Всесвітньо відомі земляки

Київщина дала світу немало визначних діячів у галузях освіти, медицини, літератури, історії, науки і техніки. 
Саме люди – її гордість і справжнє багатство.

Видатним особистостям, історичним постатям, яскравим сучасникам, які творили та творять історію України, прославляючи її, працівники ЦДБ присвятили День краєзнавства «Всесвітньо відомі земляки», 
який відбувся 23 січня.

Увазі користувачів була запропонована презентація 
«Плеяда відомих киян». Протягом дня читачі різних вікових категорій, переглядаючи відеосюжет, ближче знайомилися з найбільш відомими людьми, які народились в Києві, жили та працювали тут на благо своєї малої батьківщини, звеличуючи її власними вчинками або творіннями: Олександром Вертинським (1889-1957) – артистом, кіноактором, композитором, поетом і співаком, кумиром естради першої половини XX століття; Артемієм Веделем (1767-1808) – композитором, диригентом, скрипалем, автором багатоголосної церковної музики; Ігорем Сікорським (1889-1972) – інженером, авіаконструктором, вченим, винахідником, філософом; Михайлом Булгаковим (1891-1940) – видатним письменником, драматургом; Павлом Альошиним (1881-1961) – архітектором та педагогом, автором понад десяти справжніх шедеврів зодчества.

На абонементі відділу обслуговування учнів 5-9 класів експонувалася виставка-портрет 
«Відомі обличчя Київщини», біля якої працівники книгозбірні провели бесіду-ілюстрацію «Всесвітньо відомі земляки». Із розповіді бібліотекарів відвідувачі книгозбірні дізналися багато цікавих фактів з життя видатних людей рідного краю, які були змушені поїхати за його межі й осяяти своїм генієм чужі землі: Голда Меїр (1898-1978) – політична й державна діячка, одна із засновників держави Ізраїль; Володимир Горовиць (1903-1989) – один з найбільш талановитих музикантів своєї епохи; Серж Лифар (1904-1986) – балетмейстер та хореограф, відомий як один із найвидатніших танцівників XX сторіччя, засновник Паризького університету хореографії; Ян Кум (1976) – розробник WhatsApp; Єгор Анчишкін (1981) – засновник компанії з розпізнавання облич Viewdle, Zakaz.ua.

Не пройшли повз увагу відвідувачів і ті особистості, які творили та творять на рідній землі і їхні імена не менш гучно звучать світом: Павло Чубинський, Григорій Косинка, Микола Лисенко, Іван Козловський, Катерина Білокур, Марія Примаченко, Ліна Костенко, Павло Попович.

Зацікавила відвідувачів і поетична сторінка «Перлини Ліни Костенко», яку презентували читачі ЦДБ – учні 9-А класу БЗШ №4: Даяна Дорошенко, Аріна Захарчук, Маргарита Байларова та Каріна Вдовиченко.

Ювіляр січня

25 січня - 260 років від дня народження 
Роберта Бернса (1759-1796),
 шотландського поета, фольклориста

«Геніальний поет Шотландії»,— так називав Вальтер Скотт Роберта Бернса, бідного селянина, який став видатним художником слова.

Поетичний хист у Бернса прокинувся рано. Перший вірш про світле юнацьке кохання «Надзвичайна Неллі» був написаний у  п'ятнадцять років. За ним з'явилися й інші. Їх любили, запам'ятовували друзі Бернса — сільська молодь, місцеві інтелігенти. За передплатою цих шанувальників у провінційному містечку 1786 року вперше була опублікована маленька книжка його віршів «Кільмарнокський томик».

До початкового періоду творчості також відносяться вірші: «Джон Ячмінне Зерно» (1782), «Веселі жебраки» (1785), «Молитва святенника Віллі», «Святий ярмарок» (1786). Поет швидко стає відомий по всій Шотландії.

 У 1787 році Бернс переїжджає в Единбург і стає вхожий у вищий світ столиці. Разом з популяризатором шотландського фольклору Джеймсом Джонсоном видав збірку «Шотландський музичний музей». У цьому виданні поет опублікував безліч шотландських балад у своїй обробці та власні твори.

У період 1787-1794 були створені відомі поеми «Тем О’Шентер” (1790) і «Чесна бідність» (1795), «Ода, присвячена пам’яті місіс Освальд» (1789).

 

Соборна й неподільна

21 січня в центральній бібліотеці для дітей відбувся захід до 100-річчя проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки – історико-літературна година «Соборна й неподільна».

Бібліотекар Антоніна Даценко розповіла присутнім про історичний шлях українського народу до незалежної соборної держави. З її розповіді учні дізналися про один з найголовніших каменів в фундаменті нашої Незалежності – проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року.

Співведучі Анастасія Ходисько та Єлизавета Вакуленко, учениці 9-Г класу БЗШ № 11 виступили в образах Західної та Східної України, розповідаючи своїм одноліткам про поняття «соборності» та її значення для України.

Присутніх зацікавила літературна композиція «Моя соборна Україна знов зустрічає новий день». У виконанні Анастасії Савчук, Михайла Калинича та Анастасії Гобан прозвучали вірші сучасних поетів: «Дзвони в Україні» Володимира Переяславця, «Двадцять друге січня» Лесі Храпливої-Щур, «День Соборності – свято величне» Ігоря Козака, «Укотре з’єднаємо руки в ланцюг. Може він хоч тепер не порветься!» Сашка Ірванця.

Учасникам заходу був запропонований відеофільм «Злука. День Соборності України» (з циклу Перемоги України). Також присутні мали змогу познайомитися з книжково-ілюстративною виставкою «Сила єднання».

  

Захід допоміг дев’ятикласникам не лише краще пізнати історію нашої держави, а й сприяв піднесенню їхньої національної свідомості.

Ювілейна палітра дитячої книги

Любі читачі!

Книжковий ювілей – прекрасний привід ще раз прочитати улюблені твори та висловити своє захоплення 
талантом авторів.

Запрошуємо до нашої книгозбірні на перегляд книжкової виставки «Ювілейна палітра дитячої книги»,
 яка  присвячена творам, що відзначають свої ювілейні дати 
у 2019 році. І неважливо, який вік має книга, її зміст з роками не втрачає своєї духовності, і кожна заслуговує на вашу увагу, особливо у свій святковий рік.

Отож, у вас є прекрасний привід знову зустрітися
 з чарівним світом цікавої книги, адже читання – це розмова
 з кращими людьми минулого та сьогодення.

Сподіваємося, що кожний з вас обов’язково знайде 
серед них щось собі до душі.