Біла Церква пережила 902 дні важкої окупації під час Другої світової війни. Нацистська окупація Білої Церкви тривала з 16 липня 1941 року по 4 січня 1944 року. У місті було створено табір для військовополонених, де за рік було розстріляно близько 4500 чоловік, а також розстріляно близько 10 тисяч громадян міста та району, знищено 90 дітей із дитячого будинку «Малятко», тисячі молодих людей депортовано на каторжні роботи до Німеччини.
Місто зазнало великих людських, матеріальних та культурних втрат. Кількість населення Білої Церкви скоротилася із 47 до 25 тисяч осіб. Близько 40% усіх будівель міста було спалено і зруйновано нацистами. 25 промислових підприємств було виведено з ладу, знищено всі мости, підірвано водонапірну башту, пограбовано міський театр, кінотеатри, бібліотеки, краєзнавчий музей, спустошено дендропарк «Олександрія».
Бої за Білу Церкву почалися 1 січня 1944 року і точилися декілька днів. «Висота 208,4 м» кілька разів переходила з рук в руки. 4 січня 1944 року нацистських окупантів було вибито з Білої Церкви. У ході тяжких кровопролитних боїв загинуло близько1200 радянських воїнів. 89 воїнів 1-ї окремої Чехословацької бригади навіки прийняла білоцерківська земля.
Вічна пам’ять і шана визволителям Білої Церкви!
До цієї події в ЦДБ оформлена книжкова виставка-спогад «902 дні важкої окупації», де представлені матеріали, що розкривають історичну правду про трагічні дні, змальовують образи учасників воєнних подій, а також спогади безпосередніх учасників бойових дій.
Немає коментарів:
Дописати коментар