пʼятниця, 30 жовтня 2020 р.

День в календарі

 


          В останній день жовтня відзначається Міжнародний день Чорного моря. Саме 31 жовтня 1996 року шістьма причорноморськими країнами було підписано стратегічний план з реабілітації та захисту Чорного моря. Тоді ж було вирішено заснувати екологічне свято.

КНИГА ДНЯ – «СЕКРЕТИ ЧОРНОГО МОРЯ»

 Що ми знаємо про Чорне море? Чому світиться Чорне море і чи можливо його підпалити? Воно скоріше мертве чи живе? Хто там мешкає: чи є морські коники та кити? На ці та інші запитання відповість науково-популярна книга «Секрети Чорного моря».

Книга містить важливі історії про головне море країни. Над розділами працював колектив з майже трьох десятків українських дослідників. Ідейний натхненник виходу цієї збірки Борис Александров, нині покійний директор Інституту морської біології НАН України, трагічно загинув наприкінці 2019 року, однак його бажання – створити книгу, яка була б доступною навіть для дітей та закохувала у Чорне море – втілилося у життя.

Координатор проєкту, куратор екологічної групи «Фани Чорного моря» Олена Марушевська розповіла про роботу над книгою та проблемні аспекти Чорного моря, на які варто звернути увагу: «Ця книга була створена у межах проєкту Європейського Союзу «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря: вибрані заходи».

За словами Олени Марушевської, дослідження проводили на судні, яке рухалось маршрутом від Одеси до грузинського порту Батумі. Дослідники брали проби води на різних глибинах, біоти та донних осадів. Майже всюди у зразках донних відкладів знаходили частинки мікропластику. Втім, цікаві факти виявили у центральній частині Чорного моря: «У центрі Чорного моря виявили сміттєву пляму. Однак, на наш подив, частинок пластику не виявилося на самому дні. Це навело нас на думку, що там, у безкисневому середовищі (нижні шари Чорного моря заповнені сірководнем), можуть існувати мікроорганізми, які харчуються мікропластиком».

Дослідники збираються перевірити своє припущення, отримавши живі зразки мікроорганізмів з цього регіону. Однак перед ними постає чималий виклик, адже умови на поверхні та у безкисневій товщі на дні моря докорінно відрізняються.

Нова книга розповідає і про місцевих мешканців. Один із «секретів» Чорного моря – його світіння у темряві – пов’язаний з особливим видом одноклітинних організмів, які розмножуються у шельфових ділянках моря. Про чорноморських акул, крабів та молюсків, а також про виникнення та еволюцію Чорного моря читайте на сторінках науково-популярного видання.

четвер, 29 жовтня 2020 р.

Улюблені тварини відомих письменників

 Відомі письменники неймовірно любили домашніх тварин, причому не лише собак чи кішок. Кожен з авторів пояснював свою любов по-різному.

ВІЛЬЯМ БЕРРОУЗ

 «Як і всі ідеальні створіння, коти – практичні», – писав бітник Берроуз. І додавав: «Кішки не пропонують послуг, кішки пропонують себе. Звичайно, вони хочуть пестощів і даху над головою. Але за любов неможливо не платити».

Американський нон-конформіст так любив кішок, що навіть присвятив їм автобіографічну новелу «Кіт всередині», що побачила світ у 1986 році. У книзі, трохи сумній і ностальгійній, письменник розповідає про своїх котів й аналізує всю історію існування поруч людини і кішки. Закінчується новела такими словами: «Ми – коти всередині. Ми коти, які не можуть гуляти самі по собі, і ми маємо лише один притулок».

ВАЛЬТЕР СКОТТ

 Британського класика всюди супроводжували його собаки - такси Камп і Спайс, хорти Дуглас і Персі та прекрасна лягава дірхаунд Майда - велика мисливська собака сталевого кольору. Вона поводилася абсолютно статечно і, мабуть, вважала, що повинна підтримувати честь будинку. Скоттів улюбленець пес Камп - поки не постарів - завжди супроводжував господаря, коли той лазив по скелях. Навіщо лазив? Зміцнював м'язи і чіпкість пальців. Пес Кемп допомагав Скотту вибирати найзручніший шлях. Любов Вальтера Скотта до рудого Адама також згадується в його біографії.

ЕРІХ-МАРІЯ РЕМАРК

 

Собаки супроводжували Ремарка все його свідоме життя. В одному з листів він зізнався, що чотирилапі друзі дали йому «відчуття дому». Двох його улюблених собак, в юнацтві та в армії, звали Вульф. Останню собаку тер'єра звали Біллі.

АГАТА КРІСТІ

 Своєму хорошому другові, фокстер'єру Пітеру, Агата Крісті навіть присвятила роман «Безмовний свідок». На першій сторінці друкованого видання так і написано: «Дорогому другові й невибагливому супутнику - псу Пітеру присвячую».

