вівторок, 29 вересня 2020 р.


 

День в календарі

 


29 вересня – День пам'яті людей, які загинули в Бабиному Яру.

Масові розстріли у 1941–1943 роках зробили Бабин Яр місцем поховання великої кількості людей. Жертвами німецьких окупантів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені.

29 та 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру зондеркоманда СС та другий батальйон поліцаїв розстріляли більш ніж 33 700 чоловіків, жінок та дітей, переважна більшість з яких становили кияни єврейського походження.

Німці «працювали» за вже опрацьованим сценарієм: розвішали по всьому місту плакати, в яких наказували всім євреям зібратися вранці 29 вересня на заході міста, на перехресті. Вони повинні були мати при собі документи, гроші, цінні та теплі речі. «Ті євреї, які не виконають цих вимог, будуть розстріляні», – було написано в цьому наказі.

«Дорогою смерті» пройшли десятки тисяч євреїв, вона пролягала від Лук’янівської площі по вулиці Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на вулиці Кагатну потім по вулиці Табірній.

Неподалік від Яру людей змушували віддавати їх цінності та документи, а ще – повністю роздягнутися. Роздягнутих, їх заганяли донизу групами по 10 осіб та розстрілювали – планомірно, цілеспрямовано, неначе виконуючи якусь буденну роботу.

Тисячі людей загинули в ці два дні у Бабиному Яру. Бабин Яр став своєрідною «фабрикою смерті», де знищувалися ті, кому нацисти та їх поплічники відмовили у праві на життя. Потім сапери підірвали Яр по краях, аби знищити сліди масового поховання.

В 1991 році тут з'явилася бронзова менора – іудейський семисвічник, який вартує над єврейськими жертвами цього злочину. Свого власного пам'ятника отримали й роми, й інші жертви нацистів.


 

Ювіляр вересня

29  вересня - 175 років від дня народження  

Івана Карпенка – Карого (1845 –1907),  

українського письменника, одного з фундаторів українського професійного театру.


 
Його талант був багатогранний і вражав розмаїттям: драматург, актор, режисер, громадський діяч.

Іван Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка. Справжнє прізвище драматурга Іван Карпович Тобілевич. У свій псевдонім Іван об'єднав ім'я свого батька й улюбленого персонажа, Гната Карого з «Назара Стодолі» Тараса Шевченка.

Карпенко-Карий походив зі знатного, однак збіднілого, роду. Дитячі роки Іван Тобілевич провів у рідному селі, зростав допитливим та вразливим хлопчиною. Навчався у Бобринецькій повітовій школі, користувався повагою не лише серед учнів, а й учителів.

Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем, і з чотирнадцяти років заробляти на прожиття. Майже два десятиліття забрала в Івана Тобілевича служба в різних канцеляріях — від писарчука до секретаря міського поліцейського управління.

В 1864 році, переїхав до Єлисаветграда, де брав участь у роботі аматорського театру Арсенія Тарковського та писав рецензії, відгуки і статті в пресі.

До першого етапу літературної творчості Тобілевича належить оповідання «Новобранець» (опубліковане1889р. під псевдонімом Гнат Карий). У ньому йдеться про тяжку долю селянської родини, яка з величезними зусиллями вибивається із злиднів і, здається, могла б уже зрештою досягнути якогось добробуту, коли б не втручання державної машини.

У 1886-1887 рр. опублікував п’єси «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля».

1886 року в Херсоні вийшов перший «Збірник драматичних творів» Івана Карпенка-Карого.

У 1899 році написав історичну трагедію «Сава Чалий», присвячену подіям гайдамаччини 18 століття.

У 1900 – 1904 роках створив власну трупу, написав п’єси «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море».

Створені ним сатиричні комедії, реалістично-побутові драми, п’єси на історичну тематику становлять цілу епоху в історії української класичної драматургії.








 

пʼятницю, 25 вересня 2020 р.

Сучасність кидає нам виклики – ми їх приймаємо!

 Цього року всесвітній карантин вніс свої корективи у всі сфери людського життя. Так і бібліотеки мали пристосуватися до роботи в нових умовах. З початком карантинних заходів вони перейшли до роботи онлайн. Довелося застосовувати нові форми роботи, активізувати участь у онлайн конкурсах та флешмобах.

