20 червня - 85 років від дня народження
Василя Василашка (1939),
українського поета, публіциста
Василь Федорович Василашко - поет-пісняр, заслужений журналіст України.
Навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету імені І.Я. Франка, який закінчив 1966 року.
Джерелом життя і творчості письменника завжди була і є рідна земля… Автор поетичних збірок «Течія доріг», «Ясенець», «Чи Україні ти син?», «Усміхнись веселкою з грозами», «Казка-байка: чесний Лис», науково-публіцистичних книг «Україні-українську!», «Відроджуймось-не перероджуймось», «Через терни - до України» (у співавторстві) та інших глибоко вболіває за розвиток і утвердження української мови, української ідентичності, взаємозв'язок її з моральністю особистості. Виховання патріота України, плекання любові до рідної мови, повага до інших мов у центрі уваги його творчості.
Поезії автора щирі та задушевні, у кожній звучить тема любові до рідного краю, гордості за нього. Багато віршів Василя Василашка стали піснями. Відомі українські композитори поклали його поетичне слово на музику. Василь Федорович – автор майже сотні пісень та романсів, що, за його словами, дорогі серцю письменника, бо вони до вподоби людям. А відома пісня В. Василашка «Чумацький шлях» сприймається як народна дума про долю України і такою вже увійшла в духовну скарбницю нації.
Підсумком творчої діяльності поета та журналіста стало почесне звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки (1995), звання лауреата літературної премії імені Євгена Плужника (2015), звання заслуженого журналіста України (1991).
Ця книжка про Україну. Про найцікавіше й найдорожче. Про бабусину казку й мамину ласку. Про дитячі пригоди в царстві рідної природи. Навіть про перші проліски кохання. А ще про святу нашу мову - одну з наймелодійніших мов світу, щастя спілкуватись якою мають, на жаль, не всі українці. Автор кличе юного читача до цікавого поетичного світу дитинства з його захоплюючою казкою, мандрівками в минуле рідної країни, закликає задуматися, чи виростає він справжнім сином вільної України.
Ізот Лобода, герой роману Олеся Гончара «Собор», мав свій життєвий принцип, який написав на табличці й установив при вході до лісу: «Хто посалить дерево – того й онуки згадають. Хто зламає – того й онуки прокленуть…». Таке кредо Василь Василашко втілив його у своїй пристрасній поезії, вершиною якої є збірка «Усміхнись веселкою з грози» (1999).
Героєм казки-байки став «сучасний» Лис, який, позбавившись через крадіжку хвоста, вирішив бути не просто ще хитрішим, а зажити славою чесного фермера. Такою є фабула цієї сучасної казки для маленьких читачів.
«Чи України ти син?»
Немає коментарів:
Дописати коментар