Ювілярка березня: Емма Андієвська

19  березня - 95 років від дня народження

Емми Андієвської (1931),

письменниці українського зарубіжжя, художниці

 Емма Андієвська - видатна українська письменниця та поетка, художниця-авангардистка, мисткиня, громадська та культурна діячка.

Народилася 1931-го року у Донецьку у родині хіміка-винахідника та викладачки біології. Через хворобливість доньки родина часто переїздила, 1939-го оселилась у Києві. У роки Другої світової батька безпідставно розстріляли, а Емма з мамою виїхали на Захід.

Вже в дев’ять років Емма прочитала всю світову літературу в російському перекладі, а в чотирнадцять могла читати мовою оригіналу.

 Під час війни дванадцятирічна Емма разом з матір’ю змушені були втекти до Німеччини, де, незважаючи на суворі умови та туберкульоз хребта, дівчина активно вчилася, а згодом і працювала. За кордоном написала десятки збірок поезій, оповідань та казок, три романи і намалювала тисячі картин, окремі з яких є експонатами музеїв та приватних колекцій у багатьох країнах світу.

Свій сильний характер та неординарність Емма проявляла з юних літ: розмовляла українською всупереч волі батьків, які не хотіли, щоб дитина «омужичилася», та, живучи в Берліні, відмовилася вчитися у жіночій гімназії разом із «тупими гусками», і вступила до чоловічої.

Деякий час проживала у Мюнхені, займалася оперним співом. Із 1950-х до середини 1990-х працювала на радіо «Свобода». Навчалася в Українському вільному університеті, який закінчила 1957-го. Разом із усією родиною переселилася до столиці США, влаштувалася на роботу у компанію Norcross Greeting Card Company, працювала бібліотекаркою.

Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін.

Попри те, що Еммі Андієвській судилося прожити в Україні лише 12 років, її творчість є вагомим внеском у розвиток української літератури, про що свідчать численні нагороди та найпрестижніша відзнака - Шевченківська премія.

«Казка про яян» - твір, у якому фантастичний сюжет поєднується з глибокою повчальною ідеєю - думати не тільки про себе, а й про своїх близьких. Казка є обов’язковою частиною шкільної програми.

«Джалапіта» - філософське оповідання, головним героєм якого є однойменна міфічна істота. Образ Джалапіти є полісемантичним, він втілює у собі гармонію світобудови та доброту.

«Подорож» - збірка новел, яка характеризується численними експериментами з формою та змістом, домінуванням сюрреалістичних мотивів.