Ми вистояли разом. Далі буде!

24 лютого… Дата, що назавжди змінила всіх українських громадян.

Цього дня  фахівчині ЦДБ провели для читачів-четвертокласників гімназії – початкової школи №11 патріотичну годину «Ми вистояли разом. Далі буде!», присвячену початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.

 

З перших хвилин  в класі  запанувала особлива тиша. Діти переглянули відеопрезентацію «Хроніка подій окупації» https://www.youtube.com/watch?v=r2_Rz_XqFSw, з якої дізналися про страшний ранок 24 лютого 2022 року, коли на світанку розпочалася відкрита фаза агресії. Ракетні удари по аеродромах і військових об’єктах, наступ з півночі, сходу й півдня – про ці факти школярі слухали, затамувавши подих.

 

Бібліотекарка Вікторія Нода розповіла про один із ключових епізодів війни –   битву за Київ. Ворог планував захопити столицю за лічені дні, але стійкість і мужність ЗСУ зруйнували ці плани. Київ вистояв. Україна вистояла.

Захід супроводжувався бібліографічним оглядом літератури. Особливе враження на дітей справили історії сучасних героїв – реальних і легендарних. Вони слухали про Привида Києва – збірний образ пілота МіГ-29 40-ї бригади тактичної авіації, який у перші години вторгнення боронив небо столиці (за мотивами коміксів японського автора Мацуди Джюко «Привид Києва» та «Позивний Кіт»). Захоплення викликала й історія про відважного Кота –  героя з позивним «Донецький тлустий кіт», що зумів перехитрити ворога.

Щиро й тепло діти сприйняли розповіді про тварин-захисників зі сторінок книжок Зоряни Живки та Інни Курило: пса Патрона – талісмана Державної служби України з надзвичайних ситуацій, нагородженого медаллю «За віддану службу», і Котика Кексика –  героя книжок «Кексик-захисник» та «Неймовірні пригоди Кексика та його друзів».

Зворушили школярів і казкові, але дуже справжні герої з книги Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка» – символи незламності, врятовані зі зруйнованої Бородянки. Ці образи стали для дітей уособленням надії, пам’яті й віри в майбутнє.

Під час заходу діти склали особливу мапу сподівань із мрій та побажань, якою вони бачать Україну після завершення війни. На ній з’явилися слова, які діти писали щиро, без підказок: мир, безпека, щасливі родини, відбудовані міста, усмішки без тривог, можливості для навчання, сильна армія, квітучі села, справедливість. Кожне побажання, як маленький промінчик. Разом вони склали образ України після закінчення війни - світлої, сильної, сучасної, але збереженої в своїх цінностях.

 

Захід завершився хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих воїнів і мирних українців.

На четверті роковини повномасштабного вторгнення українські захисники продовжують боротьбу за свободу і територіальну цілісність нашої держави.

 «Ми вистояли разом. Далі буде!» – це не просто слова, а гасло нашої незламності.

 

Ювіляр лютого Вільгельм Карл Грімм

  24 лютого - 240 років від дня народження

Вільгельма Карла Грімма (1786-1859),

німецького казкаря, фольклориста

Вільгельм Карл Грімм - видатний німецький філолог, фольклорист та казкар, молодший брат Якоба Грімма. Разом вони відомі як Брати Грімм та вважаються засновниками німецької філології та германістики.

Навчався на юридичному факультеті Марбурзького університету.

Співавтор всесвітньо відомої збірки «Дитячі та сімейні казки» (1812–1815), куди увійшли такі твори, як «Білосніжка», «Попелюшка», «Гензель і Гретель» та «Бременські музиканти».

Наприкінці життя брати почали роботу над «Німецьким словником» (Deutsches Wörterbuch) - фундаментальним історичним словником німецької мови, який Вільгельм встиг довести лише до літери D.

Найважливішою самостійною науковою працею Вільгельма є «Німецькі героїчні перекази» (1829).

Був одним із «Геттінгенської сімки» професорів, які у 1837 році виступили з протестом проти скасування конституції королем Ганновера, через що був звільнений з університету.

Вільгельм був більш емоційним та схильним до літературної обробки казок, надаючи народним сюжетам витонченої поетичної форми.

Помер у Берліні у 1859 році.

 

 

 

Ювілярка лютого Леся Українка

 

25 лютого - 155 років від дня народження

Лесі Українки (1871-1913),

української поетеси

 

25 лютого 1871 року народилася жінка, чий голос і сьогодні звучить сильно, гордо й напрочуд сучасно - Леся Українка.

У чотири вона вже читала, у п’ять - писала. Так починалася історія дівчинки Лариси Косач, яку світ знатиме як Леся Українка.

Виростала в родині інтелектуалів: мама - письменниця, тато - юрист, у домі - розмови про літературу, мови, переклади.

Перший вірш написано у дев’ять. Перші публікації - у львівській «Зорі». Псевдонім  дитячий, але назавжди: Леся з України.

Вона знала понад десять мов, перекладала, цікавилася фольклором, історією, філософією,  у 19 написала підручник з історії, перекладала Шекспіра і Данте, творила поезію, поеми й драми, що випереджали час. Вона була інтелектуалкою європейського масштабу  і водночас дуже українською у своїй глибині.

«Лісова пісня», «Кассандра», «Бояриня» - це твори про силу вибору, про відповідальність перед собою, про любов, яка не принижує, і про боротьбу, яка не ламає дух. Її Мавка - ніжна й нескорена. Її Кассандра - правдива, навіть, коли ніхто не хоче чути правди.

"Contra spem spero!" - життєве кредо поетки. Вірити без надії. Стояти, коли важко. Світити, коли темно.

Вона писала про свободу тоді, коли за неї карали. Вона говорила про гідність тоді, коли її намагалися відібрати. Вона творила попри біль - і саме тому її слово стало безсмертним.

Сьогодні її слова звучать як ніколи актуально. Бо свобода, гідність, правда - це цінності, які не мають строку давності