Ювіляр лютого

 19 лютого - 80 років від дня народження 

Анатолія Камінчука (1939), 

українського поета, перекладача

Анатолій Камінчук народився 1939 року в Києві
 в сім'ї службовця.

Дитинство та юність його минули на київському Поліссі, неподалік від річки Здвиж. Там, у селі Луб'янці, він закінчив десятирічку, згодом — факультет філології Київського університету, вчителював, був на видавничій роботі.

Писати вірші Анатолій почав ще в школі. Перший вірш надрукував у районній газеті, коли навчався у дев'ятому класі. Він називався «Десятикласнику» (1956).

В 1958 році газета «Київська правда» подала велику добірку віршів поета-початківця з передмовою Платона Воронька.

У 1969 році вийшла перша збірка віршів Анатолія Камінчука «Свічадо», тоді ж він переїхав до Києва.

Працював у журналі «Малятко», у видавництві «Дніпро», завідувачем відділу, заступником головного редактора журналу «Київ».

Анатолій Камінчук видав більше десяти збірок віршів для дітей.

Літературна Франція

14 лютого, у День всіх закоханих, у центральній бібліотеці для дітей відбувся День інформації «Французький шарм поезії і прози», адже всім прекрасно відомо, що Париж – це столиця романтики та любові. Користувачі книгозбірні із задоволенням подорожували омріяною країною.

Екскурс в історію Франції, знайомство з видатними людьми – гордістю нації, письменниками-лауреатами Нобелівської премії – про усе це розповіли бібліотекарі-екскурсоводи маленьким «туристам».

Тамара Шпак запропонувала відвідувачам зазирнути в історію трьох найвідоміших паризьких пам’яток: стародавнього Собору Паризької Богоматері, Тріумфальної арки та Ейфелевої вежі.

Головним символом туристичного маршруту став літературний фотоспалах «Стрімкий політ Екзюпері». Діти прослухали красиву легенду про незвичну людину, письменника-льотчика, який згинув у небі Франції. Згідно легенди Капітан птахів (так звали його араби) не зник, а розчинився у середземноморській синяві, пішов назустріч зіркам, як і його герой «дитячої» книги для дорослих «Маленький принц».

Захоплюючу подорож книжковою виставкою «Французький шарм поезії і прози» запропонувала читачам Інна Кабула. Відвідувачі бібліотеки «мандрували» просторами літературної Франції, заглибившись у романтичні рядки віршів про кохання та романи для дівчат французьких поетів і письменників.

 Незабутній час у книгозбірні провели найменші читайлики, взявши участь у літературному калейдоскопі «Французькі прозаїки – дітям». Разом із Ларисою Олійник малюки подорожували книжковою виставкою «Казковий світ Шарля Перро», слухали захоплюючі історії видатного французького письменника-казкаря про Сплячу Красуню, Попелюшку, Червону Шапочку та насолоджувалися ляльковою виставою «Кіт у чоботах».

 

Переможці Книги року ВВС-2018

 ВВС News Україна оголосила переможців премії Книга року ВВС-2018, представленої в партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Книгою року-2018 став роман Юрія Андруховича "Коханці юстиції", переможцем у номінації Дитяча книга року ВВС-2018 журі обрало книгу Сашка Дерманського "Мері", у новій номінації Книга року ВВС - Есеїстика-2018 перемогла збірка Андрія Бондаря "Церебро".

Юрій Андрухович, Сашко Дерманський та Андрій Бондар отримають винагороду £1000 у гривневому еквіваленті кожен.

Видавці книг-переможців - Meridian Czernowitz (Чернівці), А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА (Київ) та Видавництво Старого Лева (Львів) - матимуть право використовувати логотипи Книги року ВВС у своїх наступних виданнях.

Дерманський С. Мері / Сашко Дерманський. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 192 с.

Нова книжка провідного українського дитячого письменника Сашка Дерманського не залишить байдужим нікого з читачів...

Сім'ю Ковальчуків важко назвати якоюсь особливою. Мама, тато, двоє діток. Щоправда, старший син, Андрійко, й досі не розмовляє. Принаймні, у цьому впевнені всі, хто його знає. А меншій, Марійці, бракує друзів і батьківської уваги. В татка на роботі все летить шкереберть, а мама просто хоче, щоб усе було добре. Звичайна сім'я, звичайне життя… І ось одного дня довкола починають коїтися дуже дивні речі. І що далі, то дивніші й небезпечніші. Може б, усе якось владналося, якби, наче сніг на голову, на них не звалилася бігова лошиця Мері, а за нею криничник Мефодій і підступний пан Вихиляс...

В основі оповідки лежить інтрига: як же повернути назад отой бажаний порядок речей, яким уже звикли щодень насолоджуватися всі члени родини. Автор книжки замислив свою оповістку таким чином, щоби читач балансував на межі небилиці й дійсності.

Ювіляр лютого

 11 лютого - 105 років від дня народження
 Лариси Письменної (1914-1992), 
українського прозаїка, казкарки

Лариса Письменна — автор багатьох книжок для дітей різного віку. Вона була твердо переконана, що справжнє і казкове — то і є наше з вами життя. І тому улюбленими жанрами письменниці були літературна казка і оповідання.

Лариса Михайлівна Письменна народилася 11 лютого 1914 року в селі Чоповичах на Житомирщині в сім’ї фельдшера та вчительки.

Лариса вчилася у трудовій школі, працювала на пришкільній ділянці, допомагала по господарству вдома і багато читала. Навіть пробувала сама щось вигадувати. Закінчила семирічку, вступила до технікуму в м. Біла Церква. Писала вірші. Один із них сподобався її товаришу і він надіслав його до журналу в Харків. Вірш надрукували. І юна поетеса не знаходила собі місця від радощів, однак вчасно зрозуміла, що для справжньої творчості потрібні літературні знання.

Закінчила Кемеровське дошкільне педагогічне училище. Працювала завідувачкою дитячого садочка в місті Черкаси і складала казки та оповідання для своїх вихованців. Перше її оповідання побачило світ в 1951 році. А вже у 1955 році видавництво «Молодь» надрукувало і першу книжку оповідань «Томка з Боготола». У цей же час молода письменниця одержала на республіканському конкурсі заохочувальну премію за пригодницьку повість «Скарб Вовчої криниці».

Переїхавши до Києва, працювала завідувачкою редакції дошкільної літератури у відомому всім дитячому видавництві «Веселка». Відтоді вона написала велику низку казок, оповідань, повістей як для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку, так і для підлітків та старшокласників. Найвідоміші з них: «Золотогривий» (1957), «Павлик-Равлик»(1959), «Як Петрик на дні моря жив» (1960), «Голубий олень» (1961), «Богатир Жовте Око» (1963), «Як у Чубасика сміх украли» (1965), «Жар-пташенята» (1967), «Півень Зелене Колесо» (1970), «Тисяча вікон і один журавель» (1971), «Чарівник на тонких ніжках» (1972), «Чап-Чалап» (1973), «Чарівний штурвал» (1975), «Не за синіми морями» (1980), «Неспокійні друзі» (1981), «Там, де живе Синя Ластівка» (1986), «Казки небом криті, а вітром підбиті» (1990).

 

У кожному своєму творі письменниця ненав’язливо, весело, вигадливо навчала людяності, доброті, вірності, дружбі.

Вона по-справжньому любила своїх читачів і мала неабиякий талант розповідати у своїх творах про живу природу і людину, найбільше ж — про дитину.