ЧАРЛЬЗ ДІККЕНС


 
Англійського письменника Чарльза Діккенса зараховують до визначних прозаїків-реалістів, але він дуже любив романтичні символи, таємниці і знаки. Це вплинуло не лише на його твори, а й на вибір домашніх тварин. Сучасники згадували, що Діккенс всюди з’являвся з улюбленим компаньйоном – вороном на ім’я Гріп. Гріп вмів розмовляти, однак насправді це був не один, а три різні ворони з однаковим іменем. Саме Гріп став прототипом однойменного птаха у романі «Барнабі Радж». Він любив Грипа так сильно, що коли птах помер, зробив його опудало, а також увів його в роман «Барнабі Радж».


 ФРАНСУАЗА САГАН

 Французька письменниця любила собак і кішок, що завжди жили в будинку її батька. З особливою гордістю і ніжністю Франсуаза завжди згадувала таксу, перетворену її батьком на собаку-самокат. У старості в бідної тваринки відмовили задні лапки, і жоден ветеринар не взявся лікувати її. Тоді П'єр Куаре, батько Франсуази, сконструював невеликий візок, на якому такса змогла не просто пересуватися, а й навіть бігати вулицями.

ДЖОН СТЕЙНБЕК

 У 1960 році американський письменник Джон Стейнбек, щоб відновити сили після серцевого нападу, вирушив у подорож Америкою. У попутники письменник вибрав «літнього панка французької національності - пуделя на ім'я Чарлі», «природженого дипломата» і «доброго друга». Разом з Чарлі Стейнбек подолав 19 000 км і перетнув 37 штатів. Чарлі допомагав письменникові налагоджувати контакт з людьми. Свої пригоди Джон Стейнбек описав у книзі «Подорож з Чарлі у пошуках Америки», що стала світовим бестселером.

МАРК ТВЕН

 Коти могли би подати на Марка Твена в суд за те, що він придумував їм кумедні імена. В будинку Твена жили Зороастр, Апполінаріс, Сюр Меш і Блетерскіт. Такі клички для котів письменник вигадував для того, щоби дочка тренувалася у вимові складних слів. Апполінарісу пощастило менше за інших: в Різдвяну ніч коту на шию прив'язували великий червоний бант і запускали в кімнату з дівчатками, щоби кіт веселив їх.

Однак головним улюбленцем письменника став кіт Бамбіно, який з'явився вдома в останні роки життя письменника. Марк Твен - великий оригінал у вихованні кішок - навчив Бамбіно черпати воду лапою  і цієї ж лапою гасити вогник свічки в маленькій лампі, від якої письменник припалював. Цим умінням Бамбіно письменник пишався настільки, що жоден його гість не міг покинути будинок, не подивившись на цю виставу. «Якби людину схрестили з котом, це поліпшило б людину, але погіршило б кота» - говорив Марк Твен.

ГЕМІНҐВЕЙ

 

  Гемінгвея і його четверта дружина Мері ставилися до кішок з надзвичайною ніжністю. Елегантні створіння були справжніми господарями у їхньому будинку: котам навіть можна було ходити по столу і їсти з тарілки письменника. Зараз у будинку-музеї Гемінгвея мешкає понад 60 котів, всі вони — нащадки улюбленців письменника.


 

середа, 28 жовтня 2020 р.

День в календарі

 


         28 жовтня Україна відзначає важливу дату у своїй історії — День визволення від фашистських загарбників, національне свято, пов'язане з вигнанням військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

Цю дату було обрано не випадково. Вважається, що саме цього дня в 1944 році з території України було вигнано останнього солдата нацистського рейху. 

КНИГИ ДНЯ – Київська обласна «Книга Пам’яті України»своєрідний літопис боротьби і мужності українського народу, що містить вісім томів обласної «Книги Пам’яті України», в яких  в розрізі районів, міст, селищ, сіл подані короткі біографічні дані 168 тис. воїнів із Київщини, які загинули на фронтах Другої світової війни; три томи обласної «Книги Скорботи України», де згадані 25.4 тис мирних жителів області, закатованих під час нацистської окупації та дванадцять томів обласної «Книги Пам’яті України. Звитяжці. Київська область», куди ввійшли бойові й трудові біографії  99.1 тис. ветеранів із Київської області, які повернулися живими із фронтів,  живі по даний час (невелика кількість) або померли після війни. Охоплені всі райони та міста обласного значення.

У додатковий том «Звитяжці» увійшли відомості ще про 1900 ветеранів війни, які з різних причин не були згадані в попередніх випусках обласних Книг Пам’яті. У черговому томі увічнена пам’ять приблизно дванадцяти тисяч воїнів Другої світової війни, які обороняли або визволяли від нацистських окупантів населені пункти Київщини.

Книги видані в ознаменування перемоги над нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни (1939 -1945) та увічнюють подвиги воїнів, які загинули захищаючи рідний край від іноземних загарбників.  

Пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів.