Ювіляр січня: Роберт Бернс

 

25 січня - 265 років від дня народження

 Роберта Бернса (1759-1796),

шотландського поета -романтика.

 

Титул всенародного поета Роберт Бернс отримав ще за життя. Він — син бідняка, сам орав землю, був звичайним чиновником, і не полишав працю навіть тоді, коли став знаменитим, загальновизнаним поетом.

Родина Бернсів жила бідно, тому всі семеро дітей не мали можливості навіть ходити до школи, батько сам навчав їх грамоті. Вдома вони вчили читання, арифметику і письмо, історію і географію.

Перші вірші Бернс почав писати ще в 15-річному віці, але перша його книга вийшла в 1786 році, коли Бернсові виповнилося 27. Ця книга називалася «Вірші переважно на шотландському діалекті»

До початкового періоду творчості відносяться: «Джон Ячмінне Зерно» (1782), «Веселі жебраки» (1785), «Молитва святенника Віллі», «Святий ярмарок» (1786). Поет швидко стає відомий по всій Шотландії.

Разом з популяризатором шотландського фольклору Джемсом Джонсоном  видавав збірку «Шотландський музичний музей». У цьому виданні поет опублікував безліч шотландських балад у своїй обробці і власних творів.

Рідна земля й природа завжди були джерелом натхнення Роберта Бернса. Його вірші дуже подобалися публіці. Його проста, і в той же час «жива», емоційна, виразна поезія була переведена на велику кількість мов, лягла в основу багатьох пісень поета.

Запал, теплий гумор, гіркота життя, любов до батьківщини — все відображено у віршах Бернса. Головним ліричним героєм його віршів є проста людина, трудівник (вірші «Хлопець з верховини», «Білий метелик, білий...», «Мій любий ткач»). Поет мріяв про визволення людини з рабства, оспівував вільне життя, тому вітав визвольну боротьбу в Америці, Англії, Франції, він захоплювався своїми земляками-стрільцями, борцями за незалежність Шотландії. Крім пісень, ліричних віршів, Бернс написав багато епіграм, сатиричних творів («Сон», «Трактирна балада», «Галерея політиків і святош»).

         В Шотландії день народження Роберта Бернса відзначають традиційним святковим обідом. На такому обіді обов’язково подають оспівані поетом страви, основна серед яких є хаггис (фарширований баранячим серцем, печінкою, легенями, цибулею і приправами баранячий шлунок). Страви виносять під музику волинки і попередньо зачитують відповідні вірші поета, зокрема, Хаггіс присвячений вірш «Ode to Haggis».