За давніми
традиціями, українці годували птахів, котрі сідали на вікно, шматком освяченої
паски. Це був символ багатства та удачі.
У деяких
країнах Європи та Північної Америки існує звичай вранці Великодня ховати
великодні яйця. Діти, прокинувшись вранці, починають обшукувати весь
будинок у пошуках яєць. У результаті пошуків малюки виявляють «гніздо»
пасхального кролика з безліччю різнобарвних яєць. Великодній заєць як символ
родючості та багатства став символом Великодня в Німеччині з XVI століття і з
тих пір поширився по всьому світу. У вигляді зайчиків роблять іграшки та солодощі,
а також сувеніри.
Найбільша
писанка знаходиться в канадському містечку Вегревілль: 8м - довжина, 5м -
ширина, вага близько 2 тонн, тому що збудована з уламків літаків. Створили це
диво на згадку про перших українців, котрі приїхали в Канаду багато років тому.
Найстаріша паска, яка збереглася до наших днів, приготовлена ще у 1821 році у Лондоні. Цікаво, що за стільки часу вона не запліснявіла й досі пахне, як свіжа.
Ще
задовго до появи Христа давні народи вважали яйце прообразом Всесвіту — з нього
народився світ. Ставлення до яйця як до символу народження відбилося у
віруваннях і звичаях єгиптян, персів, греків, римлян. У слов’янських народів,
які прийняли християнство, яйце асоціювалося з родючістю землі, з весняним
відродженням природи.
Звичай
фарбувати яйця пов’язаний з ім’ям римського імператора Марка Аврелія. У день,
коли народився Марк Аврелій, одна з курок, що належали його матері, нібито
знесла яйце, позначене червоними крапками. Щасливе передвістя було витлумачено
як народження майбутнього імператора. З 224 року у римлян стало звичаєм
посилати як привітання один одному пофарбовані яйця. Християни перейняли цей
звичай, вклавши в нього інший зміст: червоний колір має особливу силу, бо яйце
у Великодні свята забарвлене кров’ю Христа.
Інша
легенда фарбування яєць свідчить: після смерті Христа сім іудеїв зібралися на
бенкет. Серед страв були смажена курка та зварені круто яйця. Під час бенкету
один з присутніх, згадавши про страченого, сказав, що Ісус воскресне на третій
день. На це господар будинку заперечив: «Якщо курка на столі оживе, а яйця
стануть червоними, тоді він воскресне». І в ту ж мить яйця змінили колір, а
курка ожила.
Третя легенда стверджує, що це Діва Марія,
щоб розважити немовляти Ісуса, першою почала фарбувати яйця.
Ще
одна легенда пов’язує цей звичай з ім’ям французького короля Людовика Святого,
натхненника хрестових походів. Звільнений з полону, він готувався повернутися
на батьківщину. Перед його від’їздом був влаштований бенкет, на якому серед
інших наїдків були яйця, розфарбовані в різні кольори.
Прихильники раціонального підходу
переконані, що вся справа в тваринах, вірніше, курячих інстинктах у
сорокаденний піст. Протягом посту не можна було вживати в їжу багато продуктів
і яйця в тому числі. Однак християнський календар абсолютно не мав ніякого
значення для курочок-несучок, які продовжували нестися з колишньою активністю.
Народ, бажаючи зберегти яйця, варив їх, а щоб не плутати з не вареними — фарбував їх, переважно використовуючи натуральні барвники. Незабаром нагальна
потреба перетворилася на чудовий ритуал, супроводжуючий пасхальне свято.
Офіційна
християнська версія.
За
часів римського панування було прийнято, відвідуючи імператора, приносити йому
дар. І коли бідна учениця Христа свята Марія Магдалина прийшла в Рим до
імператора Тиверія з проповіддю віри, то подарувала йому просте куряче яйце.
Тіверій не повірив у розповідь Марії про Воскресіння Христа і вигукнув: «Як
може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як якби це яйце раптом
стало червоним». Тут же на очах імператора відбулося диво — яйце стало
червоним, засвідчуючи істинність християнської віри. І Тіверій вигукнув:
«Воістину воскрес!».
Немає коментарів:
Дописати коментар