Першим заходом онлайн стало запрошення читачів ЦДБ та користувачів Facebookвзяти участь вonline подорожі до памятників літературним героям.

Центральна бібліотека для дітей у квітні оголосила флешмоб «А чим ти займаєшся на карантині?». Читачі за допомогою відеороліків поділилися тим, як вони проводять дозвілля на карантині з книгою.

Під час літніх канікул читачі взяли участь в online  естафеті «Моє книжкове літо 2020».

          Талановиті читачі ЦДБ брали участь у різноманітних online конкурсах.

З 14 по 30 ківтня відбулася Обласна акція «Молоді імена Київщини – ВГОЛОС», в якій взяла участь Катерина Герасимова із власними віршами «Дружбі кілометри не зашкодять», «Чарує зоряний світанок…».

Читачки ЦДБ Катерина Герасимова та Анастасія Рудійко приєдналися до Всеукраїнського конкурсу «Творчі канікули», де представили свої авторські твори.

 З березня по червень тривав Всеукраїнський поетичний конкурс «Білий голуб». Вихованці літературної студії «Рожевий ранок», що діє при ЦДБ, посіли призові місця і отримали дипломи конкурсу, а саме: Ільєнко Марія В’ячеславівна (1 місце); Рудійко Анастасія Олександрівна (2 місце); Бутовенко Олександра Анатоліївна (3 місце); Братусь Богдан Ярославович (3 місце).

У міському онлайн конкурсі «Рідний край, я тобою живу» взяли участь читачки ЦДБ, учениці БЗШ № 11, восьмикласниця Григоренко Марина та одинадцятикласниця Івановська Валерія, вони читали вірш Володимира Дідківського «Олександрійський бульвар». Анастасія Рудійко, учениця 10 класу, член літературної студії «Рожевий ранок», читала власні поезії про рідне місто.

Для своїх користувачів бібліотекарі підготували віртуальні книжкові виставки «Цікавинки зі сторінки про пухнастих муркотиків», «Цікавинки зі сторінки про непосидючих гавчиків», оnline огляд книги Братів Капранових «Конституція в коміксах».

Бібліотекарі створюють і свої власні відео продукти, сподіваємося, що цікавими та корисними для читачів стали відео презентації «Європейські столиці» (до Дня Європи),«Зболена земля» (до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та Дня боротьби за права кримськотатарського народу), «Випадкові винаходи людства» та відео мандрівки «Заповітними стежками «Олександрії», «Біла Церква –Forever!», «Вони прославили місто».

Для найменших читайликів бібліотекарі ЦДБ підготували та розмістили на своїй сторінці у Facebookвідео лялькові вистави «Мандрівка до країни здоров’я» та «Зелена планета».

          Для пожвавлення спілкування бібліотеки та читачів було започатковано цикл відео зустрічей «Читачі запитують – бібліотекарі відповідають». Головна дійова особа цих зустрічей – бібліотечний єнот Юхим, який разом з бібліотекарками відповідає на різноманітні запитання читачів ЦДБ: «Що таке і звідки береться веселка?», «Куди поділися динозаври?», «Навіщо їжаку голки?», «Навіщо сонечку цятки?».


  

Неодноразово у центральній бібліотеці для дітей відбувалися зустрічі з відомим сучасним дитячим письменником Сашком Дерманським, його твори популярні серед українських дітей. Бібліотекарі Світлана Шалагіна та Олена Корнієнко створили буктрейлери до творів письменника «Чудове чудовисько» та «Мері».

На сьогоднішній день, нарешті, бібліотеки відкриті для читачів. З дотриманням санітарних норм ведеться обслуговування, до користувачів знову повернулась можливість живого спілкування з книгою.

Сучасність кидає нам виклики – ми їх приймаємо!

Вуличні акції

 

Теплими осінніми днями працівники ЦДБ провели вуличні акції «Читальна зала просто неба» з популяризації читання серед дитячої аудиторії. Мета акції – скоротити шлях читача до книги.

 В затишку під деревами з побажаннями гарного книжкового настрою бібліотекарі знайомили  мешканців мікрорайону Леваневського з новими книгами, періодичними виданнями, які надійшли до фонду книгозбірні, та бібліотечними послугами.


 
В теплих променях сонця сторінки цікавих книжок та журналів залюбки горталися і дітьми, і дорослими.