понеділок, 21 травня 2018 р.

Ювіляр травня


 21 травня - 60 років від дня народження  
Василя Шкірі (1958), українського прозаїка, 
автора казок для дітей


Василь Шкіря закінчив Мукачівський сільськогосподарський технікум, де здобув спеціальність зоотехніка, попрацював за спеціальністю в загатянському колгоспі, відслужив у армії. Далі було навчання у Львові, де здобув спеціальність журналіста, і праця по сьогоднішній день у газеті «Нове життя». Тут він пройшов усі щаблі кар’єри і вже десять років очолює колектив районки.

Як письменник Василь Шкіря заявив про себе 1991 року книгою казок «Сльоза лелеки». Потім уже чи не щороку з-під пера автора книги посипалися – «Як Осел вогонь сховав», «25 казочок для маленьких діточок», «Розбиті серця», «Три бажання», «Небезпечна краса», «Михайлик-Насміхайлик», «Іван Сила і брати-розбійники», «Майстер Нехай», «Пригоди Поштарика», «Зачарований край», «Стежина Степана Жупанина», «Візок казок», «Король жебраків», «Майстер Нехай», «Чупакабра», «Таємниця Смерекового замку», «Чорна кішка з червоною пов’язкою і порожнім відром» тощо.

Головним жанром письменника Василя Шкірі була і залишається казка. Його казкові історії  - образні й дотепні, позначені простотою і мудрістю. Вони розширюють дитячий кругозір, допомагають юному читачеві пізнавати довколишній світ, розрізняти добро і зло. Особливості національної історії, побутові деталі, вкраплення історичної та сучасної реальності у тканину тексту роблять казки Василя Шкірі особливими та не схожими на інші, змушують малих читачів задавати додаткові питання, спонукають дорослих до роздумів та пошуків відповідей на ці дитячі допитування. Це  є особливістю та таємницею письма Василя Шкірі.

 
  
Василь Шкіря – лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Володимира Кобилянського, двічі лауреат обласної літературної премії імені Федора Потушняка, дипломант конкурсу «Книжкова толока-2014».


пʼятниця, 18 травня 2018 р.

 День вишиванки

17 травня працівники та користувачі центральної бібліотеки для дітей долучилися до Всеукраїнського флешмобу «Одягни вишиванку». У цей день у книгозбірні відбувся своєрідний парад найрізноманітніших вишиванок.

Бібліотекарі ознайомили читачів з традиціями створення і носіння вишиванок, сучасними тенденціями їх оздоблення.

Увазі користувачів була представлена книжкова виставка, присвячена історії української вишивки, яка символізує українську націю і є генетичним кодом українця, а також книги, що відображають результати досліджень мистецтва вишивки, схеми українських орнаментів.



Читачів запросили у народознавчу мандрівку «Вишиванка, моя вишиванка», під час якої діти ознайомилися з найцікавішими фактами з історії вишиванок – дізналися, що перші вишиванки на території України мали більш релігійний зміст і оберігали їх власників від злого ока. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі та всюди, де тіло було відкритим. А першим модником, котрий поєднав вишиванку з буденним одягом, був український письменник Іван Франко, котрий носив її під піджак із сучасним вбранням.


Для наймолодших читайликів, учнів 1-Б класу (кер. Манюк Н.П.) проведено літературно-музичну композицію «Українська вишиванка в поезіях та піснях». Малеча дізналася про чарівні властивості орнаментів. Дітлахи, вдягнені у вишиті сорочки читали вірші, присвячені українській вишивці.

День вишиванки створив святковий настрій та залишив по собі яскраві спогади.
 Словом, свято вдалося! З Днем вишиванки вас, друзі!

вівторок, 15 травня 2018 р.

Правова культура - шлях до Європи


15 травня в центральній бібліотеці для дітей відбувся юридичний марафон «Виховання правової культури – шлях до Європи» в рамках юридичного лекторію «Підліток і закон», учасниками якого були восьмикласники БЗШ №11(кл. керівник Н.Дзюман).


