четвер, 31 березня 2016 р.

Дивовижі природи


Птахи – невід’ємна частина природи, її окраса. Не можна уявити собі ліс, парк або сад беззвучним, «німим» без співу дроздів, синиць, зябликів, поле – без співу жайворонків, луки – без красеня білого лелеки, небо – без стрімких ластівок, серпокрильців, боривітрів… Живуть птахи скрізь. Літають де завгодно. Але є серед них надзвичайно рідкісні і дивовижні.

Птахи – унікальні творіння природи. На Землі існує до 10500 їх видів. Про надзвичайну різноманітність птахів красномовно говорять їх розміри: від 5 см (колібрі) до 2,75 м (страус).

Цікаве про птахів

Найбільшим птахом у світі вважається страус африканський. Правда він не вміє літати, проте у нього найдовший крок (іноді понад 7 метрів). Зріст деяких досягає 2,7 м, а вага – 150-170 кг. Найбільше і найміцніше яйце теж страусине. Воно важить як 18 курячих і здатне витримати людину вагою до 115 кг. Щоб зварити таке яйце знадобиться близько 40 хвилин. Живуть ці дивовижні птахи переважно в Африці, хоча раніше вони зустрічалися і на Близькому Сході.


Найбільшим лісовим птахом є шлемоносний казуар - «рогата голова», який теж не вміє літати. Його зріст може  досягати 180 см, а вага до 70 кг. Мешкає дивовижний птах у тропічних лісах Нової Гвінеї і Австралії. Він дуже небезпечний для людини. Назва «Рогата голова», мабуть, походить від того, що на голові у птаха є роговий наріст. Дві «сережки» соковито-червоного кольору прикрашають синю з фіолетовим відливом шию, тіло казуара вкрите чорним, м’яким пір’ям. Серйозною зброєю його є кігті на ногах. Середній кіготь може досягати 12 см. У 2004 році Книга рекордів Гіннеса визнала казуара найнебезпечнішим птахом на землі. Відомий випадок, коли на початку минулого століття 
(1926р.) в Австралії казуар вбив людину. Великій небезпеці піддаються працівники зоопарків, які доглядають за цими птахами.

Найбільшим птахом, що літає,  вважається кондор. Це великий гриф з блискучо-чорним оперенням, що мешкає на важкодоступних скелях тихоокеанського узбережжя Південної Америки. Розмах його крил сягає більше 3 метрів. Дуже видовищно виглядають кондори, ширяючи високо в небі. Відпочивати вважають за краще теж на високому скелястому карнизі. Не їсти птахи можуть кілька днів. Серед птахів – довгожителів кондори є абсолютними рекордсменами. Відомий факт, коли один з них прожив у неволі 72 роки.

Пінгвіни вважаються чемпіонами витривалості до низьких температур і  відносяться до нелітаючих птахів. Мешкають вони у Антарктиді – найхолоднішому місці на Землі. Існують 17 видів пінгвінів. Найбільші серед них – імператорські. Вони досягають 1,4 м заввишки і важать до 45 кг. Полюючи за здобиччю,  пінгвін може пірнути на глибину до 535 метрів і знаходитися під водою до 15 хвилин. Своїх пташенят вони виводять і вирощують в Арктичну зиму на снігу, коли люті морози сягають до -68 градусів. Матуся відкладає одне яйце і обережно передає татусеві, який вмощує його на лапах, накриває складкою шкіри ніби теплою кишенею. Через  два місяці з’являється маля і пінгвін-тато повертає маленького пінгвінчика мамі.

Колібрі -  найменші птахи у світі (довжина тіла 5,7 см, маса трішки лише 1,5 г), яєчко завбільшки з горошину, гніздечко колібрі з пташенятами легко вміститься у чайній ложечці.  Колібрі ще називають птахами – гелікоптерами. Ця дивовижна істота, не змінюючи положення тіла, може летіти в будь-якому напрямку: вгору, вниз, вперед, назад і навіть догори ногами. А ще вміє колібрі зависати в повітрі над квітами. У цей час вона так часто вимахує крильцями, що їх навіть помітити важко. У колібрі навіть язик незвичайний. Він роздвоєний, на кінчику «скатаний» у трубочку, щоб пташці було зручно висмоктувати нектар з квітів. А ще язик у колібрі дуже довгий і серце величезне.  (Його розмір сягає половини тіла пташки і б’ється дуже швидко). Колібрі є великі ненажери. За день вони з’їдають удвічі більше, ніж важать самі. Ці маленькі пташки дуже відважні. Вони самовіддано боронять свої гнізда від ворогів, сміливо кидаючись на нападників гострим тонким дзьобиком вцілюючи їм в око. Скидають на землю навіть змій.

