19 грудня - 65 років від дня народження
Марії Матіос (1959),
української письменниці
Марія Матіос – українська письменниця, поетеса, публіцистка. Народилася на Буковині в 1959 році, зараз проживає в Києві.
Ще в шкільні роки опублікувала свої перші вірші. Закінчивши філологічний факультет, Матіос зрозуміла, що її справжнім покликанням має стати письменство. В 1992 році опублікувала новелу «Юр'яна і Довгопол», що стало достойним дебютом.
Більшість книг авторки – про гуцулів та чернівецькі села. Марія Матіос вдало описує характери та вчинки людей, а особливості поведінки героїв дозволяють бачити світ зсередини. Марія Матіос має свій стиль і вміє зачепити словом найтендітніші струни душі.
З 1986 року членкиня Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників, заслужена діячка культури України, лауреатка національної премії України ім. Тараса Шевченка, літературно-мистецької премії ім. К. Галкіна.
Пропонуємо кілька книг письменниці.
Пронизлива, глибока та зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п’яти родин різного суспільного рівня та статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії. Недаремно авторка означила жанр свого твору як роман-панорама. Географія його подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук — до Відня, Берліна, Бухареста, Москви та Берна. А обрамленням цього класичного роману виступає особливий сюжет зі Станиці Луганської літа 2014 року.
«Солодка Даруся. Драма на три життя» - це глибока й пронизлива історія про життя жінки, яка опинилася на перехресті важких часів й трагічної долі. Роман занурює читача у світ карпатського села 1970-х років, де живе головна героїня Даруся, яку місцеві вважають німою та несповна розумом через напади головного болю, хоча ніхто з них й не здогадується про справжні причини її поведінки та страждань. Одинока Даруся виживає лише завдяки допомозі сусідів та добрих людей, на її долю випало чимало особистих трагедій, а на додачу й жорстокість суспільства, яке ігнорує страждання слабких та безпомічних. Роман переплітає події теперішнього з болючими спогадами про життя її батьків, які намагалися захистити своє кохання від війни, заздрощів та жорстокості радянської влади, яка не знає жалю.
Провідною темою книги є трагедія голокосту й геноциду, які розгорнулися на західних землях України у 20 столітті. Авторка розповідає про долю дванадцятирічної Іванки Борсук, милої, невинної дівчинки, яка у жорстокий спосіб пізнає, що таке в цьому житті добро, а що — зло.
Сімейна сага в новелах. Авторка розповідає історію гуцульських родин Чев'юків, Кейванів, Варварчуків від часів Австро-Угорської імперії, Першої світової війни й аж до середини ХХ століття. Роман складається з трьох новел: «Чотири — як рідні — брати», «Будьте здорові, тату», «Гойданка життя». Композиційний стержень твору — головна думка: все минає, окрім любові. «Ця книга — про те, на що здатне людське серце, яке вражене любов'ю, ненавистю, бажанням помсти, заздрістю, і на що воно спроможне у часи випробування радістю та печаллю. Кожен персонаж доводить своє людське алібі морального плану» (М. Матіос).
Важка, драматична книга. Що лишається матері, коли у неї забирають найцінніше — життя власної дитини, і вона опиняється у прірві відчаю і безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у її серці? Авторка розповідає історії п’яти жінок. Усі вони — різні, у кожної своя доля, але об’єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну та розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства.
Немає коментарів:
Дописати коментар