пʼятниця, 8 січня 2021 р.

Переможці премії імені Лесі Українки за літературні твори для дітей та юнацтва 2020

 Комітет із присудження премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва визначив переможців 2020 року.

У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» із 30 висунутих на здобуття премії робіт перемогу здобула письменниця Дара Корній (Мирослава Замойська) та її книги «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи», «Чарівні істоти українського міфу Домашні духи», «Чарівні істоти українського міфу Духи-шкідники».



 
         Ці книги – своєрідна енциклопедія праукраїнської міфології. У доступній для школярів формі в ній розповідається про наших давніх предків, які поклонялися богам, вшановували дерева і трави, джерела та ріки, персоніфікували вітри, буревії, дощі, снігопади, пори року й інші атмосферні та природні явища.

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» змагалися шість робіт, а переможницею стала Катерина Рейда за художнє оформлення книги «Байки Езопа» у переказі Олександра Виженка.

 



 

Довідка:

Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва заснована за пропозицією Держкомтелерадіо в 2004 році. Вона присуджується щороку у чотирьох номінаціях до дня народження Лесі Українки за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання.

Організаційне забезпечення роботи Комітету з присудження Премії імені Лесі Українки здійснює Держкомтелерадіо.




середа, 6 січня 2021 р.

Творчі канікули

 За підсумками 4-го сезону Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Творчі канікули», організованого і проведеного Національною бібліотекою України для дітей у червні-жовтні 2020 року, видана збірка кращих поетичних і прозових творів учасників.

До збірки увійшов вірш «Портрет сучасниці» Анастасії Рудійко, учениці 10 класу БЗШ №15, юної літераторки студії «Рожевий ранок» ЦДБ м. Біла Церква.

  

 Вітаємо Анастасію. Бажаємо нових творчих успіхів.

вівторок, 5 січня 2021 р.

Класики літератури про Різдво

 Різдвяні та новорічні свята посідають особливе місце у душі кожного українця.

Щоб відчути різдвяну атмосферу, ми радимо вам провести затишні вечори за читанням творів про Різдво українське й з українським духом та зануритися в атмосферу святкування зимових свят – кутю на покуті, щедре засівання сусідської домівки, величальну щедрувальницьку пісню на честь господаря й господині та їх діточок.


 Микола Гоголь  «Ніч проти Різдва»

 «Минувся останній день перед Різдвом. Прийшла зимова ясна ніч. Зазорилося. Місяць пишно виплив на небо посвітити добрим людям та всьому мирові, щоб весело було всім колядувати та Христа прославляти. Мороз брався дужче, як ізрання; зате кругом було так тихо, що за півверстви чулося, як рипить мороз під чобітьми. Ще жоден гурт парубоцький не проявлявся попід вікнами; тільки місяць зазирав крадькома до хат, мовби виманював дівчат, які прибиралися та чепурилися, щоб хутчій повибігати на рипучий сніг».

«Розвиднілось. У церкві ще до схід сонця було повно людей. Підстаркуваті жінки, в білих намітках, у білих суконних свитках, побожно хрестилися, біля самого входу стоячи. Шляхтянки в зелених та жовтих кофтах, а деякі навіть у синіх кунтушах із понашиваними ззаду золотими вусами, стояли перед них. Дівчата, що на головах мали понамотувані цілі крамниці стрічок, а на шиях намиста, хрестів та дукатів, намагалися протовпитися щоближче до іконостасу. Та попереду всіх стояли шляхтичі і звичайні собі селяни, з вусами, з чубами, з товстими потилицями, щойно попідголювані, мало не всі в кобеняках, з-під яких виставлялася біла, а в декого й синя свитка. На всіх обличчях, куди оком кинь, сяяло свято: голова облизувався, бачучи, як то він розговлятиметься ковбасою; дівчата помишляли про те, як будуть ковзатися з хлопцями на льоду; баби щиріше, ніж коли, шептали молитви».

