понеділок, 20 липня 2020 р.

20 липня в календарі: це цікаво знати

20 липня ласуни з різних куточків світу відзначають 
Міжнародний день торта.


Складно знайти людину від малого до великого, яка б не любила торт. Всі урочистості, дні народження, ювілеї, весілля та інші свята просто неможливі без смачних тортів.

Важко сказати, хто, де і коли вперше здогадався до такого кулінарного шедевра. Історія цього десерту налічує приблизно 2000 років.

Рецепти перших тортів включали борошно, мед, горіхи, яйця, молоко. Оскільки одним із головних інгредієнтів торта вважалося борошно, то пальму першості можна віддати Греції. Саме тут у неолітичних селах під час розкопок були знайдені торти, що були спечені з пом'ятих зерен.


За іншою версією прийнято вважати, що пра-пра-пра-дідусь першого торта був виготовлений в Італії. Слово «торт» в перекладі з італійської означає «скрученість, звивистість». Приблизно такими кремовими візерунками прикрашали й прикрашають цей десерт.

Ще одна частина істориків припускає, що своєю появою торт зобов'язаний такому знавцю солодощів як Схід. Стародавні кулінари східних країн виготовляли смачні десерти з суміші меду, молока і горіхів, які за формою нагадують сучасні тортики. А певну подобу торта було виявлено в гробниці фараона Пепіонха, що мешкав у Єгипті в 2200 році до н.е.


Але яким би не було походження торта, його подальше вдосконалення і вишуканий смак зобов'язаний майстрам-кондитерам із Франції. Саме тут, в країні кохання, романтиків і десертів, одного разу з'явившись, торт підкорив увесь світ. Французькі кулінари і кондитери протягом століть були законодавцями моди по сервіровці й прикрасі цієї популярної і всіма улюбленої смакоти.

                     

Найвищий торт, що складається зі 100 ярусів і заввишки 30 метрів, був випечений у США, в штаті Мічиган. Найважчий торт вагою понад 50 тонн - також родом зі США, штат Алабама. Найдовший торт у 246 метрів був виготовлений, а потім розрізаний на 15000 шматочків і подарований дітям іменинникам у Перу.





пʼятниця, 17 липня 2020 р.

17 липня в календарі: це цікаво знати

17 липня відзначається День етнографа – професійне свято представників різних етнографічних шкіл. Саме ці люди досліджують історію та побут народів світу, їхню культуру та взаємодію з навколишнім світом.

Дата відзначення цього свята була обрана на честь дня народження великого етнографа та мандрівника Миколи Миклухи-Маклая.


У довідниках та енциклопедіях навпроти його прізвища стоїть «великий російський антрополог і мандрівник». Він і справді був громадянином Російської імперії, хоча в його жилах текла польська, німецька та козацька кров. Він відкрив для всього світу невідомі землі та невідомі народи Океанії, але помер у злиднях у Петербурзі, надиктовуючи другий том записок про свої подорожі. І лише зараз стає відомо, що дивне прізвище Миклухо-Маклай походить від двох українських слів: Макуха і Махлай.

                Батько вченого Микола Ілліч був дворянином Стародубського повіту Чернігівської губернії, працював інженером на залізниці. Тут, на Новгородщині 17 липня 1846 року й народився майбутній мандрівник.

Коли помер батько, Миколі було одинадцять років. Після закінчення гімназії він у 1863 році ступив до Петербурзького університету на фізико-математичний факультет, але через рік за участь у студентських акціях його відрахували без права вступу у вищі навчальні заклади Російської імперії.
Маклай змушений був вчитися в Європі, де слухав лекції на філософському факультеті Гейдельберзького університету в Німеччині, студіював медицину в Лейпцигу, а згодом став одним із улюблених учнів відомого природничника Ернста Геккеля в університетському містечку Йєні. Саме Геккель у 1866 році взяв із собою двадцятирічного Миколу в його першу наукову подорож.

А починав Миклухо-Маклай як дослідник океанічних губок, ракоподібних та інших морських мешканців.

