середа, 6 травня 2020 р.

ВІДОМА КАЗКАРКА ЛЕСЯ КІЧУРА ОТРИМАЛА ПРЕСТИЖНУ ЛІТЕРАТУРНУ НАГОРОДУ

Щороку в травні всеукраїнський журнал «Малятко» вручає премію імені Наталі Забіли. Подія відбувається у Національному музеї літератури. Однак через форс-мажорні обставини карантинних заборон свято відбулося онлайн. Почесний «Малятків» диплом вирушив до талановитої казкарки зі Львова – Лесі Кічури. 


Зараз казкарка очікує на свій диплом завдяки поштовим відправленням і готує відеосюприз для своїх читачів у столиці. 12 травня на сторінці музею у соціальних мережах відбудеться спілкування з Лесею Кічурою. Казкарка та дирекція музею (в особі Оксани Твердохліб) спільно готують цікавий формат знайомства.

Премію імені Наталі Забіли журнал «Малятко» заснував ще далекого 1988 року і нею щороку відзначають найкращі літературні твори на сторінках дитячого видання. У різні роки лауреатами цієї нагороди ставали такі відомі митці, як: П. Глазовий, А. Григорук, Т. Коломієць, З. Мензатюк, Н. Поклад, О.Кротюк, В. Чухліб, В. Скомаровський.

Саму ж Наталю Забілу часто називали «однією з найвидатніших українських письменниць, які писали для дітей». Упродовж усього творчого життя вона сповідувала один принцип: для дітей треба писати так само добре, як і для дорослих, тільки трохи краще.

Цьогорічна лауреатка – письменниця та казкарка з Львівщини Леся Кічура відома своїм соціально-книжковий проєктом «Добрі мамині казки», який має на мету популяризувати читання у молодшому шкільному віці через особисті зустрічі з автором. До того ж щоразу презентації своїх книг авторка проводить у форматі смачних казкових частувань-читань.


Відео-презентація 4-ї збірки казок Лесі Кічури "Добрі мамині казки. УЛЮБЛЕНІ."

Із журналом «Малятко» її співпраця триває вже близько 10-ти років. Лише впродовж 2019 року на сторінках видання були надруковані її казки: «Пригоди кита у Венеції» (№3), «Веселковий ангел» (№5),  «Як море собі друзів шукало» (№9), «Як мигдалеві пряники містом мандрували» (№12).

Сама ж лауреатка про своє нагородження зізналася:

«Кожен письменник має свій старт, точку відліку. У мене також він є і пов’язаний з «Малятком». Коли в далекому 2010 р. редакція надрукувала мою першу казку і мені надіслали 100 грн гонорару – я просто була на 7-му небі від щастя. По-перше, тоді це були значні кошти, а по-друге, це був перший гонорар за казку… невеличку казку для малят. Я хотіла витрати їх на щось дуже особливе й пам’ятне, врешті купила синові обновку, бо ж і казка написана була власне для нього. Цей щасливий випадок примусив мене задуматися, що казки в моєму житті явище не випадкове. І коли мене запитують, чому пишу саме казки. Мені так і хочеться відповісти – бо відчуваю, що це моє. Я дуже радію цій нагороді. Щиро вдячна журі та членам редколегії, зокрема головному редакторові видання Зінаїді Лещенко. Для мене твори Наталі Забіли завжди були взірцевими. І її принцип щодо творчості  «для дітей треба писати так само добре, як і для дорослих, тільки трохи краще» є для мене дуже близьким… Певна, що ця нагорода спонукає мене відкрити у собі ще більше дитячих світів та мрій і вдало викласти їх на папір... Переконана, в майбутньому на сторінках цього видання відбудеться не одна прем’єра моєї нової казки».

Немає коментарів:

Дописати коментар