пʼятниця, 21 червня 2024 р.

Ювілярка червня: Галина Вдовиченко

 21 червня - 65 років від дня народження

Галини Вдовиченко (1959),

української письменниці


 

Популярна українська письменниця дебютувала в літературі романом «Пів-яблука» в 2008 році. Сюжети її творів розгортаються в українських містах і навколо знайомих багатьом читачам персонажів. Головні герої книг письменниці - звичайні люди, яких ми безліч разів зустрічали на вулиці, але при цьому з ними трапляються зовсім не звичайні події.

Авторка є лауреаткою перших премій Коронації слова (в номінаціях «романи», «проза для дітей» та «ґранд-коронація слова»). Номінована на Astrid Lindgren Memorial Awards-2024.

Галина Вдовиченко – авторка багатьох книжок для дітей молодшого і середнього шкільного віку: «Мишкові миші», «Ліга непарних шкарпеток», «36 і 6 котів» та інших. Це добрі, веселі й захоплюючі історії, наповнені теплотою, залишають після себе світлі радісні почуття.

 

«Котохатка»

Шестеро маленьких кошенят опинилися на зимовій вулиці, де їм холодно й голодно... Але вони не з тих, хто скиглить і впадає в розпач. Натомість кошенята гуртуються і перетворюють зиму у веселу забаву: бавляться у піжмурки, прокладають лабіринт у снігу, уявляючи себе археологами, будують дуже затишну снігову котохатку. А тоді знаходять чим її прикрасити. Герої-кошенята захоплять малюків своєю жвавістю та багатою уявою і підкажуть чимало ідей для зимових ігор.

«36 і 6 котів»

36 і 6 котів — саме стільки, не більше й не менше, хвостатих героїв Галини Вдовиченко — оселилося одного дощового вечора в помешканні пані Крепової попри її бажання. Але серце непоступливої господині до котів-безхатьків прихилила киця-сфінкс Баронеса. Ані пані Крепова, ані її племінник Стас навіть уявити собі не могли, чим обернеться вторгнення у їхнє маленьке помешкання 36 дорослих і 6 маленьких котів.

«36 і 6 котів-детективів»

36 і 6 котів повертаються! І тепер у котів-танцюристів з’явився новий талант – до дряпопису. Їхні картини прикрасили стіни господаревої кав’ярні, але ненадовго... Стався злочин. Хто візьметься розслідувати дивне зникнення? Хто розкриє таємницю вісьмох липових дощечок? 36 і 6 котів-детективів беруться до справи…

«36 і 6 котів-компаньйонів»

Самотнім бабусям і дідусям, що живуть у старечому будинку, потрібні помічники. А декому з великого котячого гурту час повчитися піклуватись про інших. Старенькі та 36 і 6 котів зустрінуться. Це знайомство приведе до неймовірних змін у житті людей і котів. Котів, які стануть не лише компаньйонами, але й футболістами та театральними акторами.


«36 і 6 котів-рятувальників»

Це четверта книжка котячої епопеї Галини Вдовиченко. Невгамовні хвостаті герої створюють котячу рятувальну службу. Коти виїжджають на виклики, проте відчути себе справжніми рятувальниками їм не вдається. Їх переслідує невдача за невдачею: то витягають з автомата з чіпсами єнота, який не вважає себе потерпілим, то вихоплюють з-під коліс на швидкісній трасі загублений кимось пакунок із сухим кормом, та замість подяки отримують звинувачення у крадіжці…Під час чергового виклику загадково зникає Коментатор-Чорний кіт. Поки друзі скрізь його розшукують, у місті розгортається кампанія з дискредитації котів-рятувальників. Чи вдасться котам вибратися з халеп і небезпек, які на них чигають звідусіль, — читайте у цікавій і динамічній історії.

«36 і 6 собак»

Четвірка домашніх собак загубилася у великому місті. На них чекають небезпечні випробування та пригоди. Лабрадору, біглю і двом французьким бульдожкам доведеться не тільки зіткнутися з недоброзичливцями, а й зустріти на своєму шляху справжніх друзів. Серед них будуть і собаки, і коти, і люди.

