Унікальний одяг

 

У третій четвер травня вся Україна одягає своє серце — вишиванку. Саме цьому духовному оберегу та національному символу фахівчині ЦДБ присвятили етнографічну годину «Унікальний одяг» з метою передати молодому поколінню споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.

Дрес-кодом дня була вишиванка. Бо це не просто сорочка. Це код нації, оберіг, голос предків, зашитий в кожному стіжку.

 

У затишній читальній залі, яка на день перетворилась на барвистий острівець українських традицій, зібралися учні 7 класу гімназії №11. Їх зустріли кольорові орнаменти української вишивки, атмосфера затишку, натхнення та гордості за своє коріння. Святковості додавала і книжкова виставка-інсталяція «Споконвічна краса», яка відтворювала автентичність українського вбрання представників різних територій країни.

 

Бібліотекарки розповіли підліткам історію виникнення вишиванки, її значення та символізм, ознайомили з техніками вишивання, презентували виставку-інсталяцію.

 

          На заході панувала неймовірна атмосфера, яка занурила присутніх у світ українських традицій. Семикласники декламували вірші, слухали та співали українські народні пісні, активно відповідали на запитання вікторини «Українська вишиванка», оздоблювали візерунками чоловічу та жіночу сорочки, розгадували кросворд, визначали відповідність символів української вишивки з регіоном країни.

 

 Атмосферу доповнили відеосюжети, які відкрили читачам світ українського декоративно-прикладного мистецтва.

На завершення — барвиста фотосесія у вишиванках, які говорять без слів: «Я — Українець. Я - Українка!».

 

 

Ми за пригоди, але не дорожні

 

Читачі ЦДБ  – четвертокласники гімназії – початкової школи  №4 стали учасниками правового навігатора «Ми за пригоди, але не дорожні».

 

У формі сюжетно-рольової гри діти вивчали дорожні знаки, вчилися  правильно переходити вулицю на пішохідному переході  та засвоювали правила, щоб не стати жертвою дорожньо-транспортної пригоди. А вчила їх цьому бібліотекарка-регулювальниця Лариса Олійник, яка цього дня керувала не тільки книжками, а й «дорожнім рухом» у класі!

 

Під час тренінгу «Я безпечний пішохід», який проходив під гаслом: «Правила вивчали — безпеку прокачали!», гімназисти розглянули ситуації, зображені на картинках, впевнено вказали небезпечні місця, які підстерігають на вулиці та дорозі.

 

          Озброївшись знаннями та уважністю, читачі розшифровували сигнали дорожніх знаків, вивчали безпечні маршрути переходу, грали в «Можна — не можна» та «Увага!», відповідали на запитання вікторини, і навіть розгадали кросворд із ключовим словом «Безпека руху» (відгадали, до речі, швидше, ніж світлофор встигає перемкнутись на зелений!).

 

Допомогла в навчанні й сигнальна виставка «Абетка дорожнього руху», яка стала справжнім гідом у світі правил і заборон.

 ⠀ І головне: діти не лише весело та пізнавально провели час, а й запам’ятали: «Бути уважним на дорозі — це не опція, а суперсила!».

⠀Навчатися, граючись,  — це безпечно, цікаво і дуже по-бібліотечному!

День в календарі

 

Коли весняне сонечко посилає свої перші теплі промені на землю, а галявина вкривається зеленим килимом, по траві миттєво розсипаються яскраво-жовті квіти – кульбаби. Для одних ці рослини – звичайні бур’яни, для інших – компонент вітамінних страв, адже із зелені готують вишукані салати, а із квіток варять смачне варення. Окрім того, квітка володіє цілющими властивостями, тому широко використовується в медицині.

         Недарма в її честь було запроваджено  свято, яке так і називається – Всесвітній день кульбаби, святкують його 13 травня. Саме тоді квіточки з’являються на галявинах на територіях країн з помірним кліматом.

Першими відзначати цей день вирішили жителі Франції. Щороку 13 травня вони вдягають на себе мантії зелено-жовтого кольору та проводять обряд освячення салату, приготованого з листя кульбаби. В цей день кожна господиня намагається приготувати з цієї рослини найвишуканіше страву: салат, суп, закуску. Кульбабу додають до сиру, хліба, повидла, лікеру тощо.

Американці також полюбляють кульбабу та свято, що з нею пов’язане. У Сполучених Штатах окрім Всесвітнього дня є ще Національний день кульбаби, що відзначається 5 квітня. У 1957 році світ побачив роман популярного американського письменника Рея Бредбері під назвою «Вино з кульбаби». Згодом твір набув широкої популярності, а люди переконалися, що таке вино можна спробувати не тільки в Америці, але й у Франції, Великобританії тощо. Жителі США на Всесвітній день кульбаби прикрашають себе жовтими квітами та готують з них соки та салати.

Вшановують кульбабу і бельгійці, адже саме вони володіють секретом пивоваріння із застосуванням цієї рослини. 13 травня тут влаштовують величезні ярмарки, на яких продають повидло, випічки, йогурти, мед та інші страви із вмістом листя чи квіток кульбаби.

В Італії цю рослину вирощують на величезних плантаціях. А ранньою весною кульбаба за досить високою ціною продається тут у супермаркетах. Навіть в меню дорогого італійського ресторану можна знайти вишукані страви, у яких зіркою є ніщо інше, як кульбаби.

Всесвітній день кульбаби не обійшов і Піднебесну. Китайці взагалі вважають кульбабу не травою, а овочем та готують з неї безліч смачних та корисних страв.

Народи, що мешкають на Півночі, мають цікаві казки та оповідання про кульбаби. Одна з них розповідає про те, як у давнину люди під час приходу весни не мали жодної радості. Змінити сум на радість вирішило Сонце. Воно подарувало людям море сонячних зайчиків, які сівши на траву перетворилися на веселі жовто-яскраві квіточки. Споглядаючи на них кожен сповнювався щастя і радості.

Ще в одній легенді йде мова про Богиню квітів, яка прийшла на землю, щоб обрати собі найкращу квітку. Проте більшість з них були надто примхливими і лише скромна кульбаба відповіла: «Я не вибаглива квітка, росту там, де бігають діти. А моя мета – дарувати щастя та радість кожній людині». Через таку скромність квітка стала улюбленою для Богині. А кульбаба отримала офіційний дозвіл рости там, де їй заманеться та цвісти з квітня до жовтня.

Твори про кульбабку

КУЛЬБАБКА (Оксана Іваненко) - аудіоказка

https://www.youtube.com/watch?v=Toqm6XRzBRs

Зірка Мензатюк "Кукульбаба, кукульдід"

https://mala.storinka.org/%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%8E%D0%BA-%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%B8-%D0%B7-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B8.html?fbclid=IwY2xjawKQHGpleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFHUk1OZlFVbUhoWE5kbXAwAR6NBgzc71wFeGvkwlQg5gm3QcRtAsBBlRF7MTUKKxnvcMxqjpr6so0x0R_dbg_aem_-UW6FmAvXaRSixb87893kg

Кульбабка (Василь Сухомлинський)

https://www.youtube.com/watch?v=FobwRX7y42Y