Ювіляр лютого

 6 лютого - 80 років від дня народження 

Олега Орача (Комара) (1940 – 2005), 

українського поета, прозаїка, перекладача

 Олег Юхимович Орач  народився 6 лютого 1940 року 
в селі Благовіщенка на Запоріжжі в родині вчителів.

Дитинство майбутній поет провів на Донеччині,  
в степах Приазов'я. Його часто можна було побачити 
на узбережжі моря, бо мріяв стати моряком.

Ще у школі в селі Червоний Орач (звідки й псевдонім) хлопчик почав писати вірші. Одного разу вчителька, прочитавши ті перші, ще невправні віршенята, пильно подивилася йому в очі й мовила: «Бути тобі поетом  Українським». І хлопчик повірив вчительці.

В інституті Орач глибше вивчав історію, відчував справжню насолоду від роботи зі словом. Це вже була творчість! Йому пощастило і на мудрих викладачів,
 і на вірних друзів — зокрема таких, як майбутній український поет Василь Стус.

У 1965 році дебютував збіркою поезій «Подорожник», підписаною псевдонімом Олег Орач, а потім були ще такі книжки: «Земля на видноколі» (1968), «Передчуття» (1971), «Долоні» (1977), перший том вибраного «Поезії» (1984).

Олег Орач — автор книжок для дітей: «Березневі світанки», «Хто де живе», «Дружна сімейка», «Довге літо», «Сірий котик Котовильцьо», «Жаб’ячи перегони», «Кукуріки кукурікали».

 Твори Олега Орача перекладалися багатьма мовами, і сам він плідно працював у галузі перекладу, переважно книг для дітей та юнацтва. У його перекладах вийшли друком якутські та алтайські народні казки.

 

У 1990 р. вийшла друком підсумкова книга його поезій для малих читачів — «Журавликова пісня», за яку Олега Юхимовича було удостоєно премії імені Лесі Українки.

Книги Олега Орача — це чудова мандрівка у поетичний, неповторний, сповнений відкриттів і несподіванок світ дитинства, у якому жити дуже цікаво.