Подарунки від святого Миколая

Працівники центральної бібліотеки для дітей завжди готові веселити, радувати і розважати своїх читачів.

Ось і напередодні Дня Святого Миколая бібліотекарі запросили дітей на яскраве, барвисте свято-квест «Подарунки від Святого Миколая».

Ведучі заходу – завідувачка ЦДБ Олена Корнієнко та класовод 1-А БЗШ №11 Вікторія Ярич привітали дітей зі святом та запросили до перегляду вистави 
«В пошуках Синього Птаха».

Юні артисти, користувачі бібліотеки, п’ятикласники цієї ж школи, Софійка Леус, Богдан Галкін, Ярослава Дорошенко, Влад Суконнік, Софія Микитюк, Дарина Одрина та Дмитро Ганський майстерно підготували лялькову виставу, подарувавши першокласникам яскраву емоційну палітру переживань та святковий настрій.

Головні герої дійства – сучасні діти Софійка та Богдан, разом з маленькими читайликами, попрямували на пошуки Синього Птаха – провідника Святого Миколая, щоб передати йому листи з дитячими мріями та бажаннями.

Яскраві ляльки, веселі мелодії та ігри, загадки та вікторини, захопливі квестові завдання сподобалися юним глядачам. 

Незабутнім сюрпризом для дітей і дорослих став святковий концерт. Прекрасні медодії подарували учасникам заходу юні музиканти, вихованці ДШМ №3 Катерина Павлюк, Андрій Берчук, Тимур Шиловських, Влад Маслов, Дмитро Коломієць, Ілля Вишневський (керівник Сергій Олександрович Яременко).

Ювіляр грудня

 19 грудня - 150 років від дня народження 
Елеонор Портер (1868-1920), 
американської дитячої письменниці

 З дитинства Елеонор захоплювалась музикою, співала в церковному та світському хорах, вчилась у бостонській консерваторії. Але після одруження з Джоном Лиманом Портером захопилася письменством. У 90-их рр. на сторінках американських журналів з'являються її перші оповідання, написані під псевдонімом Елеонор Стюарт, а в 1907 році світ побачив її перший роман «Зустрічні течії».

 

1912 року письменниця взялася за невеличку повість для дітей. То була зворушлива історія про те, як сувора багата тітка взяла на виховання племінницю-сирітку Полліанну. Її батьки поїхали як місіонери до маленького містечка на Далекому Заході. Родина бідувала, то ж іграшок у дівчинки не було. Щоб вона не журилася, тато придумав для неї дещо незвичну забавку – гратися в радість. «Гра в радість – це коли в будь-якій ситуації треба знайти щось таке, з чого можна порадіти». Полліанна почала вчити грати в неї усіх друзів... Що з цього вийшло ви прочитаєте  в повісті.

Книжка про дівчинку, яка гралася в радість, мала шалений успіх у читачів. Мільйони дітлахів і дорослих мріяли мати її у своїй бібліотеці. Обійшовши Америку книжка рушила до Європи, де також знайшла чимало друзів.

Одного разу в якомусь інтерв'ю пані Портер закинули, чи не занадто легковажно вона ставиться до життя, чи не є гра в радість втечею від проблем. На що вона відповіла: «Я ніколи не вважала, що слід заперечувати існування труднощів, страждань і зла. Просто, як на мене, значно ліпше сприймати невідоме бадьоро і радісно».

Примірник роману «Полліанна» Елеонор Портер подарувала своїй бабусі Меріон на знак великої пошани і вдячності за ті поради, які письменниця отримала від неї у дитинстві. Цей примірник тепер дбайливо зберігається в одній із найбільших бібліотек світу – Бібліотеці Конгресу США.

На Бродвеї було поставлено однойменну п’єсу, яка пройшла з великим успіхом. Відома американська актриса, зірка німого кіно Мері Пікфорд, за право екранізувати роман заплатила його авторці чималу на той час суму.

Роман «Полліанна» захопив читачів настільки, що на адресу Елеонор Портер посипався шквал листів з проханнями розповісти, що сталося з головною героїнею роману далі. У 1915 році вийшла повість "Юність Полліанни", яка розповідає про те, що сталося з дівчинкою-Радість, коли та виросла.

