Ювіляр серпня

 

18 серпня - 185 років від дня народження

Олександра Яковича Кониського (1836–1900), 

українського письменника, перекладача, видавця, педагога, громадського діяча, автора слів пісні «Молитва за Україну»

          Олександр Кониський народився 18 серпня 1836 року в селі Переходівка  Ніжинського району Чернігівської області. Походив із стародавнього чернігівського роду, який нараховував понад 400 років. Його дитинство пройшло в місті Ніжин.

Літературну діяльність почав у 1858 році. У поезіях, повістях, драмах, оповіданнях обстоював українську національну ідею, проголошував теорію малих діл. Автор популярних поезій: «Я не боюсь тюрми і ката», «На похорони Т. Шевченка», двотомної біографії Т. Шевченка «Тарас Шевченко-Грушівський» (1898), численних поезій і прозових творів, найвідоміші серед яких «Семен Жук і його родичі» (1873), «Юрій Горовенко» (1883).

 

Опублікував українські прописи (1862), підручник з арифметики (1863), а 1882 – читанку для українських шкіл. Підготував також підручник про закони, потрібні селянам, який, однак, не був дозволений до друку цензурою.

Значна частина його літературних творів містить у своїй основі юридичні сюжети, викриває негативні явища в діяльності царської адміністрації і суду, здирництво тогочасної адвокатури: «Суддя Гарбуз» (1875), «Антін Калина» (1882), «Народна педагогія» (1886), «Стельмахи» (1887), «Козарський ланок», «У «тісної баби» (1889), «Баба Явдоха» (1897), «Ранком в Алупці» (1898), «Сікутор», «Хвора душа» (1899).

 

Йому належить цикл оповідань з кримінальної хроніки: «Каторжний», «Тюрма за волю» (1881), «Драма в тюрмі», «Чи злочинець, чи ненужний» (1885), «Конокрад Іван Дранка» (1887).

         Опублікував казку-пародію на царський суд «Собача правда» (1894).

Церковний гімн України на слова Кониського в обробці О. Кошиця і музику М. Лисенка «Боже Великий Єдиний, нашу Вкраїну храни» традиційно використовується в церемонії інавгурації Президента України та під час інших офіційних урочистостей.

        Був одним з ініціаторів заснування 1873 у Львові Літературного товариства імені Шевченка.

         Літературні псевдоніми О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та інші (всього близько 150).

Творча спадщина митця зберігається  в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Національній бібліотеці України НАН України ім. В. І. Вернадського.