пʼятницю, 26 серпня 2016 р.

Обличчя української історії Іван Франко



Вшановуючи пам’ять видатного українського письменника, вченого та громадського діяча Івана Яковича Франка, центральна бібліотека для дітей провела 26 серпня літературну п’ятницю «Велич Івана Франка».


Бібліотекар Галина Бондар розповіла  читачам про життєвий та творчий шлях  видатного письменника. Перу українського прозаїка, поета, публіциста належить понад п'ять тисяч творів, які ввійшли до золотого фонду не лише української, а й світової літератури. У своєму виступі вона звернула увагу на значення творчої спадщини І. Я. Франка в нашому житті, її місце в духовному світі сучасника.
Цікавим і повчальним для користувачів став перегляд відеосюжету «Обличчя української історії Іван Франко». 
 Учасники заходу мали можливість ознайомитися з виставкою–образом «Вічний революціонер» та взяти участь у вікторині  за творами  письменника «Написано давно - читається як нині», яка дала можливість активізувати мислення читачів, поглибити їх інтерес до його творчості.

 

Бібліотека в стилі СЕЛФІ

НИКИТА ЧАЛИЙ (БЗШ №4, 6 кл.)


четвер, 25 серпня 2016 р.

Це цікаво знати


                                 20 років гривні

 Назва «гривня»  походить від прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї. Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю.
 
Перше згадування «гривні» у значенні грошової одиниці зустрічається в «Повісті минулих літ». Тобто вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривня використовувалась як міра ваги та лічби. В ХІ столітті слово «гривня» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. Монетні гривні проіснували до середини 2-ї половини ХІІІ століття. До XVIII століття гривня існувала лише як вагова монета - «гривенка».
 
Випуск гривневих банкнот розпочався завдяки прийняттю Українською Центральною Радою Закону «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів» від 1 березня 1918 року. 6 квітня перші гривневі банкноти з'явилися в обігу. Випуск гривень продовжився проголошенням гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським, згодом був припинений і знову відновлений з приходом до влади Директорії.

Після поразки Директорії гривня припинила своє існування до 1991 року. В квітні 1991 року розпочалася робота над випуском нових грошей для Української РСР

В обіг гривня ввійшла згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми  «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 року. Грошова реформа в Україні проводилася  2-16 вересня 1996  року, і з того часу гривня є грошовою одиницею України.

У 2008 р. комісія з естетики Міжнародного Валютного Фонду склала рейтинг найкрасивіших банкнот світу. Список з 50 валют очолила гривня.

понеділок, 22 серпня 2016 р.

Жовто-блакитний вимір





Святкування Дня Державного Прапора  в Україні спрямовано на вшанування багатовікової історії українського державотворення, виховання поваги громадян до символіки незалежної України. 

І саме з цієї нагоди 22 серпня в центральній бібліотеці для дітей відбувся історичний екскурс «Бойові прапори українського козацтва». Мандрівку в історію Прапора провела Валентина Голубенкова. До уваги читачів був представлений відеоколаж 
«Жовто-блакитний вимір».


Юні читачі ознайомилися з історією становлення українського прапора, його символічним значенням, цікавими фактами та визначними подіями. А ще з безліччю естафет, акцій та «прапорами велетнями», які були присвячені прапору України. 


Користувачі книгозбірні також дізналися, який значний внесок в розвиток українського прапора внесло Запорізьке козацтво. Їм було цікаво не тільки почути, а й побачити різні зразки прапорів на листівках комплекту «Клейноди України» та ілюстраціях картин книги «Козацька абетка», на яких наочно видно, як змінювалася форма прапора, поєднання кольорів, які прикрашали його символи: сонце, зірки,зброя, образи святих, князівські герби, тощо.

Захід закінчився патріотичним флешмобом «Прапор свій здіймаєм гордо – ми з ним дужі і єдині...».

пʼятницю, 19 серпня 2016 р.

Свято Спаса святкуємо – радість всім даруємо

 Величне свято Яблуневого Спасу скликало читачів центральної бібліотеки для дітей 19 серпня до читального залу книгозбірні на медово-яблучний день 
«Маковей і Спас для вас радощів припас».


Бібліотекарі приготували для своїх відвідувачів справжнє «частування» з ароматом яблук і книжок. Щедре і веселе відзначення Яблучного, Медового і Горіхового Спасів почалося вже з порогу. Ведучі та господині свята Катерина Діденко, Галина Бондар та Світлана Шалагіна тепло привітали гостей та розповіли про святкування Спасу. Учасники заходу дізналися легенду походження свята, чому воно носить таку назву та основні народні традиції і прикмети «Спасівки-ласівки».



А далі протягом дня малечу чекали розваги на будь-який смак: різні «яблучні», «медові» та «горіхові» конкурси: «Сортируємо фрукти», «Хто швидко з’їсть яблуко», «Хвалене яблуко», «Сливова естафета», «Дегустація», «Вгадай».



Найзахопливіші конкурси проводилися біля «Чудо-дерева». Дітлахи з задоволенням відгадували фруктові загадки-обманки і тут же отримували смачні відгадки-призи.



Свято Яблучного Спаса у бібліотеці вдалося на славу. Нестандартний підхід забезпечив захоплюючу та цікаву пізнавально-ігрову програму та веселе проведення часу. Всі учасники свята були запрошені на смакування до фруктового столу.


Бібліотека в стилі СЕЛФІ

ІРИНА РЕДЗЮК (БЗШ №20, 5 кл.)


Ми відповідальні за тих, кого приручили


20 серпня людство відзначає 
Всесвітній день безпритульних тварин
Саме їм була присвячена бесіда-ілюстрація «Їхнє право на життя», яку підготували та провели бібліотекарі ЦДБ. Розпочалася вона з розповіді про пам’ятники тваринам у світі, які читачі могли побачити на книжковій виставці. А розповідь про те, як люди вчиняють з тваринами, що бувають «людянішими» за них самих, зворушила читачів та викликала непідробні емоції, адже у багатьох є домашні улюбленці і, як, сказав Сент-Екзюпері, ми відповідальні за тих, кого приручили. 
Звідки ж беруться безпритульні собаки та кішки, що плутаються під ногами перехожих і з надією заглядають їм у обличчя? Вони ж такі самі мешканці наших міст, лише без даху над головою та шматка хліба. Тому і визначило людство такий день обездолених тварин, щоб кожен міг замислитися про те, що людину характеризує її ставлення до братів менших.
 
А ще читачі дізналися про ставлення до безпритульних тварин у розвинених країнах, що там є притулки і закони, які їх захищають. В Білій Церкві ж такими тваринами займається ветеринарна служба та волонтери. Але цього року з місцевого бюджету виділені гроші для будівництва притулку для тварин, і хочеться сподіватися, що незабаром на наших вулицях поменшає тварин з голодними благальними очима.

Головним меседжем бесіди стали слова: «Не викидайте своїх вихованців на вулицю, поділіться своїм бутербродом з безпритульною твариною, не женіть її, а допоможіть знайти нового господаря!».