«Метелики перетворюються»

Ви ж знаєте, як з’являються метелики? Гусінь стає лялечкою, лялечка — прекрасним метеликом. А знаєте, що метелики теж можуть перетворюватися? І, як не дивно, метелики, яких зустрічає маленька героїня книжки Галини Вдовиченко, мають чарівну здатність перетворюватися на турботу, захист, пам’ять, любов і надію.

«Життя іграшкових овечок»

Життя іграшкових овечок цікаве у кожну пору року. Взимку вони чекають на таємного Миколая і виглядають снігову овечку, навесні радіють першим вербовим «котикам» і влаштовують велике прибирання під пісню, яку склала овечка Солька. Влітку на всіх чекає велике купання і нова перукарня овечки Найди, а восени можна влаштувати показ мод і робити чудові намети з опалого листя! А ще овечки сваряться і миряться, влаштовують піжамні вечірки, читають книжечки і прибирають рідний ліс від сміття…

«Мишкові Миші»

Одразу дві захопливі історії від письменниці про пригоди мишачого рок-гурту – «Мишкові Миші» та «Зірковий час Мишкових Мишей» – під однією обкладинкою. Що може об’єднати звичайну сіру мишу, комп’ютерну мишку, лабораторну, щура, лялькову, польову, кажана та хлопчика Мишка? Музика.

«Ліга непарних шкарпеток»

Хто завгодно може визнавати себе нещасним невдахою — тільки не шкарпетки, які загубили свою пару! Їхнє місце у вирі подій! Розпаровані й непотрібні, вони об’єдналися у Лігу непарних шкарпеток та  наповнили своє життя сенсом і радістю, тому що кожна шкарпетка є особливою та не­пов­тор­ною.

«Сова, яка хотіла стати жайворонком»

"Нічна птаха витріщалася на денну своїми круглими очиськами, крутила головою. Отакої! Невже й справді їй поміж усього птаства дісталися найгірші години доби? Вона нічого з того, чим так тішився Жайворонок, не чула й не бачила. Її час – темрява, зірки й тиша. Нема чим похвалитися. І от Сова вирішила: досить! Досить бути нічною птахою! Почухала собі черевце лапкою – і виголосила невеличку промову: – Відтепер стану ранньою пташкою!.."

«Містельфи»

У середмісті Львова на дахах живуть крихітні крилаті дівчата і хлопці — містельфи. Це міські ельфи. У кожного з них — своя вежка, своя робота та спільні розваги в повітрі. Одного дня їхній безтурботності настане кінець. Міські підземелля захоплять щури-мутанти, які загрожуватимуть усьому місту. Захищати себе доведеться не лише людям і містельфам…

«Чорна-чорна курка»

Книжка про те, що звичайна домашня курка може виявитися геть непересічною птахою! Вигадницею неймовірних історій та нових забав, редакторкою «Чорнокурківського вісника», танцівницею фламенко, мешканкою високого горіха…У неї є крилата мрія та життєвий девіз «Курку з курсу не зіб’єш!». Чорна-чорна курка мріє літати? Не смішіть пташиний двір! Але той, хто над нею сміється, ще просто не знає, що вона вигадає для того, аби стати птахою високого польоту!

«Засинай. Прокидайся»

Це книжка-перевертайка – її можна розгорнути і читати з обох сторін. З однієї сторони – «Засинай» – дві історії: про те, як засинають машинки, і про Лялечку, яка казала, що ніколи-ніколи не спить. З іншого боку – «Прокидайся» – діти зустрінуть тих самих героїв, але вже вранці.

 

четвер, 20 червня 2024 р.

Ювіляр червня: Василь Василашко

 


20 червня - 85 років від дня народження

Василя Василашка (1939),

українського поета, публіциста


 

Василь Федорович Василашко - поет-пісняр, заслужений журналіст України.

Навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету імені І.Я. Франка, який закінчив 1966 року.

Джерелом життя і творчості письменника завжди була і є рідна земля… Автор поетичних збірок «Течія доріг», «Ясенець», «Чи Україні ти син?», «Усміхнись веселкою з грозами», «Казка-байка: чесний Лис», науково-публіцистичних книг «Україні-українську!», «Відроджуймось-не перероджуймось», «Через терни - до України» (у співавторстві) та інших глибоко вболіває за розвиток і утвердження української мови, української ідентичності, взаємозв'язок її з моральністю особистості. Виховання патріота України, плекання любові до рідної мови, повага до інших мов у центрі уваги його творчості.