Померла письменниця навесні 1920 року. За менше ніж двадцять років творчої праці вона встигла написати чотирнадцять повістей і романів, а також випустити чотири збірки оповідань; вони й сьогодні легко знаходять собі читачів. Проте найвідомішою книжкою Елеонор Портер і досі залишається "Полліанна".

А по смерті письменниці ще чотири автори спільно випустили серію книжок під назвою "Радісні книги Полліанни".

Літературні зустрічі «Просвітяни-білоцерківці»

13 грудня в центральній бібліотеці для дітей відзначена важлива подія – ювілей Всеукраїнського товариства «Просвіта» – 150 років від дня заснування, за участі просвітян-білоцерківців, бібліотекарів, вчителів та учнів БЗШ №4.

Захід відкрила завідувачка книгозбірнею Олена Корнієнко. 
З її розповіді користувачі дізналися, що ця громадська організація була утворена 1868 року у Львові з метою культурного розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу. Засновником та головою був громадський діяч і політик, священик УГКЦ Микола Устиянович. Пані Олена назвала прізвищавідомих діячів української культури: Івана Франка, Михайла Драгоманова, Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Лесі Українки, Бориса Грінченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, які своєю велетенською, невтомною та самовідданою просвітянською працею внесли вагомий внесок у відродження і збереження рідної української мови та національної пам’яті.

На захід були запрошені просвітяни-білоцерківці: Володимир Опанасович Іванців, голова міськрайонної організації ВУТ "Просвіта” ім. Т.Г.ІІІевченка з 1992 по 2016рр. та Костянтин Климчук, який керує об’єднанням з 2016 року.

Будучи одним з тих, хто організовував Рух і відроджував «Просвіту» на Білоцерківщині, Володимир Іванців розповів читачам історію заснування у 1917 році Білоцерківської «Просвіти», ініціатором створення якої був Модест Левицький – український письменник, культурний діяч, педагог, лікар і дипломат. У своїй промові він висвітлив замовчувані раніше сторінки трагічної історії України, загострив увагу присутніх на відродженні української національної культури через видавничу, лекційно-просвітницьку діяльність. Як полум’яний борець за кращу долю України, письменник-краянин в поетичній формі закликав учнівську молодь нести священний обов’язок – пропагувати та розвивати українську мову.

Костянтин Климчук поділився зі школярами напрямками просвітянської програми «Мандри Україною. Патріотичні екскурсії» та запросив їх подорожувати українськими історичними місцями разом із Білоцерківською «Молодою Просвітою».

  

Поспілкувавшись з просвітянами-білоцерківцями, учасники заходу зрозуміли, що «Просвіта» – це більше, ніж громадська організація. Це спосіб життя і мислення кожного свідомого українця.

Закони для всіх

Тринадцяти-чотирнадцятирічні діти потребують підвищеної уваги дорослих, тому що перебувають у активній стадії підліткового віку та легко потрапляють під негативний вплив. Досить часто правопорушення і злочин для них – акт сміливості, самоствердження. Про наслідки своїх протиправних дій вони не замислюються.

 В рамках Всеукраїнського тижня права в центральній бібліотеці для дітей відбулася зустріч користувачів, семикласників БЗШ №4, із старшим інспектором ювенальної превенції Мелашенко Петром Леонідовичем.

 Спілкування у форматі «живої бесіди» дало можливість аудиторії задати велику кількість різноманітних запитань, налагодити контакти, додати позитиву.

 Протягом заходу йшов жвавий діалог школярів із капітаном поліції, обговорювалися права та обов’язки підлітків, правове поле, в якому діють патрульні поліцейські, працюючи з неповнолітніми.

 Особлива увага під час проведення зустрічі надавалася кібербулінгу, як проблемі порушення прав людини. Інспектор ознайомив користувачів із поняттям «кібербулінг», розкрив проблему «розважального медіанасильства», її зв’язок із порушенням прав людини, розповів про негативний вплив інформаційно-комунікативних технологій на моделювання поведінки підлітків.

 Петро Леонідович відповідав на запитання юних користувачів та навів приклади із своєї практики. Учасники заходу згадали і про обов’язки, які необхідно виконувати. Визначившись з ними, семикласники склали «Стежину обов’язків».

 Завершуючи захід, працівники бібліотеки наголосили, що важливо знати свої права і разом з тим бути законослухняними і небайдужими громадянами.