Ювіляр квітня

 

30 квітня —  140 років від дня народження

Ярослава Гашека (1883-1923),

чеського письменника-сатирика

         Ярослав Гашек - автор сатиричних оповідань і фейлетонів, анархіст, володар Георгіївського хреста четвертого ступеню, невгамовний жартівник і шукач пригод. Написав більше 1500 творів - 16 томів. Його найвідомішою роботою є незакінчений роман «Пригоди бравого вояка Швейка», який став революцією в чеській літературі, новаторським зразком гумору та сатири.

Письменник народився 30 квітня 1883 року у Празі. Маючи прекрасну пам'ять, Ярослав без проблем закінчив школу, але в гімназії йому не вистачало посидючості та старанності. За участь у демонстрації його виключили з гімназії, певний час працював, потім навчався у торговій школі. Гашек не визнавав умовностей і авторитетів, через те йому в жодному місці не вдавалося надовго затриматися.

Майбутній письменник був справжнім хуліганом - його постійно помічали у вуличних бувальцях. Сюжети для своїх творів Гашек черпав з власних пригод. Через посередництво Владислава Гаєка, він отримав посаду редактора журналу «Світ тварин». Веселий характер письменника відбився на сторінках журналу, де з'явилися такі фантастичні персонажі як: табу-табуран, що мешкає в океані, муха з безліччю крил, вісім з яких вона використовувала як віяло, ручні вовкулаки, ідіотозавр.

Невгамовний характер Гашека постійно штовхав його на нові витівки. Наприклад, він відкрив Кінологічний інститут де перефарбовував бездомних собак і продавав їх під виглядом породистих. Якось він навіть потрапив в установу для божевільних, як виявилося пізніше, він просто шукав нові сюжети для своїх творів.

Друкувався з 18 років і був плідним письменником.

Дебютував він збіркою віршів «Майові вигуки», яку видав 1903 року спільно з приятелем Л. Гаєком і яка мала пародійний характер. Літературна спадщина Гашека представлена величезною кількістю сатиричних та гумористичних оповідань, достовірна кількість яких досі невідома. Публікувалися вони в основному в журналах, окремими збірками вийшло небагато «Клопоти пана Тенкрата» (1912), «Супутник іноземців» (1913), «Моя торгівля собаками та інші гуморески» (1915).

А найвідомішим і найулюбленішим твором Гашека стали «Пригоди бравого вояка Швейка під час світової війни», які виходили друком у 1921-1923 pоки. Роман не був закінчений. Продовження написав фельєтоніст газети «Руде право»Карел Ванек.

«Пригоди бравого вояка Швейка» - автобіографічний роман. Письменник раз по раз повертається до епізодів, героєм яких був сам. Головний герой роману - Йозеф Швейк, зовні простодушно-наївний, але насправді людяний і чутливий, вже століття мандрує у читацькому світі, приваблюючи читача своїм оптимістичним поглядом «маленької» людини на «великі» історичні події.

Зустріч з волонтерами "Наближаємо перемогу разом"

         В Україні під час війни волонтерський рух продемонстрував усьому світові потужну силу, що здатна об’єднувати, організовувати, допомагати та вирішувати надскладні завдання та протистояти викликам найважчих часів української держави.

Волонтерських дух охопив і частину населення Білоцерківщини. З перших днів війни в місті був створений добровольчий пошуково-рятувальний загін БФСТ (26.02.2022) на базі добровольців 114 бригади ТрО з членів Білоцерківської федерації спортивного туризму, для яких волонтерська діяльність стала способом життя, покликанням душі.

26 квітня в центральній бібліотеці для дітей відбулася зустріч гімназистів БГ №11 з волонтерами Хоменко Павлом Андрійовичем та Осовською Юлією Петрівною, представниками цього загону.

        

        Присутніх вразила розповідь волонтерів про те, як вони рятують життя людей з-під завалів, евакуйовують їх з небезпечних регіонів, доставляють їжу, ліки та інші критично важливі речі в постраждалі міста й села, де їхня допомога для багатьох зараз стала питанням виживання. Діяльність волонтерської організації яскраво продемонстрував перегляд фільму «До та після», де розповідаються історії волонтерів, які у неспокійні та важкі часи не схилили голови, згуртувалися, мобілізувалися і ведуть успішну роботу на благодійному фронті. Потім хлопчики та дівчатка ставили багато різних запитань та отримували на них відверті, вичерпні відповіді.

        Під час заходу школярі стали учасниками практикуму «Надання первинної допомоги при пораненні на війні»,  дізналися про три етапи її надання пораненим у воєнно-польових умовах.

      

Павло Андрійович передав для шкільного музею військові трофеї з міст бойових дій, уламки та залишки у вигляді ворожих снарядів, осколки від Граду, частину пошкодженого кулемету.

 Наприкінці заходу гімназисти подякували волонтерам за цікаву зустріч та в свою чергу теж стали волонтерами, передавши набори солодощів дітям з деокупованих територій країни.