Бібліотека в стилі СЕЛФІ

ВЛАД БАКЛАН (БЗШ №4, 6 кл.)

Друзі!

Бажаєте чудово провести час разом з бібліотекою, цікавою книгою та смачними фруктами?!!

Отож, мерщій поспішайте до нашої книгозбірні  
19 серпня!

З 10 до 16 години на вас чекають захоплюючі конкурси, веселі ігри, загадки та вікторини.

Бібліотека в стилі СЕЛФІ

ОЛЕКСАНДР ПЕТРЕНКО ( БЗШ №11, 6 кл.)

 

Ювіляр серпня

15 серпня - 245 років від дня народження 
Вальтера Скотта (1771-1832), 
британського письменника, поета, історика, збирача старожитностей, адвоката, за походженням шотландця.

ВАЛЬТЕР СКОТТ - один із англійських письменників-романістів, який разом з Байроном справив величезний вплив на розвиток світової літератури, зокрема на розвиток жанру історичного роману.

Дитячі роки Вальтера пройшли не лише в Единбурзі, а й на селі у діда. Саме серед лугів, гір і лісів хлопець душею долучився до природи Шотландії, познайомився з її легендами, історичними переказами, народними піснями, які чув від родичів і знайомих. Там він зустрів праобрази своїх майбутніх літературних героїв, почув розповіді про події боротьби шотландців за власну незалежність.

Вальтера Скотта рано навчили читати. Найбільше він полюбив поезію. У школі йому пощастило на гарних вчителів. Легко володів мовами, читав європейськими та латинню. Але не дуже добре запам'ятовував імена, дати та інші історичні формальності. Щоб подолати цей недолік власної пам'яті, вивчав історію як ланцюг виразних, захоплюючих сцен та епізодів.

З 1800 року розпочалася серйозна літературна діяльність В. Скотта. Він виступив як перекладач, журналіст, збирач фольклору, автор романтичних поем та балад. Протягом понад 30-літньої літературної діяльності письменник створив 28 романів, 9 поем, безліч повістей, літературно-критичних статей, історичних праць. 

 Першим оригінальним твором молодого поета стала романтична балада "Іванів вечір" (1800). Саме з цього року Скотт починає активно збирати шотландський фольклор  і, як результат, у 1802 році видає двотомну збірку "Пісні шотландської межі".

  

Романтичні поеми 1805-1817 років принесли йому славу видатного поета, зробили популярним жанр ліро-епічної поеми: "Пісня останнього менестреля" (1805), "Марміон" (1808), "Діва озера" (1810), "Рокбі" (1813) та інші.

Скотт став засновником жанру  історичного роману. Письменник звертається до давніх часів історії Англії та Франції. Події англійської історії зображено в романах "Айвенго" (1820), "Монастир" (1820), "Абат" (1820), "Кенілворт" (1821), "Вудсток" (1826), "Пертська красуня" (1828). Роман "Квентін Дорвард" (1823) присвячений подіям у Франції часів правління Людовіка XI. Місцем дії роману "Талісман" (1825) стає східне Середземномор'я.

 

13 серпня в календарі: це цікаво знати

Сучасний світ створений для людей, які все роблять правою рукою, хоча, згідно зі статистичними даними, близько 10% населення Землі — ліворукі. Письмове і кухонне приладдя, двері і замки, фотоапарати і комп’ютерні мишки, коробки передач в машинах і навіть гудзики на чоловічих брюках — усім цим ліворуким користуватися дуже складно. Щорічно від речей, непристосованих для використання ліворукими, гине близько 2000 шульг.

Міжнародний день ліворуких (International Lefthanders Day) вперше відзначили 13 серпня 1992 року з ініціативи британського Клубу ліворуких, створеного в 1990 році. Масовий Рух ліворуких розпочався у 1980 р. із мітингів у США на захист звільненого поліцейського Франкліна Уінборна, який носив кобуру зліва. Згодом розгорнулася масштабна кампанія на захист лівші-листоноші Роберта Гріна: начальника пошти дратувало, що той сортує листи лівою рукою.

У цей день ліворукі всього світу влаштовують різноманітні заходи та змагання, прагнучи привернути увагу виробників товарів до необхідності враховувати їх зручність як для праворуких, так і для шульг. Звідси і девіз свята «Покажемо праворуким, як важко жити з їхнього боку!». Однак, головною проблемою, що непокоїть членів Клубу ліворуких Великобританії є те, що досі в багатьох школах «неправильних» дітей примушують писати правою рукою. Такий підхід провокує виникнення психологічних стресів і знижує успішність ліворуких учнів.

