вівторок, 24 лютого 2026 р.

Ювілярка лютого Леся Українка

 


25 лютого - 155 років від дня народження

Лесі Українки (1871-1913),

української поетеси


 

25 лютого 1871 року народилася жінка, чий голос і сьогодні звучить сильно, гордо й напрочуд сучасно - Леся Українка.

У чотири вона вже читала, у п’ять - писала. Так починалася історія дівчинки Лариси Косач, яку світ знатиме як Леся Українка.

Виростала в родині інтелектуалів: мама - письменниця, тато - юрист, у домі - розмови про літературу, мови, переклади.

Перший вірш написано у дев’ять. Перші публікації - у львівській «Зорі». Псевдонім  дитячий, але назавжди: Леся з України.

Вона знала понад десять мов, перекладала, цікавилася фольклором, історією, філософією,  у 19 написала підручник з історії, перекладала Шекспіра і Данте, творила поезію, поеми й драми, що випереджали час. Вона була інтелектуалкою європейського масштабу  і водночас дуже українською у своїй глибині.

«Лісова пісня», «Кассандра», «Бояриня» - це твори про силу вибору, про відповідальність перед собою, про любов, яка не принижує, і про боротьбу, яка не ламає дух. Її Мавка - ніжна й нескорена. Її Кассандра - правдива, навіть, коли ніхто не хоче чути правди.

"Contra spem spero!" - життєве кредо поетки. Вірити без надії. Стояти, коли важко. Світити, коли темно.

Вона писала про свободу тоді, коли за неї карали. Вона говорила про гідність тоді, коли її намагалися відібрати. Вона творила попри біль - і саме тому її слово стало безсмертним.

Сьогодні її слова звучать як ніколи актуально. Бо свобода, гідність, правда - це цінності, які не мають строку давності










 


понеділок, 23 лютого 2026 р.

Літературно-музичне свято «Лиш для любові варто жити

 

20 лютого у виставковій залі бібліотеки-філії №5  відбулося яскраве літературно-музичне свято «Лиш для любові варто жити».


 

Творчий колектив педагогів та учнів школи мистецтв імені Якова Яциневича - читачів ЦДБ підготував святковий концерт, присвячений найвеличнішому почуттю, яке керує світом - Любові.

У кожному слові і кожній ноті відчувалася любов. Свято любові - це не лише про романтику. Це про підтримку. Про дружбу. Про обійми мами. Про вдячність татові. Про сміх із друзями. Про любов до рідної землі.


 


Кожен номер концерту був маленьким зізнанням: у добрі, у турботі, у щирості,  у вірі одне в одного.


 


Це було свято щирих усмішок, теплих о біймів, зворушливих поетичних рядків, чудових пісень та мелодій, що торкаються серця.

 


         Творчий колектив  виклався на всі 100%, щоб подарувати глядачам частинку свого таланту.

Це було натхненно, професійно та великою любов'ю в кожній ноті.

Глядачі ще раз переконалися: любов - це сила, яка об’єднує, надихає й робить світ яскравішим.


 

Ми щиро вдячні глядачам за увагу, підтримку та теплі оплески.

 

середа, 18 лютого 2026 р.

Ювіляр лютого Володимир Малик

 


21лютого  - 105 років від дня народження

Володимира Малика (1921-1998),

українського прозаїка, поета, автора пригодницьких та історичних творів


 

Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище  Сиченко) - видатний український письменник, який прославився як «український Дюма» завдяки своїм захопливим історико-пригодницьким романам. Його твори поєднують глибоке знання історії з динамічним сюжетом, що зробило їх популярними як серед дітей, так і серед дорослих.

Письменник працював у жанрах історичного роману, повісті та казки. Перша книжка - віршована історична казка «Журавлі-журавлики».


Для молоді  написав пригодницькі повісті «Чорний екватор», «Двоє над прірвою», «Слід веде до моря». Казки-легенди: «Микита Кожум'яка», «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Воєвода Дмитро», «Червона троянда».

 


  
Для написання  історичних романів Володимир Малик збирав архівний матеріал, вивчав історичну літературу, український фольклор,

Найвідомішим твором стала тетралогія «Таємний посол», що складається з романів: «Посол Урус-Шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник» і «Шовковий шнурок». Автор розповідає про боротьбу українського народу за свободу і незалежність у другій половині ХVІІ століття,  зокрема про пригоди козака Арсена Звенигори.

 
Також відомі романи автора «Князь Кий» (написаний з нагоди 1500-річчя заснування Києва), «Князь Ігор» і «Черлені щити» (останній роман автора»), присвячені походу князя Ігоря Святославича на половців, що ліг в основу «Слова о полку Ігоревім». 


 
Володимир Малик вважається одним із найкращих авторів історичної прози ХХ сторіччя, зокрема