19 березня - 125 років від дня
народження українського поета Максима Тадейовича Рильського
(1895 – 1964)
Максим Рильський – один з найбільших поетів України ХХ
століття. Його ім’я утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім’я
поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з
часом.
Дитинство Максима минало серед книжок, музики, мистецтва,
з одного боку і сільських краєвидів й оточення – з другого. Змалку, відчуваючи
тепло рідної землі та радість спілкування з видатними представниками київської
інтелігенції, він ще дитиною почував у собі потяг до поетичного слова. У сім
років Максимко написав свій перший вірш "Прошак".
1910 року вийшла його перша юнацька збірка поезій «На
білих островах». Першою вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була
збірка «Під осінніми зорями» (1918).
У радянську добу Рильський написав 35 книжок поезій,
найкращі серед яких — «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір
винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957),
«Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем,
багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові
праці з мовознавства та літературознавства.
1943 року його
обрано академіком Академії наук УРСР.
Немає коментарів:
Дописати коментар