Маклай став свідком відкриття Суецького каналу, який спростив шлях із Європи до Індійського океану. Перевдягнувшись мусульманином, він досягнув берегів Червоного моря. Ця подорож підштовхнула його до справи всього його життя – вивчення традицій і культур малих народів Африки, Азії та Океанії, які жили ще первісним життям.

 Знаменитий учений вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії, зокрема, папуасів північно-східного берега Нової Гвінеї. Цей берег називають Берегом Маклая. Миклухо-Маклай тричі приїжджав сюди. Він досконало вивчив мову і звичаї туземців, привіз і посадив багато фруктових дерев і овочевих культур, а в останній приїзд навіть привіз кілька корів і бика, яких тут ніколи не бачили. Маклай лікував аборигенів, допомагав їм у всьому, чим заслужив велику повагу серед місцевого населення.

Він відкрив, що папуаси розбиралися в топографії та орієнтувалися по зорях – принаймні багато з них могли викласти на піску досить детальні карти навколишніх островів.

Крім папуасів Нової Гвінеї Миклухо-Маклай детально описав «лісових людей» Меланезії та негритосів, що мешкали в філіпінських лісах.

Вперше День етнографа відзначили у кінці 70-х років ХХ століття.


вівторок, 7 липня 2020 р.

Івана Купала





       Свято Івана Купала або Іванів день – народне свято, присвячене літньому сонцестоянню. Купальська ніч відзначається з 6 на 7 липня.
      Святкування Івана Купала супроводжується безліччю традицій і звичаїв. 

       Так, однією з таких вважається умивання росою, якій в цей день приписують особливі властивості. Умиватися потрібно вночі, а позитивний результат після цього можна побачити вранці.


     Купальська ніч вважалася чарівною, тому дівчата у цей час ворожили за допомогою вінків на свою долю.
Від того, куди попливе вінок, судили, куди дівчина піде заміж.


     Ще однією популярною традицією є нічні купання, розпалювання багаття та стрибання через нього. 


      Згідно з одним із переказів, той, хто стрибне вище всіх, проживе майбутній рік у здоров'ї та щасті. 

     За народним віруванням, лікарські трави тільки тоді й виявляють справжню поміч, коли будуть зібрані в ніч під Івана Купала або рано-вранці з "іванівсьскою" росою.
     Про народні звичаї та традиції ви більше дізнаєтесь прочитавши книги:

Українські традиції і звичаї. - Х. : Фоліо, 2007. - 318 с.

 Лозко Г. С. Українське народознавство / Галина Лозко. - К. : Видавництво"АртЕк",2004. - 472 с.






пʼятниця, 3 липня 2020 р.

Міжнародний день Дніпра







  4 липня відзначається Міжнародний день Дніпра — однієї з найбільших річок в Європі. 

           Офіційна дата проведення Дня Дніпра на законодавчому рівні не встановлена, однак у різних країнах та містах цей день відзначається зазвичай у першу суботу липня.


          

Декілька цікавих фактів про річку Дніпро.


*   Дніпро — одна з найбільших річок в Європі, четверта за довжиною після Волги, Дунаю та Уралу. 

*   Дніпро протікає по території 3 країн: України, Білорусі та Росії. 

*   До будівництва водосховищ на річці її природна довжина становила 2 285 км. На сьогодні довжина дорівнює 2 201 км. З них на Україну припадає 981 км.


*   Свій початок Дніпро бере на висоті 220 метрів над рівнем моря на Валдайській височині (Росія, Смоленська обл.). 

*   Назва річки Дніпро походить від скіфського «Данапр», що перекладається як «глибока річка» (дан - річка + апр - глибокий). 

*   Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї історії, що називається «Мельпомена»: Борисфен — так він називав Дніпро. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в літописах Київської Русі — «Повість врем’яних літ» і у великому поетичному творі «Слово о полку Ігоревім». 

*   Водою Дніпра користується 70 % населення України, також на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни й основна частина (близько 60 %) річкових перевезень вантажів і пасажирів. 

*   На берегах Дніпра розташовані більше півсотні великих і малих міст, в тому числі столиця України — Київ.





четвер, 2 липня 2020 р.

2 липня - Всесвітній день собак



2 липня мільйони людей на всій планеті вітають своїх чотирилапих улюбленців. Ми також долучаємось до привітань!


