Герої живуть серед нас

     Герої живуть серед нас, в нашому місті, на сусідній вулиці, в сусідньому під’їзді… Відкриті, щирі, відверті. Але з поміж нас їх відрізняє інший погляд, інше бачення світу – через призму війни.

     Вони вдруге завітали на зустріч з читачами центральної бібліотеки для дітей, учасники так званої антитерористичної операції, бійці 72-ї Білоцерківської окремої механізованої бригади. Читачі зустрічали їх оплесками та символічними словами «Героям слава!». А потім більше години спілкувалися про події, в яких довелося брати участь захисникам України, про бої під Маріуполем  та Волновахою, про Ізваринський «котел», де кожна дощова крапля була на вагу золота.

     Олександр Іванов  на даний час знаходиться на лікуванні у військовому госпіталі. Начальник радіостанції, молодший сержант із позивним «Отче», з теплотою розповідав шестикласникам БЗШ №11 про дитячі малюнки та обереги, які мужні дорослі чоловіки носять під бронежилетами, та вірять, що вони бережуть їх життя у бою.

     Микола Козаченко – молодший сержант, заступник командира взводу, серед своїх хлопців «Нік», розповів про нелегкі воєнні будні та показав справжню військову карту, яка не раз бувала з ним у бою.

     А Антон Сидоров завітав до бібліотеки зі своєю вірною подругою, гітарою. Антон – кадровий військовий, старший лейтенант, командир розвідувального загону із позивним «Варяг». Багато ночей довелося йому з побратимами провести на ворожій території, часто в бруді та холоді, добуваючи цінну інформацію для української армії. Але окрім дитячих та волонтерських подарунків не раз виручала пісня. Свої авторські пісні Антон подарував слухачам.

     В ході розмови з’ясувалось, що «Нік» та «Отче» були читачами центральної бібліотеки для дітей, але тоді вони були Сашко та Миколка, читали дитячі книжки, писали шкільні реферати, а тепер вони воюють та з теплотою згадують свою бібліотеку. «Варяг» захоплюється книгами в жанрі «фентезі» і навіть на війні знаходив моменти, щоб почитати улюблені твори в електронному варіанті.

     Не пустими словами з вуст цих хлопців були настанови молоді про те, що потрібно гартувати своє тіло, але в першу чергу потрібно гартувати волю, мати моральні устої, любити свою землю, щоб в будь-яку хвилину стати на її захист.   

     Ось такі вони наші земляки, звичайні білоцерківські хлопці, які захищають свої родини, своє місто, свою Батьківщину…

http://www.ato-ubd.org.ua/diyalnist/item/185-zustrich-v-tsentralnii-bibliotetsi-dlia-ditei.html