Найкрасивішими серед птахів по праву вважається павич. Навіть його голівку прикрашає «корона».  Хвіст приніс павичу всесвітню славу. Він з легким шелестом розгортає величезне віяло хвоста і вмить перетворюється на казкову жар-птицю. На барвистому віялі золотом і смарагдом «спалахують» так звані «павичеві вічка». Батьківщина павича – Індія. Тут він є священним птахом, який символізує всесвітню гармонію. За легендами, павич – супутник бога війни та бога сили йогів, а також богині мудрості. Ще три тисячоліття тому в біблійного царя Соломона утримували павичів. Згодом індійських павичів розвезли по всьому світу для прикрашання царських палаців, багатих маєтків, садів та парків.

Качечка мандаринка - це доволі рідкісний вид, занесений до Червоної книги. Мандаринки мешкають у Східній Азії. Вбрання самця влітку поєднує всі кольори веселки: зелене воло, мідно-червона потилиця, яскраво-пурпурові смужки на голові, руде підборіддя і щоки, сіро-зелені боки, поцяцьковані білими і червоними смужками, оливково-білі крила, блакитно-фіолетові груди, ще й на додаток – червоний дзьоб. Восени, коли мандаринки скидають своє яскраве пір’я і мало чим відрізняються від інших качиних, вони стають здобиччю мисливців.

На теренах нашої Батьківщини мешкає приблизно 300 видів птахів. Письменник Олесь Ільченко та художник-орнітолог Ігор Землянських в книжках «Наші птахи» яскраво відобразили життя та особливості 30 із 300 видів пташок, об’єднавши за ареалом життя: степ, гори, ліс, водойми та місто.

                  
Якщо ви перегорнете сторінки цих двох книжок, то познайомитеся з чудовими земними істотами - птахами, які живуть на території  України. 

Загадки про птахів 

https://www.youtube.com/watch?v=kLtEqB60XuY

середа, 30 березня 2016 р.

Захоплюючі книги та цікаві історії для дівчат



Ти дорослішаєш, і тобі так хочеться, щоб поруч був хлопець, який подобається. А як зрозуміти, чи подобаєшся ти йому? А як поводитись, щоб зберегти першу любов? Як правильно будувати стосунки з батьками? На ці та багато інших запитань ти знайдеш відповідь у цих книжках.

Ґрьонтведт Н. Абсолютна нецілована: повість  / Ніна Елізабет Ґрьонтведт. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 320 с.
«Абсолютна нецілована» – друга книжка норвезької письменниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт, написана у формі щоденника дівчинки-підлітка, який авторка сама й проілюструвала. Героїня Уда Андреа Стоккгейм – вже знайома українським читачам за книгою «Привіт, це я!» – знову пише про себе, свою найближчу подругу Геллє, молодшу сестричку Ерле, тата й маму, шкільних друзів. І… про свої перші закоханості. Словом, про всі-всі найпотаємніші таємниці, про які можна писати в чудовому новенькому записнику-щоденнику, який замикається на ключик.

Джонс Д. Мандрівний замок Хаула / Діана Вінн Джонс. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 352 с.
Зла відьма перетворює Софі на старезну бабусю. Дівчина потрапляє в таємничий замок чарівника Хаула і укладає угоду з вогняним демоном, завдяки якому i рухається замок. На шляху до звільнення від закляття Софі доведеться розгадати багато загадок та побороти численні перешкоди...



Йорт В. ЙОРГЕН + АННА = ЛЮБОВ: роман / Віґдіс Йорт. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 160 с.

Анна непосидюща, весела десятилітня дівчинка, яка понад усе любить таємниці, лазити по деревах і гасати на велосипеді. Та ось у її класі з’являється новачок, Йорґен, і звичний світ Анни перевертається догори дриґом, бо вона вперше в житті закохується. На її шляху стають численні суперниці, але Анна готова на все, щоб здобути прихильність Йорґена. Бо ж коли йдеться про кохання, усі засоби дозволені, хіба ні?



МакДоналд М. Джуді Муді: повість / Меґан МакДоналд. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 144 с.

На тебе чекає знайомство з кумедною дівчинкою на ім’я Джуді Муді, у якої частенько змінюється настрій. Він буває хороший, поганий, передшкільний, шкільний – який завгодно. А ще у неї є  молодший братик Стінк, найкращий друг Рокі та «заклятий» друг Френк Перл. Вони потрапляють у різноманітні пригоди, вчаться тішитися маленьким і великим радощам. А головне – вони неодмінно подарують тобі усмішку!


Сабітова Д. Три твої імені: роман / Діна Сабітова. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 192 с.
Маленька, вічно голодна Ритка живе у селі з сестрою та батьками-пияками. Старанну третьокласницю Марго взяла у свою родину медсестра з дитбудинку. Майже доросла Гошка сподівається, що погана слава захистить її від оточуючих. Але в кожної з них є шанс стати щасливою. І всі вони – одна дівчинка. Від того, як повернеться її доля, залежить і те, яке ім’я стане справжнім. Справжні емоції дозволять тобі відчути себе на місці героїв, змусять обернутися і, можливо, вчасно простягти комусь руку дружби й підтримки.

понеділок, 28 березня 2016 р.



Шановні читачі!

Запрошуємо вас взяти участь у міському конкурсі творчих робіт
«Я все можу».
 У конкурсі беруть участь учні загальноосвітніх шкіл, вихованці художніх студій.
Кожному учаснику конкурсу надається право проявити свої творчі здібності та розкрити власне сприйняття таких понять як «гендерна рівність».


Конкурс проводиться з 28 березня по 6 квітня.

Роботи-переможці візьмуть участь у благодійній акції «Допоможи сиротам» 1 червня 2016 року до Дня захисту дітей.

Конкурсні роботи мають бути виконані індивідуально.
Техніка виконання обирається автором на власний розсуд.
Конкурсні роботи мають бути формату А-4 (297x420) та оформлені в паспарту.


Згортання та згинання робіт не допускається. Кожна конкурсна робота повинна мати назву. До участі не допускаються фотографії, на яких зображені прапори, гасла, знаки, символіка політичних партій, а також спиртні та тютюнові вироби.

Роботи приймаються до 6 квітня 2016 року за адресою:
м. Біла Церква вул. Леваневського, 55 
(Центральна бібліотека для дітей).

пʼятниця, 25 березня 2016 р.

Казковий світ Марфи Тимченко


25 березня – день народження народної художниці Марфи Тимченко (1922-2009), лауреата державної премії  ім. Т.Г. Шевченка (2000), першої лауреатки премії імені Катерини Білокур.


Марфа Тимченко починала з традиційного декоративного розпису – вчилася у мами, яка розмальовувала печі для всього села, під час навчання в школі дівчина шліфувала техніку розпису, опанувала композицію, колір.
З 1936 року Марфуша — учениця Петриківської школи майстрів декоративного малювання, де навчається в Тетяни Пати, заслуженої  майстрині народної творчості України. Вона допомогла розкриттю таланту майбутньої широко знаної художниці. А в 1938 році Марфу направляють на навчання до Києва у школу майстрів народної творчості, що згодом, в 1940 році, була реорганізована в Київське художньо-промислове училище.
Марфа Ксенофонтівна згадувала, якою боязкою, несміливою дівчиною приїхала до Києва, як приголомшив її натовп людей на вокзалі, як соромилась яскраво-зеленого чемодана з фанери, своєї української мови (бо чула навкруги російську), свого більш ніж скромного селянського вбрання, і як нарешті дісталася до Лаври, де містилася школа, і як на все життя вразив її Успенський собор і передзвони лаврської дзвіниці. А коли прийняли її до школи, вирішила: «Якщо стану художницею, обов’язково намалюю своє дитинство, свою рідну Петриківку!».
Багато її робіт є авторськими ілюстраціями до творів українських поетів, навіть із підписаними знизу цитатами. Кумедні хлопці та дівчата в барвистих українських вишиванках,  дерева та луги, бистрі сині ріки ніби отримують нове життя, переодягаючись у декоративність написання, оживають у кожному мазку пухнастого пензлика!

 Неможливо передати словами розмаїття усіх її сюжетів, кожна картина – окремий світ чи то ХVIII, чи то XX століття. Марфа Ксенофонтівна зображувала той світ, який її оточував: міфи та легенди українського народу, героїчне минуле, козаччину, кріпацьке життя, війну та повоєнні роки, види рідного Києва, спогади про своє дитинство та юність.

  Марфа Тимченко  розписала  інтер’єр Кімнати казок нашої бібліотеки. Вийшло казкове диво!  Хати, дерева, птахи, луки, небо написані ніжними квітами.



 В її декоративних розписах, живописних полотнах - унікальний  петриківський стиль, створений не одним поколінням народних майстрів рідного їй старовинного села Петриківка. Цей стиль є відлунням українського бароко.


Марфа Тимченко була диво-жінкою й чудо-майстринею. Вона прожила складне, але, безперечно, щасливе життя. Ми запам’ятали її красивою, доброю, сонячною людиною, що вражала зворушливо-хвилюючою простодушністю й тією світлою радістю, яку вона неодмінно дарувала своїм мистецтвом.

 Запрошуємо читачів, друзів, мешканців і гостей міста до казкового світу Марфи Тимченко. Чекаємо на вас за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 55.