Поезії автора щирі та задушевні, у кожній звучить тема любові до рідного краю, гордості за нього. Багато віршів Василя Василашка стали піснями. Відомі українські композитори поклали його поетичне слово на музику. Василь Федорович – автор майже сотні пісень та романсів, що, за його словами, дорогі серцю письменника, бо вони до вподоби людям. А відома пісня В. Василашка «Чумацький шлях» сприймається як народна дума про долю України і такою вже увійшла в духовну скарбницю нації.

   Підсумком творчої діяльності поета та журналіста стало почесне звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки (1995), звання лауреата літературної премії імені Євгена Плужника (2015), звання заслуженого журналіста України (1991).

 «Чи України ти син?»

Ця книжка про Україну. Про найцікавіше й найдорожче. Про бабусину казку й мамину ласку. Про дитячі пригоди в царстві рідної природи. Навіть про перші проліски кохання. А ще про святу нашу мову - одну з наймелодійніших мов світу, щастя спілкуватись якою мають, на жаль, не всі українці. Автор кличе юного читача до цікавого поетичного світу дитинства з його захоплюючою казкою, мандрівками в минуле рідної країни, закликає задуматися, чи виростає він справжнім сином вільної України.

«Усміхнись веселкою з грози»

Ізот Лобода, герой роману Олеся Гончара «Собор»,  мав свій життєвий принцип, який написав на табличці й установив при вході до лісу: «Хто посалить дерево – того  й онуки згадають. Хто зламає – того й онуки прокленуть…». Таке кредо Василь Василашко втілив його у своїй пристрасній поезії, вершиною якої є збірка «Усміхнись веселкою з грози» (1999).

Казка-байка: Чесний лис

Героєм казки-байки став «сучасний» Лис, який, позбавившись через крадіжку хвоста, вирішив бути не просто ще хитрішим, а зажити славою чесного фермера. Такою є фабула цієї сучасної казки для маленьких читачів.

«Чи України ти син?»

https://shron1.chtyvo.org.ua/Vasylashko_Vasyl_Fedorovych/Chy_Ukraini_ty_syn_Virshi_dlia_ditei_i_pro_ditei.pdf?PHPSESSID=lj7mabsg0hv2jis1gqo8skvh53

 


понеділок, 17 червня 2024 р.

Увага! Конкурс!

 


Любі читайлики!

Вже 9-й рік поспіль Національна бібліотека України для дітей проводить Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Творчі канікули».

З умовами Конкурсу запрошуємо ознайомитись у Положенні на сайті  нашої бібліотеки: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=11145

Ювіляр червня: Володимир Ладижець

 


17 червня -100 років від дня народження

Володимира Ладижця (1924-1991),

українського поета, прозаїка


 

Володимир Ладижець - один із провідних письменників, який творив для дітей та юнацтва.

Народився 17 червня 1924 року в селі Харківці на Хмельниччині в селянській родині. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Подальша доля Володимира Ладижця  пов’язана з Карпатським краєм. Протягом багатьох років він працював на редакторсько-видавничій роботі, головним редактором Закарпатського обласного книжково-газетного видавництва, відповідальним секретарем Закарпатської організації Спілки письменників України.

Перша книжка дитячих віршів «Сопілка» була надрукована в 1953 році. Відтоді окремими виданнями вийшло багато книжок для юних читачів: «Казки» (1955), «Я живу на Закарпатті» (1956), «Герої нашого двору» (1959), «Ой дударі-трударі»(1960), «Ми малята-веселята» (1961), «Біг лисок через лісок» (1962), «Топ, топ, топаночки» (1964), «Я малий собі гуцулик» (1965), «Ой чесало дівча косу» (1967), «Гей, коники, гей конята» (1973), «Трембіта» (1974), «Сонце над Верховиною» (1979) та багато інших. Герої його творів — щасливі діти Закарпаття, маленькі гуцули. Поезії автора пройняті радісним, щирим почуттям, любов’ю до рідного краю.


 

 Поет став першим на Закарпатті лауреатом премії ім. Лесі Українки за збірку дитячої поезії «Ластівки з Карпат» (1985). Твори В. І. Ладижця є частиною золотого фонду української літератури, а його громадська діяльність й активна громадська позиція – зразком вірного служіння Україні




.