6 січня - 190 років від дня народження
Степана Руданського (1834-1873),
українського поета, перекладача античної літератури, лікаря
Літературну творчість Степан Руданський розпочав на початку 1850-х рр. романтичними баладами та романсами «Розбійник», «Вечорниці», «Упир».
Вершин творчості досяг у галузі ліричної поезії, в якій звучать мотиви самотності й суму, та гумористичних співомовках і приказках. В журналі «Основа» було опубліковано кілька співомовок «Гей, воли!», «Повій, вітре, на Вкраїну», які знайшли захоплені відгуки читачів. Талановиті ліричні поезії Руданського в усній передачі ставали народними піснями, а дотепні гуморески – народними приповідками та анекдотами.
Літературна спадщина Степана Руданського складається із 3-х рукописних книжок: «Співомовки козака Руданського: Книжка перша з 1851 року по 1857», «Співомовки козака Вінка Руданського: Книжка друга, 1857, 1858, 1859» та «Співомовки Вінка Руданського, 1859–1860. Петрополь». За цими книжечками поет впорядкував 2 збірки, які так і не побачили світ за його життя.
Творчість автора значна за змістом і різноманітна за формою. У ній є балади, ліричні пісні, романси, віршові гуморески, байки та поеми історичного й алегоричного змісту, «український диво спів» під назвою «Чумак», переклад із стародавнього епосу «Слово о полку Ігоревім», «Краледворський рукопис», «Іліада», «Батрахоміомахія».
Найвищі досягнення Руданського як поета лежать у царині гумористики. Поет широко використовував увесь спектр прийомів і засобів народного гумору, в тому числі й «грубий» реалізм.
Пройшло сто п’ятдесят років з дня смерті Руданського, але й сьогодні він продовжує чарувати читачів задушевністю своїх ліричних поезій, веселим і водночас вражаючим сміхом гуморесок. Справдилось сподівання поета, що його після смерті читатимуть мільйони його одномовців. Своєю творчістю Руданський справді заслужив «на найдорожчий у світі титул - титул народного поета».
Немає коментарів:
Дописати коментар