Казкова мозаїка «Старі казки по-новому»

         Казки – це не лише «жили собі», а й сміливе «а що, якби?..». Саме так і народилася ідея казкової мозаїки «Старі казки по-новому» у бібліотекарок ЦДБ, яка перетворила засідання Клубу казкотерапії на веселий, рухливий і трішки бешкетний експеримент для читачів – другокласників гімназії – початкової школи №11.

 

Читачі мандрували знайомими стежками разом із героями казок: Сніговою королевою, Попелюшкою, Ріпкою та Червоною шапочкою, але цього разу вони добряче здивували.

 

У грі «Дзеркало Снігової Королеви навпаки» за нашою версією дзеркало виявилося не злим, а… просто «заглюченим».  Якщо Королева сміялася – Дзеркало плакало, якщо показувала «клас!» – відповідало «дизлайком». Діти так захопилися грою навпаки, що клас перетворився на справжній театр емоцій зі сміхом, тупанням і щасливими «сердитими» обличчями. Справжня буря позитиву!

 

У конкурсі «Попелюшка: сортування сміття» попелюшки-другокласниці  сортували не сочевицю та горох, а пластик і папір. І читачки довели: вони не лише знають казки, а й чудово орієнтуються в темі переробки та дбають про довкілля.

 

Гра «Тягнемо ріпку» захопила всіх без винятку. Жовта кулька-«ріпка» мчала рядами з неймовірною швидкістю. Тут перемагала не сила, а злагодженість, а командний дух був настільки потужним, що ріпка, здається, сама прагнула «витягнутися».

 В конкурсі «Казкова ротація: театр-конвеєр» маски подорожували класом, герої змінювалися, а сцени оживали одна за одною. У цій виставі не було глядачів, усі стали акторами. І головним правилом було  слухати уважно, щоб не проґавити свій зоряний вихід.

В  «Казковому Крокодилі» герої казок впевнено освоїли сучасний світ, а гімназисти із захватом відгадували їхні «таємні дії». Червона Шапочка ловила Wi-Fi, робила селфі, записувала танець у TikTok тощо. Фантазія дітей не мала меж! 

 

Фінальний конкурс «Загублена маска» додав азарту маленьким детективам. Знайти маску, не встаючи з місця завдання не з легких. Але і з ним діти швидко впоралися.

Ця казкова мозаїка ще раз довела: старі історії зовсім не старі. Казкові герої легко освоюють гаджети, жартують і говорять із дітьми мовою сьогодення. Бо казка живе там, де є уява. А уяви нашим читачам точно не позичати!