Патріотична година «Звитяжні. Історії Героїв, що виборюють незалежність України»

         Щороку в грудні українці вшановують військових ЗСУ, які вже десятий рік дають відсіч російській агресії. У воєнний час це найважливіше свято в році, адже тільки завдяки військовим, медикам і волонтерам українці мають можливість відзначати всі інші свята.

З нагоди  Дня Збройних Сил України та Міжнародного дня волонтерів, вшановуючи Героїв, які віддали своє життя за Україну, дякуючи всім тим, хто сьогодні захищає рідну землю, та з метою популяризації літератури і висвітлення матеріалів про героїчне сьогодення України, фахівчині  ЦДБ провели патріотичну годину «Звитяжні. Історії Героїв, що виборюють незалежність України».

 

Завідувачка ЦДБ Олена Корнієнко презентувала читачам, семикласникам гімназії-початкової школи №11, книжкову виставку «Слава Україні! Героям Слава!», провела  огляд літератури  «Нація нескорених»,  познайомивши присутніх з матеріалами про безпрецедентні зразки мужності та відваги, виявлені військовими ЗСУ в зоні бойових дій, з історіями про справжніх героїв, які віддали свої життя, захищаючи рідну землю та виборюючи суверенітет держави у війні з російськими окупантами.

   

Поетичні рядки Галини Британ «Мої думки, якими я живу, – молюся, Боже, зупини війну» у виконанні Ольги Торбенко, нікого з присутніх не залишили байдужими.

В рамках заходу відбулася зустріч користувачів із військовими ЗСУ Олександром Кольосою - головним сержантом збройних сил України  та військовослужбовцем, волонтером Олександром Яковенком.

 

Олександр Кольоса розповів про себе, поділився власними спостереженнями про життя на війні, про нелегкі бойові будні, про біль і втрати побратимів, про братерство і дружбу, які допомагали вижити під час бойових дій.

 

Присутніх вразила розповідь волонтера Олександра Яковенко про те, як він із побратимами згуртувалися, мобілізувалися в перші дні повномасштабного вторгнення, добровольцями встали в ряди територіальної оборони на захист Білої Церкви, і зараз ведуть успішну роботу на благодійному фронті: доставляють їжу, ліки та інші критично важливі речі захисникам, а також в постраждалі міста й села, де їхня допомога для багатьох стала питанням виживання. Пане Олександр дав багато порад школярам  щодо вміння захистити себе й допомогти близьким у критичний момент.

 

Захист своєї країни, на думку гостей-воїнів, – свята справа, вона вимагає від людей сміливості, честі, відваги, дисципліни, самопожертви. І мотивацією для всіх є захист Батьківщини. Своїм прикладом наші мужні земляки мотивували присутню на зустрічі учнівську молодь на навчання та активну допомогу війську, побажали їм міцного здоров'я, відмінної фізичної підготовки, глибоких професійних знань та миру в країні. «Вже воскресла України і слава, і воля! Все буде Україна!!!», «Рабів до Раю не пускають, Країну захищати вони не йдуть» - такі вислови залишили на прапорі класа військові з підписами «Санич» і «Любомир».

 

        Гімназісти подякували військовим за захист, подарували малюнки-обереги та зробили спільне фото на пам’ять.

 

        Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблих захисників і захисниць.