         

Це свято – неофіційне. Його немає у переліку ООН чи навіть окремих держав. А дарма! Бо саме собаки – наші найкращі та найвідданіші друзі – заслуговують на нього.

     Вчені стверджують, що собак було одомашнено 13-15 тисяч років до нашої ери. Відтоді вони завжди поруч. Собаки живуть не лише для того, аби прикрасити чиюсь самотність, а найчастіше охороняють дім, об’єднують родину і супроводжують незрячих.               Вони чудово відчувають напади епілепсії у людини за кілька хвилин до того, як стається напад. Відомо, що собаки рятували людей з-під завалів та снігових лавин, виносили дітей за лічені хвилини перед землетрусом, зігрівали слабких, аби ті не замерзли у снігах.

ЦІКАВИНКИ ПРО СОБАК

           Відомо понад 400 порід чистокровних собак. Декотрі з них дуже рідкісні та відповідно коштують чималих грошей.

           Собаки розуміють до 250 слів і жестів, можуть рахувати до п’яти і навіть вирішувати найпростіші математичні завдання. Інтелектуально вони перебувають на рівні дворічних дітей.

Першою побувала в космосі собака Лайка.


 Її політ на Супутнику-2 відбувся в 1957 р.


Хорти – найшвидші собаки, здатні розганятися до 72 км/год. Хортів тримали багатії для полювання і цінного обміну. 

Порода хаскі – найвитриваліша. Упряжка з хаскі може проїхати більше ніж 60 км в день, рухаючись зі швидкістю більше 17 км/год.

Про собак написано багато книг. В нашій книгозбірні ви можете прочитати книгу Марини Павленко «Миколчині історії».

Павленко, М.С. Миколчині історії /Марина Павленко. – Тернопіль : Навч. Книга-Богдан, 2015. – 119 с. : іл. – (Богданова шкільна наука).



В книзі розповідається про те, як тісно переплелися життя хлопчика Миколки та пса Найди. Це історія, сповнена пригод — порятунок від смерті, життя на Пустирищі, «реальні» шкільні історії, перше кохання, поневіряння і… лапа друга, хоча й волохата.
Ви ознайомитесь з життєвою і водночас неймовірною історією справжньої дружби, яка змінює  світ на краще.




пʼятниця, 26 червня 2020 р.

УКРАЇНКИ ПОТРАПИЛИ ДО КОРОТКОГО СПИСКУ ПРЕСТИЖНОЇ ПРЕМІЇ ДЛЯ ІЛЮСТРАТОРІВ

Українки Марія Кінович та Таня Якунова потрапили до короткого списку престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2020. Перелік фіналістів з’явився на офіційному сайті премії.


Марія Кінович — молода дизайнерка та ілюстраторка з Києва. Авторка ілюстрацій та дизайну обкладинок до п'яти книг. Співзасновниця «Білого простору» — студентського коворкінгу, простору для навчання, відпочинку та зручного майданчику для реалізації камерних проектів.


Марія Кінович потрапила до короткого списку у категорію «Книжкові обкладинки». Вона оформила українське видання книжки «Атлас, описаний небом» Горана Петровича, яке вийшло у «Коморі».


Ще однією українською ілюстраторкою, яка потрапила до короткого списку премії вже в категорії «Дизайн продукту та упакування», стала Таня Якунова. Вона розробила серію ілюстрацій «Be Green» для компанії Green Network Energy.


Таня Якунова — ілюстраторка з багаторічним досвідом роботи, в минулому тім-лід команди ілюстраторів в Wirex. Має майже 10 років досвіду роботи в креативній індустрії, останні 5 з них — як ілюстраторка. Переможниця та номінантка міжнародних нагород в сфері ілюстрації. Серед клієнтів: Coca-Cola, Visa Gold, Unit 9, Xerox, Marvell App, Invision, Видавництво Старого Лева.

Проглянути усі роботи, які потрапили до коротких списків, можна на офіційному сайті премії.  Лауреатів премії оголосять восени цього року.

Премію заснувала AOI (Британська асоціація ілюстраторів). Подавати свої роботи можуть як відомі, так і молоді ілюстратори