Ювіляр червня

 17 червня – 95 років від дня народження  

Ладижця Володимира Івановича (1924-1991), 

українського поета, прозаїка

Народився 17 червня 1924 року в селі Харківці на Хмельниччині в селянській родині. В цьому краї пройшли його дитячі та юнацькі роки.

З дитинства хлопець захоплювався поезією, а згодом і сам починає віршувати. Учнем дев’ятого класу Лемківської середньої школи він вперше насмілився виступити на літературному вечорі, а після цього надрукувати свої вірші в районній газеті. Перші вірші «Мене зовуть мрії завітні» та «Клич» опублікувала остропільська районна газета.

Найбільше визнання Володимир Ладижець здобув як дитячий письменник. У поезіях, віршованих казках, скоромовках, загадках відкривав юним читачам реальний світ, прищеплював любов до праці, творчості, природи. У віршах для маленьких читачів поет виявив себе глибоким знавцем дитячої психології. У простій і невимушеній формі він уміє схвильовано і дотепно, з легким гумором розповісти про світ своїх юних героїв, їх інтереси та поведінку.

Перша книжка дитячих віршів «Сопілка» була надрукована в 1953 році. Відтоді окремими виданнями вийшло багато книжок для юних читачів: «Казки»(1955), «Я живу на Закарпатті»(1956), «Герої нашого двору»(1959), «Ой дударі-трударі»(1960), «Ми малята-веселята»(1961), «Біг лисок через лісок»(1962), «Топ, топ, топаночки»(1964), «Я малий собі гуцулик»(1965), «Ой чесало дівча косу» (1967), «Гей, коники, гей конята»(переклад угорською мовою, Будапешт, 1973), «Трембіта»(1974), «Зелен виноград»(1977), «Сонце над Верховиною»(1979) та багато інших.

Поезії В. Ладижця для дітей дістали високу оцінку в літературознавстві й критиці. Вони перевидаються, друкуються в шкільних підручниках та хрестоматіях, антології «Веселка», «Антології української поезії», колективних збірниках «Веселі дзвіночки», «Карпатська весна», «Дванадцять місяців», журналах «Малятко» та «Барвінок».

 

Ладижець працював і як перекладач, зокрема з угорської, чеської, словацької та інших мов. Твори Володимира Ладижця перекладено російською, білоруською, естонською, молдавською, осетинською, угорською та іншими мовами