пʼятниця, 16 квітня 2021 р.

День в календарі

У 1983 році Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць.

           Завдання цього свята – нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

           Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стало гасло:  «Збережемо нашу історичну батьківщину».

           В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року №1062/99.

           Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишила у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість.

           У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися унікальні архітектурні витвори мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.

Біла Церква - Forever!


Мальовнича Київщина


  

Ювілярка квітня

 16 квітня - 180 років від дня народження

Христини Данилівни Алчевської (1841-1920),

української педагогині, просвітянки, організаторки народної освіти



«Людина, яка в час масової безграмотності,

працю задля просвіти народу

 зробила девізом свого життя

 і залишилася вірною тому девізові».

М. Сумцов

Христина Данилівна Алчевська – прогресивна просвітителька, організаторка та керівниця першої в Україні безплатної жіночої недільної школи, одна з найяскравіших представниць української інтелігенції середини XIX –початку XX століття, діяльність якої мала вагоме значення для становлення та розвитку вітчизняної педагогічної науки та освіти.

У 1862 заснувала Харківську жіночу недільну школу та утримувала її до 1919. В школі викладала з колективом педагогів-сподвижників — безкоштовно працювало понад 100 вчителів.

У 1896 збудувала для школи будинок вартістю 50 000 карбованців.

Більше п'ятдесяти років свого життя Х. Алчевська присвятила справі народної освіти. За внесок у розвиток педагогічної науки вона обиралася віцепрезидентом Міжнародної ліги освіти, почесним членом багатьох освітніх товариств.

Вся діяльність Христини Данилівни була прикладом служіння своєму народові, його мові. Незважаючи на заборону, вона відстоювала українську мову, народну пісню, пропагувала твори Т. Г. Шевченка.

          Життя і діяльність Х. Д. Алчевської – приклад самовідданої праці, вірного служіння справі народної освіти, її ім'я займає гідне місце в історії нашої країни.

четвер, 15 квітня 2021 р.

Афіша

 

Любі читайлики!

Запрошуємо взяти участь у виставці-конкурсі

«О, писанко, ти – символ України!».


 

Положення про проведення виставки-конкурсу

https://docs.google.com/document/d/1TKWP8OJv91QCYKwZmVW_ShdAAChCgIWs/edit

середа, 14 квітня 2021 р.

Давайте знайомитись: Крессида Ковелл, британська дитяча письменниця

 Крессида Ковелл – авторка та ілюстраторка книжок-бестселерів  «Були собі чаклуни» і серії  «Як приручити дракона».

            Народилася 15 квітня 1966 року в сім’ї пера Англії Майкла Джона Хеара, віконта Блекенхема та Марші Персефони Хеар, яка також належить до аристократичної родини спадкових перів. У дитинстві дівчинка захоплювалася книжками Діани Вінн Джонс, у старшому віці – творчістю Вільяма Шекспіра. Крессида Ковелл живе в місті Гаммерсміт разом з чоловіком, трьома дітьми та собакою на ім’я Голуб.

Цікаві факти про письменницю:

* Вигадувати історії про вікінгів і драконів вона почала вже у вісім років.

* На написання книжки «Були собі чаклуни» Крессиду надихнули краєвиди графства Суссекс на півдні Англії, де жила її бабуся. Саме тому Крессида поселила своїх чаклунів і воїнів у пралісі, де все оповито красою і магією.

* У середньому одну книжку Крессида пише й ілюструє рік.

* Дітям, які мріють стати письменниками, Ковелл радить багато читати, щоб розуміти, як по-різному можна розказати схожі історії. І, звісно, писати – багато, натхненно і не хвилюватися, якщо не знаєш, як закінчити історію. Бо найважливіше у мистецтві слова – практика. Від неї залежить письменницька майстерність.


Ковелл К. Були собі чаклуни. Чари перші / Крессіда Ковелл. – К. : Рідна мова, 2018. – 352 с.

Це оповідь про хлопця-чаклуна та дівчину-воїнку, яких із самого малку вчили люто ненавидіти одне одного. Оповідь починається з появи величезної чорної пір’їни... Невже чаклуни та воїни так захопилися битвами поміж собою, що не помітили повернення стародавнього зла?


 Ковелл К. Були собі чаклуни. Чари другі / Крессіда Ковелл. – К. : Рідна мова, 2018. – 352 с.


Це сталося раз. Чом би цьому не статися вдруге?

Відьмаки чинять спустошення в лісі, і небезпека таїться за кожним деревом. Бажана — дівчинка-воїнка, що володіє потужними чарами та Книгою заклинань. Зар — хлопець-чаклун з небезпечною відьмоплямою на долоні. Бажана й Зар розділені височенним муром… А час спливає… Невже вони таки зустрілися знову? І знову пригоди, і знову чари…

Ковелл К.  Як приручити дракона. Книга 1/ Крессіда Ковелл. – К. : Рідна мова, 2019. – 224 с.

Колись кожен вікінг мав власного дракона. Інші народи приручали собак, коней, буйволів… А вікінги – драконів. Однак юний вікінг спершу мусив упіймати собі дракона. Це було непросто. Потім – приручити його, а це ще складніше. Усе разом називають випробуванням драконячим вихованням. Того, хто його не пройде, виганяють із племені.

Коли Гиккус, геть не кремезний юнак, син вождя племені патлатих розбишак з острова Лобур, вирушив на лови свого дракона, він не сподівався, що пройти випробування буде легко. Проте навіть не підозрював, що йому з дракончиком Беззубком судилося стати героями!

Ковелл К. Як приручити дракона. Як стати піратом. Книга 2/ Крессіда Ковелл. – К. : Рідна мова, 2019. – 224 с.

Читаючи другу книгу, ви переконаєтеся, що бути вікінгом справді нелегко. Адже справжній вікінг має не тільки приручити і вимуштрувати дракона, а й опанувати ремесло пірата.

Серед патлатих розбишак було чимало відважних піратів. Та найзнаменитіший серед них — Страхуй Злобородий, прапрадід Гиккуса Страхітного Окуня III (Третього). А тепер уявіть, що ви натрапили на слід незліченних скарбів Страхуна Злобородого. Хіба напис «НЕ ВІДКРИВАТИ!» вас зупинить?! Проте Гіккуса цей напис нажахав. Хлопцю здалося, що станеться лихо. Та в племені ніхто його не почув. Тож патлаті розбишаки знову вскочили в халепу, а рятувати всіх довелося Гіккусові. Усіх і себе! Усе-таки це нелегко — бути героєм-вікінгом.


Ковелл К. Як приручити дракона . Як розмовляти по-драконському. Книга 3 / Крессіда Ковелл. – К. : Рідна мова, 2019. – 224 с.

Гиккус Страхітний Окунь III просто зобов'язаний стати героєм. Адже він, по-перше, вікінг, а вони — всі герої, а, по-друге, — син ВОЖДЯ ПЛЕМЕНІ ПАТЛАТИХ РОЗБИШАК, тож тут уже ніяк не можна дати маху. Проте Гіккусові завжди краще вдавалося мізкувати, ніж працювати м'язами. Придумати хитромудрий, але ризикований ПЛАН і всіх врятувати — це будь ласка. А ось із найпростішим завданням з абордажу у відкритому морі він не впорався. Спершу вони з Риболапом заблукали (хоча вікінги не можуть заблукати, це відомо всім!). І замість рибальського човна миролюбиків хлопці мало не взяли на абордаж римський бойовий корабель. А потім і зовсім потрапили в полон до римлян. Ось тут і настав час придумати черговий хитромудрий план, урятувати друзів і запобігти війні між племенами вікінгів.