вівторок, 26 січня 2016 р.

Новинки-цікавинки



Юні друзі!
Надаємо вам приємну можливість в зимові дні почитати новенькі свіжі книжечки, що надійшли до нашої бібліотеки. Це твори С’юзен Кулідж, які є класикою світової дитячої літератури.


С’юзен Кулідж - псевдонім відомої американської письменниці Сари Чонсі Вулсі (1835 - 1905), чиї твори незмінно займають почесне місце в будь-яких серіях книжок для дітей та юнацтва, що видаються як в англомовних, так і в багатьох інших країнах.

Кулідж С. Невгамонна Кейті / Сюзен Кулідж. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 192 с.
Велика фантазерка Кейті Карр має добре серце і невгамовну вдачу. Вона верховодить усіма своїми братиками й сестричками, щоразу вигадуючи дивовижні ігри та забави, чим подекуди завдає чималого клопоту своїй тітці. Та одного разу з Кейті стається нещастя – і цілковито змінює її життя…
Ця історія про невгамовну мрійницю Кейті – сміливу, добру і чесну дівчинку – не може лишити байдужим жодного свого читача. Переконайтесь в цьому, просто почавши читати її.

Кулідж С. Невгамонна Кейті в школі / Сюзен Кулідж. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. – 192 с.
У попередній частині ми попрощалися з Кейті Карр саме тоді, коли вона, перемігши важку недугу, повернулася до звичного життя. А проте саме життя ну ніяк не хоче стояти на місці й готує для Кейті нову несподіванку: вона разом з сестричкою Кловер їде до школи! Та ось питання – як поведеться дівчаткам у цьому новому та невідомому світі? І чи зможе юна Кейті серед усіх шкільних радощів і прикрощів лишитися тією ж веселою, мудрою і невгамовною Кейті, якою ми її знаємо?


У звязку з продовженням карантину в м. Біла Церква візит письменників видавництва «Фонтан казок» до Центральної бібліотеки для дітей переноситься на 11 лютого 2016 року.


понеділок, 25 січня 2016 р.

Сьогодні відзначають Тетянин день та День студента



 Тетянин день — релігійне і народне свято, яке припадає на 25 січня, згідно з григоріанським календарем, 
один із днів студента. 

Це свято назване на честь святої Тетяни - християнської мучениці, яка жила в Римі під час правління імператора Олександра Северуса.


пʼятниця, 22 січня 2016 р.

ЮВІЛЯР СІЧНЯ

23 січня – 125 років від дня народження  
Павла Григоровича Тичини (1891–1967), 
українського поета, перекладача, публіциста, громадського діяча, 
новатора поетичної форми.


Перший відомий нам вірш Тичини — «Синє небо закрилося…» — датовано 1906 роком. Пізніше поет, переглядаючи свій архів, так відгукнувся про цей вірш: «Подивишся — аж смішно». Значний вплив на формування Тичини-поета мало його знайомство з Михайлом Коцюбинським, літературні «суботи» якого він відвідував з 1911 року.

Перша книга поезій «Сонячні кларнети» (1918, фактично вийшла в 1919), у якій він дав своєрідну українську версію символізму, створив власний поетичний стиль, який здобув власну назву — «кларнетизм». Тичина і далі зберігав свою позицію незалежного поета в наступних книгах «Замість сонетів і октав» (1920), «В космічному оркестрі» (1921). Тоді ж він починає твір — поему-симфонію «Сковорода» (1923). Збірка «Плуг» (1920) із присвятою Миколі Хвильовому «Вітер з України» (1924) принесли йому славу «співця нового дня».

Під час Другої світової війни виходять збірки Тичини з патріотично-оборонною тематикою: «Ми йдемо на бій» (1941), «Перемагать і жить!», «Тебе ми знищим — чорт з тобою» (1942), «День настане» (1943). За повоєнного часу видав низку поетичних збірок: «Живи, живи, красуйся!», «І рости, і діяти» (1949), «Могутність нам дана» (1953), «На Переяславській Раді» (1954), «Ми свідомість людства» (1957), «Дружбою ми здружені» (1958), «До молоді мій чистий голос» (1959), «Батьківщині могутній», «Зростай, пречудовий світе» (1960), «Тополі арфи гнуть» (1963), «Вірші» (1968) та інші.

Тичину називали то символістом, то імпресіоністом, то романтиком... У спадщині поета близько п'ятнадцяти великих поем, а також кілька поетичних збірок для дітей.
                                     


П.Тичина самотужки опанував понад десяток чужих мов, а зокрема мови сусіднього Україні Сходу і Півдня - вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську...
Дав з них цінні поетичні переклади. Весь той світ пізнання гармонійно вливався у творчість і доповнював поетичний геній Павла Тичини.
   
Крім поезії, Тичина робив численні переклади (Олександр Пушкін, Євген Абрамович Баратинський, Олександр Блок, Микола Тихонов, Микола Ушаков, Янка Купала, Якуб Колас, О. Ованесян, О. Туманян, Акоп Акопян, Iлля Чавчавадзе, А. Церетелі, К. Донелайтіс, С. Неріс, А. Венцлова, I. Вазов, Xристо Ботев, Л. Стоянов та ін
ші).
   
Помітне місце серед них посідають також публіцистика, літературознавча есеїстика («Магістралями життя», «В армії великого стратега», «З минулого — в майбутнє», «Читаю, думаю, нотую») і досить об'ємні матеріали щоденниково-мемуарного характеру (видання 1981 року «З щоденникових записів»)
.

Павла Григоровича Тичину звали поетичним генієм  XX століття.