пʼятниця, 15 січня 2021 р.

Ювіляр січня

 15 січня  - 150 років від дня народження 

 Агатангела Кримського (1871–1942), 

історика, сходознавця, мовознавця, літературознавця, фольклориста, етнографа, письменника, перекладача, академіка.

          Агатангел Кримський походив з міжетнічної родини: батько його був татарином, а мати шляхтичкою з Білорусії. Незважаючи на те, що Агатангел не мав і краплини української крові, відомий поліглот і сходознавець усе ж почувався українцем. Любов до української мови йому прищепили Павло Житецький та Михайло Драгоманов ще у колегії Павла Ґалаґана, де Кримський навчався підлітком.

З 1918 року Агатангел Кримський постійно проживав у Києві, де працював секретарем Української Академії наук, заснованої гетьманом Павлом Скоропадським. Мовознавець залишив по собі унікальні дослідження української мови, які виклав, зокрема, у працях «Українська граматика», «Нариси з історії української мови».



 
       Агатангел Кримський - один із найбільших поліглотів планети (78 робочих мов!).

Відомий як один із найвизначніших світових дослідників сходу. Він став автором численних наукових праць з історії культури арабських країн, ґрунтовно вивчав історію ісламу, письменство, літературу та театри Сходу. Завдяки його перекладам зазвучали українською вірші східних поетів Омара Хайяма, Фірдуосі, Сааді, Рудакі…



 

           Став жертвою сталінських репресій і помер у в’язниці казахстанського міста Кустанай. Так тоталітарна влада помстилася кримському татарину (але великому патріоту України) за те, що він не захотів підписувати зрусифікований правопис української мови.

Кримський не мав щастя в особистому житті, протягом життя таємно й безнадійно кохаючи Лесю Українку. На його 60-річчі в приміщенні теперішньої президії Академії наук України Павло Тичина прочитав присвячений Кримському вірш, де згадувалася «вічно мрійна Леся Українка», що розкрило цю таємницю.

    Особистий архів А. Кримського зберігається в НБУ ім. В. Вернадського та Науковому архіві Наукової бібліотеки НаУКМА

    12 січня 2021 року Національний банк у продовження серії «Видатні особистості України» ввів в обіг пам’ятну монету «Агатангел Кримський».


 

День в календарі

 15 січня - день  народження міжнародної  інтернет-енциклопедії - Вікіпедії (Wikipedia). Цього року енциклопедія святкує свій 20-й день народження.


            
Щодня мільйони користувачів з усього світу заходять на ресурс онлайн-енциклопедії, адже тут можна знайти відповідь практично на будь-яке запитання.

Вікіпедія отримала свою назву від використовуваної для її реалізації технології  «вікі». У перекладі з гавайської мови це означає «швидко».

Ідея створення такого порталу належить Джиммі Вейлзу та Ларрі Сенгеру. Насправді спочатку вони зробили електронну енциклопедію під назвою Нупедія, або Нюпедія. Статті писали винятково сертифіковані експерти: учені і люди з академічного середовища, усі тексти уважно перевірялись та рецензувались. На жаль, цей сайт проіснував тільки 3 роки: з 2000-го по 2003-й.

          Із Нупедії народилась вже «Вікіпедія», куди могли писати усі. Вейлз і Сенгер вперше запустили її 15 січня 2001 року.

За обсягом відомостей і тематичним охопленням Вікіпедія вважається найповнішою енциклопедією в історії людства. Кожен користувач інтернету, причому без реєстрації на сайті енциклопедії, може зайти на сайт Вікіпедії, знайти і прочитати будь-яку статтю. При виявленні помилок або браку інформації можна, натиснувши кнопку «редагувати», виправити ці помилки, додати нову інформацію або, написавши нову статтю, внести її на сайт. Так зазвичай поповнюються розділи, з`являються нові статті, розвивається енциклопедія. Знання кожної людини стають надбанням всіх.

Зараз у Вікипедії налічується більше 260 мовних розділів.

          Об`єм Вікіпедії неухильно зростає. Енциклопедія набирає популярність у користувачів Мережі, входячи в десятку найвідвідуваніших інтернет-ресурсів світу

вівторок, 12 січня 2021 р.

Ювіляр січня

12 січня – 145 років від дня народження  

Джека Лондона (1876-1916), 

американського прозаїка

 


          Дитинство Джека пройшло в Сан-Франциско. Він багато читав, уявляючи себе героєм пригодницьких романів. Хлопчик  став постійним відвідувачем місцевої публічної бібліотеки. Кожну книгу він буквально проковтував. Він читав уночі, читав ранком, читав, коли йшов до школи, читав по дорозі додому й знову йшов до бібліотеки за новою книгою.

До двадцяти трьох років Лондон перемінив безліч занять: був «устричним піратом» (браконьєром), інспектором рибальського патруля, матросом на шхуні «Софі Сазерленд», робітником на джутовій фабриці. Брав участь у поході безробітних на Вашингтон, був старателем на Алясці під час «золотої лихоманки». Це були роки змужніння і набуття життєвого досвіду, що так знадобився Лондону у подальшій літературній діяльності.

Подальше життя талановитого юнака пов'язане з інтенсивною самоосвітою і нещадною творчою роботою, спрямованою на опанування письменницької діяльності, вироблення особистого стилю. Цей період життя письменника дуже яскраво змальовано Лондоном у автобіографічному романі «Мартін Іден»(1909).

            Простий матрос, завдяки надлюдській наполегливості й природному таланту, стає відомим письменником. Роман став своєрідним гімном творчим можливостям людини.

1896 рік круто змінив життя Джека Лондона: на Алясці знайдено золото, починається так звана золота лихоманка, в якій бере участь і молодий письменник. Йому так і не судилося знайти золото після кількох років виснажливої праці, але справжнім скарбом для Лондона стають особисті враження і досвід цього своєрідного краю, що отримав назву в подальших творах — «Біла Безмовність».

Аляска, стає літературним Клондайком письменника: він створює особистий, ні з чим незрівнянний світ важких випробувань, суворих природних умов, міцної людської дружби і любові, які долають будь-які перешкоди. «Північні оповідання» принесли славу молодому автору.

У 1900році виходить перша збірка оповідань «Син вовка», потім друга — «Бог його батьків» (1901) і, нарешті,— роман «Дочка снігів» (1902). Джек Лондон стає всесвітньовідомим письменником зі своїм особливим стилем, неповторною манерою письма, оригінальною проблематикою. У наступні сімнадцять років він випускав по дві, навіть по три книги на рік.




          Джек Лондон був одним з засновників анімалістичної традиції  у світовій літературі. Зображення диких та домашніх тварин у Лондона позначається не тільки великою любов'ю до «братів наших менших», але й знанням світу тварин, їх поведінки і повадок. Найкращими серед анімалістичних творів, безумовно, були «Поклик предків» (1903), «Біле ікло» (1906), «Джеррі-островитянин» (1917), «Майкл, брат Джеррі»(1917). Саме собаки та вовки є найулюбленішими тваринами Джека Лондона. Свій великий будинок у Місячній долині письменник назвав «Будинком Вовка».



 


        Значним явищем американської літератури початку XX століття став роман Лондона «Морський вовк» (1904).

 Ознайомитись з творами ювіляра запрошуємо до нашої бібліотеки. Книжки Джека Лондона чекають на вас!