Я по світу іду в вишиванці

         До Всесвітнього дня вишиванки в центральній бібліотеці для дітей відбувся народознавчий калейдоскоп «Я по світу іду в вишиванці».

 

Читальна зала ЦДБ перетворилася на справжній острівець українських традицій: яскраві орнаменти, вишиті сорочки, автентичні рушники та книжкова виставка-інсталяція «Споконвічна краса» створили особливу атмосферу єдності поколінь і любові до рідної культури.

 

Учасниками свята стали читачі - восьмикласники гімназії – початкової школи №11.

 

Завідувачка ЦДБ Олена Корнієнко привітала присутніх зі святом, познайомила з історією виникнення вишиванки, її символікою та секретами народної вишивки.

 

 Бібліотекарка Антоніна Даценко презентувала виставку-інсталяцію, яка відкрила читачам чарівний світ українських традицій. Атмосферу свята доповнили відеосюжети, які відображали світ українського декоративно-прикладного мистецтва.

 

Школярі із захопленням брали участь у вікторинах «Українська вишиванка» та «Фейк чи Факт», розгадували закодовані у візерунках слова, шукали тематичні слова у філворді, підбирали природні барвники до кольорів ниток та відкривали свої імена, зашифровані у національних символах через «абетку вишиванки».

 

Особливо зворушливим стало творче завдання з оздоблення чоловічої та жіночої сорочок орнаментами. Восьмикласники виконували його вже втретє - у 5, 7 та 8 класах, і самі дивувалися, як із роками змінювалися їхні смаки, бачення та майстерність.

 

Завершальним акордом заходу стала акція «Вишита стрічка пам’яті». Учасники вшанували полеглих захисників і захисниць України, прикріпивши вишиті стрічки до стенду зі світлинами загиблих випускників гімназії. Цей момент став символом вдячності, пам’яті та незламності українського народу.

 

Сюжетно-рольова гра «Не будь байдужим до проблем інших»

          В рамках Національного тижня безбар’єрності в Україні в центральній бібліотеці для дітей відбулася сюжетно-рольова гра «Не будь байдужим до проблем інших» для читачів – четвертокласників гімназії – початкової школи №11.

 

Фахівчині бібліотеки говорили з дітьми про важливе: безбар’єрність -  це не лише про людей з інвалідністю, а про кожного з нас. Це про повагу, підтримку, увагу до потреб інших та створення світу, у якому кожен почувається комфортно й гідно.

 

Під час бесіди «Правила безбар’єрного спілкування» та перегляду презентації школярі дізналися, які бар’єри існують у сучасному суспільстві –  фізичні, освітні, цифрові, інформаційні, соціальні та економічні, і як кожен може допомогти зробити простір навколо доступнішим.

 

Особливо зворушила дітей казкова історія «Бар’єри-невидимки», яка навчила співпереживати, помічати труднощі інших та бути уважнішими до людей, які потребують підтримки та милосердя.

 

А практичні завдання сюжетно-рольової гри допомогли учасникам відчути світ по-іншому. Діти знайомилися зі шрифтом Брайля та писали ним свої імена; у конкурсі «Світ на дотик» із зав’язаними очима  сортували горіхи та квасолю; у вправі «Зв’язані руки» в рукавицях гортали сторінки книжок; у «Мовчазних діях» вчилися передавати емоції та дії без слів.

 

Цей пізнавальний захід став для юних читачів важливим уроком людяності, доброти та взаєморозуміння. Адже суспільство без бар’єрів починається з простого – бачити, чути й підтримувати один одного.

«Треба добре знати, як здоровим стати!»

Під такою назвою для читачів - третьокласників гімназії-початкової школи №11відбулася година цікавих повідомлень.

 

Діти активно долучилися до веселих та пізнавальних завдань: розгадували ребуси та кросворд про здоров’я, пригадували народні прислів’я, відгадували загадки про корисні овочі й фрукти та брали участь у вікторині «Корисно чи ні».

 

Справжній командний дух панував під час гри «Хто більше», де школярі наввипередки записували слова, пов’язані зі здоровим способом життя. Не менш захопливою стала розшифровка таємничого напису на дошці - «Вести здоровий спосіб життя».

 

         Особливу зацікавленість викликали творчі колажі «Шкільний перекус» і «Режим дня», під час яких діти вчилися обирати корисні продукти та правильно планувати свій день. А книжкова виставка познайомила учнів із цікавою літературою про здоров’я, спорт і корисні звички.

 

Захід пройшов у дружній та веселій атмосфері й ще раз нагадав дітям: здоров’я - найбільший скарб, про який потрібно дбати щодня.

 

Позбавлені своєї батьківщини

18 травня - День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.

Це день скорботи й пам’яті про одну з найтрагічніших сторінок історії кримських татар - народу, якого насильно позбавили рідного дому, права жити на своїй землі, говорити рідною мовою та берегти власну культуру. Це біль зламаних доль, розірваних родин і втрат, що відгукуються крізь покоління.

Цій трагічній події фахівчині центральної бібліотеки для дітей присвятили годину пам’яті «Позбавлені своєї батьківщини».

         Завідувачка ЦДБ Олена Корнієнко ознайомила відвідувачів із хронологією депортації кримськотатарського народу, розповіла про масштаби трагедії та людські втрати. Присутні дізналися, що саме 18 травня 1944 року радянський режим розпочав примусову депортацію корінного народу Криму. Упродовж трьох діб із півострова було вивезено близько 200 тисяч людей, переважно жінок, дітей та людей похилого віку. На збори людям давали лічені хвилини, після чого у товарних вагонах відправляли за тисячі кілометрів  до Середньої Азії, Уралу та інших віддалених регіонів. Через нелюдські умови, голод, спрагу та хвороби тисячі людей загинули дорогою та у перші роки вигнання.

 

Під час заходу учасники переглянули презентацію «Зболена земля» (https://www.youtube.com/watch?v=TJwfzb3incc) та уривки з художнього фільму «Хайтарма», що глибоко передає трагедію депортації та незламність кримськотатарського народу.

Своїми спогадами та роздумами поділилися Ліана Куртумерова та Таскіра Максюта. 

 

Особливо зворушливим моментом заходу стали пісні у виконанні сімейної пари Таскіри та Володимира Максютих, які наповнили зустріч щирими емоціями, болем пам’яті та любов’ю до рідної землі.

 

Доповненням до години пам’яті стала книжкова виставка-ілюстрація «І ніхто, і ніколи нас не вирве з цієї землі», яка познайомила читачів із історією, культурою та боротьбою кримських татар за право бути вдома.

 

Попри всі випробування кримськотатарський народ зберіг свою мову, традиції, пам’ять і гідність. Повернувся. Вистояв.

Пам’ятаємо. Не забуваємо.