Мандрівка на часольоті «Динозавряча країна»

 

У багатьох дітей неминучий так званий динозаврячий період, коли дитина починає цікавитись усілякими доісторичними істотами, намагається вимовляти їхні складні назви, колекціонує різноманітні речі із їхніми зображеннями, ну і звісно – читає книжки про них.

Для найменших шанувальників динозаврів працівники ЦДБ підготували  мандрівку на часольоті  в «Динозаврячу країну», в яку 29 листопада вирушили відвідувачі клубу «Юні чомучки» разом із бібліотекаркою  Іриною Вернидуб.

 

 

 

Пані Ірина запропонувала  увазі школяриків добірку дитячих книжок, які познайомили їх із загадковими створіннями. Юні дослідники були у захваті. Адже вони перенеслися у світ Юрського періоду, де отримали багато нових знань і вражень із енциклопедій, казок і легенд про дивовижних істот: іхтіозаврів, трицератопсів, велоцирапторів, тиранозаврів, стегозаврів, брахіозаврів… 

 

Хлопчики та дівчатка мали змогу наочно побачити різноманітних тварин-гігантів, які панували на Землі задовго до появи людей, переглянувши відеосюжет «Цікаві факти про динозаврів» та дізнатися: який динозавр був найбільшим, а який найменшим, чи справді птахи пов’язані з динозаврами, що їли і де жили динозаври? 

         Динофанати захопилися переглядом  цікавих і зворушливих мультяшних історій «Народження динозаврика» та «Земля первісних часів» (про пригоди п'яти дитинчат динозаврів: бронтозавра Літлфута, трицератопса Серу, зауролофа Дакі, птеродактиля Пітрі та стегозавра Спайка, що шукали легендарну Велику Долину — місце, яке травоядні динозаври вважають справжнім раєм). А з останнім на Землі живим   представником древніх рептилій - веселим мультяшним динозавриком Діно-Бріно  читайлики славно повеселилися, заспівавши його улюблену пісеньку.

Наприкінці заходу діти захопилися розфарбуванням динозавриків. Фантазії юних художників були неймовірні, вони зобразили їх різнокольоровими (адже достеменно невідомо, якого кольору була їхня шкіра). Динозаврики, розфарбовані дитячими руками,  виглядають досить привабливо та доброзичливо.

 

Сподіваємося, що мандрівка минулим стане спільним яскравим спогадом для «Юних чомучок».

Ювіляр листопада: Григорій Квітка-Основ’яненко

 

29листопада - 245 років від дня народження

Григорія Квітки-Основ’яненка (1778-1843),

 українського письменника, драматурга,

засновника одного з перших українських театрів

 

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко увійшов в історію української літератури як засновник і перший класик художньої прози та жанру соціально-побутової комедії, талановитий драматург. Твори письменника відіграли помітну роль у розвитку української мови.

Найвідоміші його твори: «Шельменко-волосний писар» (1829), «Маруся» (1832), «Пан Халявський» (1839), «Сердешна Оксана» (1841), «Козир-дівка»(1838), «Ганнуся» (1839), «Конотопська відьма» (1833), «Сватання на Гончарівці» (1835), «Шельменко-денщик». (1838). П'єси «Шельменко-денщик» і «Сватання на Гончарівці» досі не сходять зі сцен українських театрів, незмінно користуються популярністю.

 

Головним творчим принципом Квітка-Основ’яненко вважав «писання з натури», про те, що було йому знайоме та близьке. А знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї  її мешканців, які стали героями його творів. Повісті й оповідання Квітки-Основ'яненка написані, як жива розповідь, яка ведеться від імені «людини з народу», навченого досвідом старожила Гришка Основ'яненка що проживає в одному з харківських передмість. Образ народного оповідача дав письменникові можливість бачити й оцінювати події з точки зору звичайного сільського мешканця, вплітати в нитку сюжету фольклорні матеріали, що тільки підвищувало художню виразність творів, їх правдивість.

Квітка-Основ'яненко має почесне ім'я «батька української прози». Його творчість справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи.