Веде у бій бійців полеглих слава

 

З метою вшанування пам’яті Героїв Крут фахівчині ЦДБ провели годину гідності «Веде у бій бійців полеглих слава» для читачів, дев’ятикласників гімназії, початкової школи №11.

 

Бібліотекарка Антоніна Даценко провела екскурс в українську історію, розповіла гімназистам  про утворення студентського куреня Українських Січових Стрільців, про перебіг військових подій у січні 1918 року. Учасники заходу дізналися, що бій на залізничній платформі в Крутах тривав майже п’ять годин поспіль, що невеликий загін юнаків-студентів, добровольців Українського народного університету, пройшовши лише семиденну військову підготовку, стримував наступ чотирьохтисячної більшовицької армії на українську столицю. Незважаючи на героїчний опір, юні захисники зазнали поразки, багато з них загинуло. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означало міжнародне визнання української незалежності. Під час розповіді пані Антоніна  зачитувала уривки з книги «Крути. Січень 1918 року», до якої увійшли історичні матеріали, невідомі і маловідомі документи та статті, свідчення, спогади учасників бою під Крутами 29 січня 1918 року, яким вдалося вижити.

 

Відеосюжет «Бій під Крутами» детальніше познайомив користувачів про бій, який отримав велике символічне значення, став легендою, прикладом героїзму та жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.

 

Після перегляду фільму гімназисти обговорили історичні події, що відбулися більше ста років тому, відповіли на запитання відеовікторини, розгадали кросворд «Крути».

 

           Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Героїв. Завершенням заходу став вірш Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» у виконанні дев’ятикласників.

 

 

Діти Голокосту

27 січня — Міжнародний день пам´яті жертв Голокосту. Ця дата була обрана не випадково: саме 27 січня 1945 року було звільнено від фашистів найбільший з гітлерівських концтаборів Освенцим. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

 Одній з найбільших світових трагедій ХХ століття Голокосту - масовому знищенню євреїв під час Другої світової війни була присвячена історична година «Діти Голокосту».

На початку заходу шестикласники гімназії-початкової школи №4 переглянули відеосюжет «Дітям про Голокост». 

 

Бібліотекарка Тетяна Бєлєнька розповіла школярам трагічну історію 15-річної дівчини Анни Франк (1929-1945) - авторки всесвітньо відомої книги «Щоденник» - літературного свідоцтва поневірянь євреїв, символу жертв нацистської диктатури. Підлітки, затамувавши подих, слухали сумну історію дівчини, яка мріяла стати відомою журналісткою або письменницею, про її перебування в притулках, у в'язниці в Амстердамі, концтаборах Вестерборк, Освенцим, Аушвіц, а також у Берґен-Бельзен - «фабриці смерті», де за час війни загинуло понад 70 тисяч людей. Дівчинка-в'язень фашистського концтабору Берґен-Бельзен померла за кілька тижнів до звільнення полонених британськими військами. 

 

Записи Анни Франк вважаються одними з найважливіших рукописів ХХ століття, перекладені на більш ніж 60 мов світу. Школярі уважно розглядали ілюстрації графічного «Щоденника Анни Франк», адаптованого Арі Фолманом, ілюстрованого Давидом Полонським.

 

Зацікавив гімназистів і роман-притча Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» про неможливо можливу дружбу сина коменданта концтабору Бруно та в’язня концтабору єврейського хлопчика  Шмуля, дружбу, яка не знає обмежень чи заборон.  Одного дня Бруно переодягається у смугасту піжаму, щоб допомогти Шмулеві знайти тата. Та чи вдасться це йому?..

Наприкінці заходу всі присутні вшанували пам’ять жертв Голокосту хвилиною мовчання.

 

 P.s. Після закінчення уроків учні 6-А класу відвідали  ЦДБ та взяли для читання всі примірники книги Дж. Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» та «Щоденника Анни Франк».

 

 

Ювіляр січня Петро Гулак-Артемовський

 

27 січня - 235 років від дня народження

Петра Гулака-Артемовського (1790-1865),

українського поета

 

Письменник, перекладач, байкар Петро Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 року на Черкащині у сім'ї священика. Навчався в бурсі Києво-Могилянської академії. Після закінчення навчання почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках польських поміщиків на Волині. У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету. Незабаром почав тут викладати: спочатку польську мову, потім історію, географію, статистику. Це стало його покликанням. Природжений лектор, він подавав матеріал надзвичайно захопливо.

Гулака-Артемовського тричі вибирали деканом факультету, а протягом 1841-1849 років він був ректором Харківського університету.

Іншим покликанням Гулака-Артемовського було письменство Літературна спадщина письменника порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його перу належать байки, балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Найціннішу частину творчого доробку поета становлять передусім байки та балади, які відігравали важливу роль у процесі становлення й розвитку української літератури в перші десятиліття XIX сторіччя. Саме він заклав в українську літературу основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади та подав приклад майстерного віршування.

Найперший вірш Гулака-Артемовського українською мовою з’явився у 1817 році. Але відомим поет став у 1818. Тоді в журналі «Український вісник» опублікував антикріпосницьку сатиричну байку-казку «Пан та собака», яка на той час вона стала одним із найгостріших творів української літератури. Саме починаючи з цього твору, байка в українській літературі набуває виразного соціального звучання.

У 1820-ті Гулак-Артемовський опублікував байки «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько», «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун», «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці», де висвітлив життєві проблеми соціального характеру, а також створив першу українську романтичну баладу «Рибалка». Творчість письменника нині називають «веселим смутком мудреця».