Михайло Коцюбинський «Ялинка»

 «Настав святий вечір. В Якимовій хаті кипіла робота. В печі тріщав вогонь та сичав борщ. Олена, мати Василькова, крутила голубці на вечерю. Василько сидів долі та м'яв мак до куті. Василькові було літ дванадцять. Він був найстарший у сім'ї. Василько м'яв мак і все поглядав то на двох сестричок, що гралися з котом, то на батька, що сидів на полу, схиливши голову».

Зворушлива історія про хлопчика, що заблукав в морозну різдвяну ніч у лісі та дивом врятувався.

Михайло Стельмах «Щедрий вечір»

 «Аж ось на вулицi обiзвалися колядники. Я перший вибiгаю надвiр. Колядники вже пiдiйшли до хати тiтки Дарки — звiздоноша, «береза» й мiхоноша попереду, а «коза» й «дід» у страшнiй машкарi позаду. I чого тiльки не виробляють ота «коза» й вертлявий «дід», лякаючи дорослих i дiтей. Та ось задзвонив дзвонар — i всi притихли, з'юрмилися бiля вiкон, а зеленкуватими й синiми снiгами, скiльки свiту видно, покотилися, задзвенiли молодi голоси, проганяючи недолю з вдовиної оселi:

А чи вдома, вдома та бiдна вдова?

Нема вдома — пiшла до бога,

Бога благати — щастя прохати:

       Ой дай, боже, два лани жита,

Два лани жита ще й лан пшеницi,

Лан пшеницi — на паляницi.

А ще гречки — на варенички...

    Яка не є убога наша хатинка, а i їй колядники наспiвали щастя, наспiвали, що в нашому дворi будуть стояти i мiсяць, i ясна зоря...»


 

понеділок, 4 січня 2021 р.

Ювілярка січня

 


6 січня – 80 років від дня народження української поетеси 

 Ганни Чубач (1941-2019)

 Ганна Чубач — видатна українська поетеса, авторка дитячих творів і книг для дорослих, понад 300 ліричних пісень, створила музичну абетку (композитором якої став Олександр Білаш), написала музичну казку «Пані Киця» та низку найпопулярніших абеток для маленьких читачів.

         Народилася Ганна Танасівна Чубач у переддень Різдва 6 січня 1941 року на Поділлі в хліборобській родині.

Дитинство у повоєнні роки видалося складним. Мати вчила дівчинку й «усяку роботу робити», «пісень співати», «світ любити». Ганна любила малювати, співати, вигадувати казочки. А пам'ять гарна вироблялася завдяки тому, що не було за що книжок купувати, доводилося уроки вчити, уважно слухаючи на уроках вчителів.

Закінчила вечірню школу робітничої молоді, факультет журналістики Українського поліграфічного інститут та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві.

Працювала в газеті «Літературна Україна», в журналі «Дніпро», понад 40 років віддала творчій праці, вела авторську радіопередачу «Дзвінка ріка».

Авторка 30 поетичних збірок : "Журавка" (1970), "Жниця" (1974), "Ожинові береги" (1977), "Заповіти землі" (1978), "Срібна шибка" (1980), "Святкую день" (1982), "Житня зоря" (1983), "Листя в криниці" (1984), "Літо без осені" (1986) та інших. За назвою першої ліричної збірки друзі одразу ж стали називати її ясноокою Журавкою.

Особливу увагу привертають вірші Ганни Чубач, присвячені дітям: веселі, дотепні, повчальні, жартівливі, які увійшли в збірки: "Вивчаймо самі", "Сонячна абетка", "Алфавітні усмішки", "Жук малий і волохатий", "Черепаха Аха", "Прикмети — не секрети" та інші.





У 1971 році поетеса отримала звання Члена Національної спілки письменників України.

Поетеса, заслужена діячка мистецтв України, авторка «Веселих хтосиків», «Черепахи Ахи» та сотень інших веселих, розважальних, пізнавальних віршів, абеток, загадок і пісень, що давно стали дитячими хітами.




Ганна Чубач - Черепаха-Аха  


https://www.youtube.com/watch?v=eW08zN9rFmY