27 січня - 235 років від дня народження
Петра Гулака-Артемовського (1790-1865),
українського поета
Письменник, перекладач, байкар Петро Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 року на Черкащині у сім'ї священика. Навчався в бурсі Києво-Могилянської академії. Після закінчення навчання почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках польських поміщиків на Волині. У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету. Незабаром почав тут викладати: спочатку польську мову, потім історію, географію, статистику. Це стало його покликанням. Природжений лектор, він подавав матеріал надзвичайно захопливо.
Гулака-Артемовського тричі вибирали деканом факультету, а протягом 1841-1849 років він був ректором Харківського університету.
Іншим покликанням Гулака-Артемовського було письменство Літературна спадщина письменника порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його перу належать байки, балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Найціннішу частину творчого доробку поета становлять передусім байки та балади, які відігравали важливу роль у процесі становлення й розвитку української літератури в перші десятиліття XIX сторіччя. Саме він заклав в українську літературу основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади та подав приклад майстерного віршування.
Найперший вірш Гулака-Артемовського українською мовою з’явився у 1817 році. Але відомим поет став у 1818. Тоді в журналі «Український вісник» опублікував антикріпосницьку сатиричну байку-казку «Пан та собака», яка на той час вона стала одним із найгостріших творів української літератури. Саме починаючи з цього твору, байка в українській літературі набуває виразного соціального звучання.
У 1820-ті Гулак-Артемовський опублікував байки «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько», «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун», «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці», де висвітлив життєві проблеми соціального характеру, а також створив першу українську романтичну баладу «Рибалка». Творчість письменника нині називають «веселим смутком мудреця».
  |
Немає коментарів:
Дописати коментар