Сьогодні - День рудого кота. Чудова нагода згадати цих вогняних, пухнастих, трішки бешкетних і надзвичайно харизматичних улюбленців.
Руді котики - це ходячі феєрверки, пухнасті урагани харизми і наглість, загорнута в обгортку невинності. Вони вміють одним поглядом розвіяти сум, одним муркотінням подарувати спокій, а одним стрибком на книжкову полицю - нагадати, що читання має бути ще й веселим.
Близько 80% рудих котів - це хлопці. Усе через ген рудого кольору, що сидить на Х-хромосомі. Хлопчикам пощастило, їм достатньо однієї такої хромосоми від мами, і все, рудий. А от дівчаткам треба дві, тож рудих кицьок у світі значно менше.
І ще момент: суцільно рудих котів не існує. Всі руді - з малюнком. Смуги, плями, мармур - у кожного свій візерунок, як відбиток лапки.
Руді коти-самці зазвичай більші за своїх побратимів. Можливо, саме це додає їм впевненості, бо хто великий, той і головний. Чи доведено це наукою? Ні. Але ми-то знаємо: рудий завжди поводиться, як господар життя.
До речі, 1 вересня - Міжнародний день рудого кота. Заснували його ще в 2002, щоб привернути увагу до пухнастих і нагадати: котики - це не іграшка, а відповідальність.
У рудих бувають веснянки: на носі, губах, язику. Як у рудих людей - генетика рулить.
А ще руді коти - справжні зірки поп-культури. Гарфілд, Кіт у Чоботях - ліниві, харизматичні, завжди з настроєм і амбіціями. Рудий котик - це вже готовий мем, ще навіть не вставши з дивану. Але характер визначає не колір шерсті, а харизма всередині
В літературі руді коти теж мають своїх знаменитих «представників»? Вони стають героями казок, оповідань, коміксів і навіть допомагають письменникам створювати особливу атмосферу своїх історій.
Тож сьогодні бажаємо кожному: трішки котячої безтурботності, сонячного настрою, затишного пледа, улюбленої книжки і, звісно, муркотливого друга поруч.
КНИГА ДНЯ
Світлана Крупчан, Катерина Кулик «Рудий. Історія перша. Загадкова»
