Час не стирає біль. 39 років тому, весняна ніч на календарі перетворилась на темну сторінку в історії людства — вибухнула Чорнобильська АЕС. І сьогодні, знову і знову, ми повертаємось до цієї дати — не для того, щоб жити минулим, а щоб не забути.
Для читачів, восьмикласників гімназії-початкової школи №, відбулася година-спогад «Німа душа Чорнобиля» — щемлива зустріч зі спогадами, фактами, долями…
Під час заходу учасники ознайомилися з хронологією трагічних подій 1986 року, статистикою наслідків трагедії, переглянули документальні відеоматеріали, які досі стискають серце, обговорили екологічні та соціальні наслідки катастрофи, які відчутні й донині.
Особливу увагу було приділено ролі звичайних людей — пожежників, лікарів, військовослужбовців, науковців, які рятували станцію та людей. Тих, хто, не вагаючись, пішов у вогонь заради життя інших. Тих, хто мовчки виніс на плечах трагедію планетарного масштабу, чия мужність та самопожертва зупинили катастрофу та врятували світ від ще більшої біди. Не оминули увагою і сучасні події на атомній станції, що внаслідок російського терору отримала пошкодження життєво важливого укриття-саркофагу.
Презентація автобіографічної повісті письменника-краянина Костянтина Климчука «Літо, коли сонце стало чорним» вразила читачів. Підлітки уважно слухали історію одинадцятирічного Жені, дитинство якого перервала аварія на Чорнобильській АЕС та назавжди змінила його життя.
Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували героїв, які ціною власного життя зупинили вогняну стихію, та жертв Чорнобильської катастрофи.
Це була не просто година пам’яті. Це була година вдячності. Година усвідомлення. Година, яка залишає відлуння в кожному серці.
Пам’ятаємо. Дякуємо. Не забуваємо.
Немає коментарів:
Дописати коментар