Під час заходу читачі взяли участь у бліц-опитанні з правознавства; розглянули ситуації, вирішення яких потребують правових знань; залюбки доповнювали приказки і прислів’я з правознавства, вирішували юридичні завдання тощо.


Експертом з правої культури виступала викладач з правознавства БЗШ №4 Алла Анатоліївна Швець. Вона зазначила, що в Україні відбуваються значні трансформаційні зміни, мета яких формування правової держави: адаптування вітчизняного законодавства до законодавства ЄС, що передбачено курсом України на інтеграцію в єдину Європу.


Пані Алла дала визначення поняття «Правова культура», яка є основою правового виховання, довела, що вона слугує гарантом розбудови правової соціальної держави. Життєві приклади та конкретні ситуації, які розглядалися під час зустрічі, змусили підлітків замислитися над необхідністю знати закони та вміти їх застосовувати.


Школярі дійшли висновку, що правова культура – це загальна культура особистості: знання права, повага до нього, переконаність в обов’язковості виконання законів, рівень моральності та ступінь відображення правової культури у правовій системі суспільства.


Увазі присутніх була представлена книжкова виставка «Правова культура – шлях до Європи».

понеділок, 14 травня 2018 р.

Останній гетьман України



15 травня – 145 років від дня народження  
Скоропадського Павла Петровича (1873 – 1945) – 
визначного українського державного та політичного діяча, воєначальника, останнього гетьмана України (1918).

                                              



29 квітня 1918 року Україна була проголошена Гетьманською державою на чолі з Павлом Скоропадським. Більшість партій та верств населення відмовили у підтримці Центральній Раді та її Раді Міністрів, тому переворот пройшов без пострілів та крові. Того самого дня в Софіївському соборі архієпископ Никодим благословив гетьмана Павла Скоропадського, а на Софіївському майдані було проведено молебень.



Гетьманська держава здобула широке міжнародне визнання, встановивши дипломатичні зв'язки з Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною, Данією, Персією, Грецією, Норвегією, Швецією, Італією, Швейцарією, Ватиканом, а загалом де-факто із 30-ма державами світу. На жаль, Антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимої» Росії, не визнала Гетьманську державу.

З ініціативи української громадськості та за підтримки гетьмана протягом 1918 р. були створені Українська Академія наук (що існує й донині, першим її президентом став В. Вернадський), засновані два державні українські університети — в Києві та Кам'янці-Подільському, 150 українських гімназій, Національний архів, Національна бібліотека та інші навчальні й культурні заклади.

Про гетьмана Павла Скоропадського ви може те дізнатися з літератури, яку ми вам пропонуємо.

Клімов А. Великі українці : енциклопедія / Андрій Клімов. – Х. : Ранок, 2008. – 128 с. : іл.










Журавльов Д. 100 ключових подій Української історії / Денис Журавльов. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2014. – 
400 с.








Реєнт О., Коляда І. Усі гетьмани України / Олександр Реєнт, Ігор Коляда. -–Х. : Фоліо, 2007, - 415 с. – (Історичне досьє).







Савченко В. Павло Скоропадський - останній гетьман України / В. А. Савченко. – Х. : Фоліо, 2009. – 128 с. – (Знамениті  українці).
Книжка відомого історика В. Савченка присвячена Павлу Скоропадському, останньому гетьману України, діяльність якого пов'язана з бурхливими подіями епохи Громадянської війни. Кавалергард і генерал, найбагатший поміщик, плоть від плоті вищого світу Петербурга, що успішно робив кар'єру й особисто знав імператора, він волею долі стає диктатором України. Оцінювати гетьмана Скоропадського можна і як «лиходія», і як «праведника», але саме своєю неоднозначністю він і цікавий. Лев Троцький називав його українським Бонапартом, генерал Денікін — другим Мазепою. Ким же він був насправді? Відповідь на це запитання допоможе знайти книжка, при написанні якої автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій.