вівторок, 28 лютого 2017 р.

Публічний звіт ЦДБ - 2016


Зустріч з краєзнавцем



2017-й рік проголошено Роком Української революції 1917-1921 років. Саме в цей період відбулася низка подій, пов’язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу. У період 1917-1921 років Україна пережила різні форми національної державності  (УНР, Українська держава, ЗУНР), але державну незалежність втримати не змогла, її території були поділені між СРСР, Польською республікою, Королівством Румунія та Чехословацькою республікою. Але саме ці події започаткували процес формування відродження нації та державності.


Такими словами розпочав зустріч з читачами ЦДБ, учнями 9-А класу БЗШ №4 (кл. керівник Осипенко А.Р.) кандидат філософських наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін БНАУ,  краєзнавець, учасник бойових дій на сході України Олександр Ярмола. Він зумів пояснити складні та буремні події того часу і разом з тим зробив це доступно та зрозуміло для школярів, пов’язавши революцію сторічної давнини з сучасними подіями.


 Ну і, звичайно, дізнавшись про участь гостя у подіях сучасної війни, дев’ятикласники, особливо хлопці, не змогли оминути цієї теми. Олександр Володимирович розповідав про бойові дії під Донецьким аеропортом, своє поранення, тривале лікування в госпіталі, про бойових побратимів.


 Час сплив непомітно і, не дивлячись на серйозність та складність теми зустрічі, вона закінчилась на оптимістичній ноті з вірою в достойне майбутнє нашої  багатостраждальної Батьківщини.

понеділок, 27 лютого 2017 р.

Об’єднані словом

В центральній бібліотеці для дітей відбулася зустріч учасників літературної студії «Рожевий ранок» з читачами – семикласниками БЗШ №4 (кл. керівник Клімантова В.О.).


Керівник літстудії, член НСПУ, автор відомих поетичних збірок сатири та гумору Володимир Дідківський представив літстудійців шанувальникам поетичного слова.


На зустріч був запрошений поет-краянин, член Національної спілки письменників України Петро Розвозчик. Петро Іларіонович розповів дітям про захоплення поезією, познайомив зі своїми збірками: «Коні волі», «Ластівчине зілля», «Божий дарунок», читав вірші та розповідав про творчі здобутки. Головною порадою майбутнім поетам та прозаїків була порада – «найбільше читайте друковані тексти».Учасники заходу були зворушені багатогранністю таланту та щедрістю душі письменника.

 Керівник студії Володимир Дідківський розповів про дебютну книгу «Журавлиний поклик» літстудійки Світлани Голоско та підготовку до видання її нової збірки. Дівчина поділилася з присутніми своїми напрацюваннями та планами. Розповіла, як стала переможницею обласного етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!». Світлана прочитала свої нові вірші: «Хотіла б я стати казкою», «Ми просимо гарантій від життя», «Не дамо Вкраїні впасти», «І знову я у морі».

 
Володимир Іванович познайомив читачів з книгами юних студійців, які були видані раніше, прочитав власні твори. Його дотепні підсмішки і жарти викликали сміх і захоплення.

Спілкування з талановитою і, водночас, простою, доброю і щирою людиною з прекрасним почуттям гумору, прийшлося до вподоби учасникам заходу. Діти весело ділилися своїми враженнями від цікавої зустрічі. На завершення голова літстудії подякував усім присутнім та відмітив, що він радіє, коли літературна студія поповнюється новими талантами.
 
 

пʼятниця, 24 лютого 2017 р.

Ювіляр лютого



25 лютого - 130 років від дня народження 
Леся Курбаса (1887—1937), 
українського режисера, актора, драматурга, публіциста, перекладача, теоретика театру.

 Лесь Курбас – одна з найвидатніших постатей українського культурного життя 20-х – початку 30-х років, один з провідних діячів відродження української національної культури.
 
Лесь Курбас (Олександр-Зенон Степанович Курбас)  народився 25 лютого 1887 року в Самборі на Галичині, розстріляний НКВД у віці 50 років 3 листопада 1937 року у Сандармоху в Карелії.

Хлопець навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Тому цілком природно, що Лесь увібрав у себе все те, що могла дати йому європейська культура. Вже тоді Курбас мріяв працювати на Наддніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр Садовського (Київ) і де поруч була висока театральна культура. 1916 року його мрія здійснилась, він вступає до цього театру.

Влітку 1920-го Лесь Курбас зібрав своїх кращих акторів, хто добровільно приєднався з Київського театру ім. Шевченка, і під назвою «Кийдрамте» (Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини. Спочатку осіли у Білій Церкві, потім в Умані.

Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922—1926), а потім і філософського (1926—1933) театру в Україні. У виставах свого філософського театру «Березіль» (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях.

Творець українського театру, великий український режисер, актор, публіцист, драматург, перекладач, народний артист УРСР. Сучасні мистецтвознавці називають його режисером-авангардистом, що випередив свій час на 100-200 років, його творчість і спадщину вивчають і викладають практично у всіх інститутах культури і театральних ВНЗ Європи і світу. Своєю творчістю він прославив український театр "Березіль" (1922-1934), що став одним з лідерів світового театрального мистецтва.

четвер, 23 лютого 2017 р.

Масляна до нас прийшла



 Одна з найяскравіших традицій наших предків, що дійшла до наших часів – святкування Масляної. 
Це – час веселощів, ігор, закликання весни, щирих та радісних зустрічей з друзями та родичами.
 Весело і радісно в центральній бібліотеці для дітей відбулися масляні розваги «Везу в міста і села розваги всім веселі», учасниками яких стали третьокласники БЗШ №11 (класовод В. В. Ярич).

  Свято відкрилося театралізованим дійством. Головна героїня – Масляна (бібліотекар Лариса Олійник) зі своїми помічниками сімома святковими днями: понеділком – «Зустріччю», вівторком – «Заграванням», середою – «Ласунею», четвергом – «Розгулом», п’ятницею – «Тещиними вечорами», суботою – «Невістчиними посиденьками» та «Прощеною Неділею» відтворили традиції та обряди святкування сирного тижня, побажали юним книголюбчикам відсвяткувати Масляну весело, смачно й галасливо.

 А згодом почалися масляні розваги. Діти проявили спритність у конкурсах, відгадуванні загадок, вікторин, взяли активну участь у народних іграх «Подоляночка»,«Впіймай млинець», «Перетягнемо канат»,«Спритні віники». 

Учасники свята дружньо співали пісень, закликали Весну, жартували і танцювали.



  Ну а яка ж Масляна без частування смаколиками. Матусі й бабусі малят приготували смачні млинці, а бібліотекарі влаштували дружнє чаювання.

 Святкова програма закінчилася традиційним масляним хороводом.