18 серпня - 185 років від дня народження
Олександра Яковича Кониського (1836–1900),
українського письменника,
перекладача, видавця, педагога, громадського діяча, автора слів пісні «Молитва
за Україну»
Олександр Кониський народився 18 серпня 1836 року в селі
Переходівка Ніжинського району
Чернігівської області. Походив із стародавнього чернігівського роду, який
нараховував понад 400 років. Його дитинство пройшло в місті Ніжин.
Літературну діяльність почав у 1858 році. У поезіях,
повістях, драмах, оповіданнях обстоював українську національну ідею,
проголошував теорію малих діл. Автор популярних поезій: «Я не боюсь тюрми і
ката», «На похорони Т. Шевченка», двотомної біографії Т. Шевченка «Тарас
Шевченко-Грушівський» (1898), численних поезій і прозових творів, найвідоміші
серед яких «Семен Жук і його родичі» (1873), «Юрій Горовенко» (1883).

Опублікував українські прописи (1862), підручник з
арифметики (1863), а 1882 – читанку для українських шкіл. Підготував також
підручник про закони, потрібні селянам, який, однак, не був дозволений до друку
цензурою.
Значна частина його літературних творів містить у своїй
основі юридичні сюжети, викриває негативні явища в діяльності царської
адміністрації і суду, здирництво тогочасної адвокатури: «Суддя Гарбуз» (1875), «Антін
Калина» (1882), «Народна педагогія» (1886), «Стельмахи» (1887), «Козарський
ланок», «У «тісної баби» (1889), «Баба Явдоха» (1897), «Ранком в Алупці»
(1898), «Сікутор», «Хвора душа» (1899).
Йому належить цикл оповідань
з кримінальної хроніки: «Каторжний», «Тюрма за волю» (1881), «Драма в тюрмі», «Чи злочинець, чи
ненужний» (1885),
«Конокрад
Іван Дранка»
(1887).
Опублікував
казку-пародію на царський суд «Собача
правда»
(1894).
Церковний гімн України на слова Кониського в обробці О.
Кошиця і музику М. Лисенка «Боже Великий Єдиний, нашу Вкраїну храни» традиційно
використовується в церемонії інавгурації Президента України та під час інших
офіційних урочистостей.
Був одним з ініціаторів заснування 1873 у Львові
Літературного товариства імені Шевченка.
Літературні
псевдоніми О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та
інші (всього близько 150).
Творча спадщина митця зберігається в Інституті літератури ім. Т.
Г. Шевченка НАН України та Національній бібліотеці України НАН України ім. В.
І. Вернадського.