Шлях у здорове майбутнє

Слово «здоров’я» супроводжує дитину від її народження. Навіть не знаючи, що воно означає, будь-який малюк скаже: «Я здоровий, якщо не хворію».

1 лютого в центральній бібліотеці для дітей першокласники БЗШ №4 (класовод Ганна Кузан) мали змогу взяти участь в інтерактивному заході «Шлях у здорове майбутнє».

Бібліотекарі Лариса Олійник і Людмила Романович за допомогою лялькової вистави «Поради Лікаря Айболита», персонажами якої були Здоровійко, Мікробище, Баба Яга та лікар Айболить, донесли дітям інформацію про режим дня, правила харчування, особливості гігієни, виконання фізичних вправ, формуючи в дітей  навички виконувати ранкову гімнастику, дотримуватись чистоти свого тіла.

Першокласники були активними під час проведення гри-змагання «Фізкульт-Ура! Здоров’я», гри-забавлянки «Швидше! Вище! Сильніше!», розваги «Кошик здоров’я».

Усвідомити власну роль у збережені свого здоров’я допоміг бібліографічний огляд літератури «Твоє здоров’я в твоїх руках». Увазі маленьких користувачів були представлені книги «Буквар здоров’я» Людмили Баль і Валентини Ветрової,  «Зростай здоровою, дитино!» Ігора Лущика, «Сестра-жалібниця» Ліани Дахненко, «50 уроків здоров’я» Миколи Коростильова.

Кросворд «Шлях у здорове майбутнє» закріпив знання читачів та допоміг зрозуміти, що здоров’я – це одна з головних цінностей життя.

Ювіляр лютого

3 лютого -100 років від дня народження 

Любові Забашти (1918-1990), 

української поетеси, драматурга, прозаїка

З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню. Навчаючись у четвертому класі прилуцької школи № 4, почала писати вірші. 1935 року на обласній нараді молодих літераторів у Чернігові її поезію почув і похвалив Павло Тичина. Уперше вірші Любові Василівни були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» в 1935 році.

 Творчий доробок письменниці нараховує кілька поетичних збірок, книжок прози, п'єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями.

Любов Забашта - авторка поетичних збірок: «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982).

Драматичні та ліро-епічні поеми: «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968); «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971); «Леся Українка», (1973); «Софія Київська», (1982) відбивають глибокий інтерес поетеси до української історії та культури.

Перша збірка віршів для дітей «Паляниця-білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства» та інші твори.

 

 

Тарасові Шевченку присвятила драматичну поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж» (1961) та інші.

Головним завданням Любові Забашти як дитячої поетеси було бажання відкрити малюкам поезію життя шляхом проявлення у слові краси та гармонії світу. Поетеса стверджувала, що «світ належить людині, навіть якщо вона ще маленька. Людина відповідає за доручений їй великий світ і тому вона — завжди «дитина» людства…».