28 травня - Всеукраїнський день краєзнавства, мета якого – зробити доступною до широких мас історію, культуру та звичаї нашого народу. В цей день кожен з нас має зрозуміти, наскільки важливими є пізнання про свою батьківщину, рідний край, домівку.
Ініціаторами встановлення Дня краєзнавства стали представники Національної спілки краєзнавців України. Офіційно дату було впроваджено на 4-му з’їзді цієї організації в 2017 року. Дата святкування чудово відповідає події. Саме 28 травня 1925 року відбулася Перша краєзнавча конференція всеукраїнського масштабу. Подія проходила у Харкові та закінчилася формуванням Комітету краєзнавства України. Ця дата стала знаковою для впровадження інституту українського краєзнавчого руху, було створено Національну спілку краєзнавців України.
Свято спонукає нас до глибшого знайомства з рідною землею. А завдання фахівців у цій галузі забезпечити кожного громадянина правдивою та вичерпною інформацією.
Пропонуємо невеличку добірку книг «Автографи історії Білої Церкви», де дослідники-краєзнавці, а також літератори-краяни в своїх творах розкривають грані історичного минулого та сучасного міста.
Володимир Перерва «Місто Біла Церква. Історія проти міфів»
У книзі на основі архівних та інших історичних джерел розповідається про найяскравіші історичні події у місті Біла Церква (колишньому Юр'єві) дореволюційного періоду, які закарбовані у багатьох історичних пам'ятниках та пам'ятних знаках. Особливу увагу автор приділяє критиці міфів та нісенітниць, яких, на жаль, в білоцерківському краєзнавстві накопичилося чимало.
Книга носить науково-популярний характер і розрахована для широке кола читачів: істориків-науковців, педагогів, музейних працівників, екскурсоводів, студентів, школярів та їхніх батьків
Сергій Галкін «Парк «Олександрія». Історія та сучасність»
Книга присвячена перлині садово-паркового мистецтва України дендрологічному парку «Олександрія». Автор розповідає про історичне минуле м. Біла Церква. В деталях подаються біографічні дані роду графів Корчак-Браницьких, які створили парк. Читач познайомиться з основними етапами будівництва «Олександрії» в ХYIII-ХХ ст., архітектурою, садово-парковими композиціями, гідротехнічними спорудами та рослинним світом.
Олександр Іванов, Євген Чернецький «Невідома Олександрія. Палацовий комплекс. Четвертий павільйон»
Видання присвячено тисячоліттю міста Біла Церква. В книзі розглянуто розташування Четвертого павільйону Палацового комплексу графів Браницьких, детально проаналізовано архітектуру, планування, облаштування та оточення. Особливу увагу зосереджено на мешканцях цієї палацової споруди, а також інших постатях та слугах.
Володимир Перерва «Білоцерківщина – край православний: з історії Церкви і школи»
В книзі досліджено історичний шлях Православ’я Білоцерківщини в дорадянський період на основі маловідомих архівних матеріалів. Географічно дослідження охоплює територію Білоцерківського району Київської області.
Сергій Різник «Білоцерківський ліцей-гімназія №17. Історія у світлинах»
У книзі зібрано понад 700 світлин, які частково відображають історію однієї школи: від створення початкової семирічки і до набуття статусу «Білоцерківський ліцей-гімназія №17». Матеріали розміщені в хронологічному порядку: з 60-х років ХХ ст. до початку 2024 року. Книга містить спогади, записані зі слів колишніх учнів та вчителів Білоцерківської школи №17.
«Біла Церква у моєму серці. Антологія творів літераторів, художників і композиторів»
До антології включені твори письменників, художників і композиторів України, близького й далеко зарубіжжя, присвячені Білій Церкві на Росі. Книга є унікальним мистецьким літописом історії та сьогодення одного з найдревніших міст України, яке невдовзі відзначатиме своє тисячоліття.
«Заріччя». Альманах літературної студії «Олександрійський бульвар»
До збірки увійшли прозові та поетичні твори тих, хто виріс на Заріччі або нині мешкає там, тих, хто любить Білу Церкву, відчуває її поезію в кожній начебто непримітній вуличці зі старими будиночками та похилими парканами і кожному прадавньому гранітному виступі з тих, що ще залишилися на берегах Росі. Попри те, що студійці прожили тут багато років, вони не перестають вивчати своє місто й щоразу відкривати його наново, до чого й запрошують своїх читачів.