Цікаво… 

Психологи вважають, що всі шульги володіють потужним творчим потенціалом. Список відомих людей, які все робили «однією лівою», вражає: Юлій Цезар, Олександр Македонський, Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Бетховен, Сергій Рахманінов, Сергій Прокоф’єв, Володимир Даль, Ісаак Ньютон, Наполеон Бонапарт, Альберт Ейнштейн, Уїнстон Черчілль, Марк Твен, Чарлі Чаплін, Ніцше, Франц Кафка, Чарльз Дарвін, Фідель Кастро, Мерилін Монро, Королева Єлизавета II, Роберт де Ніро, Нейл Армстронг, Пол Маккартні, Білл Гейтс і навіть чотири останні президенти США – Рональд Рейган, Джордж Буш-старший, Білл Клінтон і Барак Обама та багато інших.

***

У різні часи ліворукість трактували по-різному: як шкідливу звичку, як відмітку нечистої сили, як ознаку неврозу або бунтарства. Наприклад, у ескімосів та інків ліворукі вважалися потенційними ворожбитами, цілителями, їм приписували магічні здібності. У Марокко їх називали s’ga, що означає «диявол». У Київській Русі до шульг ставилися із підозрою: їм навіть забороняли давати свідчення в суді, бо вважалося, що сам диявол був ліворуким.

***

У деяких ісламських країнах, де ліву руку вважають «нечистою», людям забороняється їсти лівою рукою, а публічно виставляти її на показ вважають протизаконним.

***

У тваринному світі серед котів, пацюків та мишей «праволапість» та «ліволапість» співвідносяться порівну.

***

Лише 1% людей на землі однаково вільно володіють обома руками. Їх називають амбідекстрами.

***

Люди-шульги дуже добре орієнтуються в просторі, мають нахили до творчості, музики, письменництва й архітектури. Вони часто стають успішними спортсменами, особливо боксерами, фехтувальниками і тенісистами, завдяки «нестандартному удару».

Бібліотека в стилі СЕЛФІ

КАТЕРИНА АМПІЛОГОВА (БЗШ №4, 6 кл.)

Ювіляр серпня

 12 серпня - 65 років від дня народження 
Малик Галини Миколаївни (1951), 
української письменниці, перекладача.

 Майбутня письменниця добре вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і... не збиралась бути письменницею. Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам'ятала на все життя. Це сталося у день її народження, коли мама зробила малій Галинці диво-подарунок — збірку «Українські народні казки», яка стала для неї «і букварем, і розвагою, і цілим новим світом».

 

Читати почала з п'яти років, як розповідає мама. І тоді ж батьки передплатили дитячі журнали — усі, що тоді виходили. Читала дівчинка дуже багато, шкільний бібліотекар спочатку навіть змушувала її переказувати книжки, — вона не вірила, що Галя так швидко повертає їх прочитаними.

Писати Галина Малик почала ще зі шкільного віку. Потім кинула, та, коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки. Галина Миколаївна дуже добре пам'ятає, як вона сприймала світ у дитинстві, усі свої дитячі відчуття. Тому її вірші для дітей легкі, з простими, інколи зовсім неочікуваними, сюжетами.

Г. М. Малик — член Національної спілки письменників України з 1991 року.

Видала 52 книжки — поезію, прозу, переклади. Більшість своїх творів письменниця присвятила дітям. Найвідоміші її твори — це «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», «Злочинці з паралельного світу», «Пригоди в зачарованому місті», «Пантлик і Фузя», «Пригоди Іванка і Беркутка», «Як ти народився», «Сміятись заборонено», серія невеликих поетичних збірок для дітей. 

 

З персонажами казкових  повістей весь час трапляються якісь пригоди, відбуваються небезпечні та радісні події: то реальні діти потрапляють у казкову країну, а то герої казкових країн потрапляють у наше реальне життя. А ще, коли читаєш повісті та п'єси письменниці, здається, що їхня авторка перебуває серед своїх героїв — разом із ними переживає все описане у книжках.

За повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» та «Подорож у королівство сяктаків» у 1988 році Галині Малик було присуджено премію імені О. Копиленка. З незвичайними пригодами Алі, невгамовної героїні цих повістей, уже познайомились юні читачі Іспанії, Італії, Франції, Німеччини та інших країн. А за повість, яка називається «Злочинці з паралельного світу» (а згодом з'явилися й «Злочинці з паралельного світу - 2»), Г. М. Малик було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки (2003).