4 січня - 215 років від дня народження
Луї Брайля (1809-1852),
французького тифлопедагога та винахідника універсального шрифту, який дозволяє людині з вадами зору читати, навчатися, грати музику по нотах та взагалі розвиватися, не гірше, ніж інші люди.
Луї народився в маленькому французькому містечку Кувре. Малюком він часто грався у батьковій майстерні, де виготовлялася упряж. На превеликий жаль, це закінчилося трагедією. Бажаючи, як тато, пробити дірку в шматку шкіри, хлопчик пошкодив шилом око, в якому розвинулося сильне запалення та згодом перекинулося на здорове око. Внаслідок цього він повністю осліп.
Батько витесав для сина паличку та навчив самостійно пересуватися. Коли хлопцеві виповнилося 13 років, його відправили на навчання до Парижу в Королівський інститут слабозорої молоді — першу у світі школу для сліпих, яку заснував педагог і філантроп Валентин Гаюї, людина зряча. Вихованці цього закладу навчалися читати, використовуючи тексти, надруковані випуклими літерами за методом, який створив сам засновник інституту. Виготовлення таких книжок вимагало величезної праці, і на момент відкриття Королівська школа мала тільки три примірники.
Брайль довідався про існування письма-шифру («нічне письмо»), яке вигадав капітан артилерії Шарль Барб’є. Шифровані послання використовувалися в армії, щоб солдати могли читати депеші навіть у повній темряві, використовуючи чутливість пальців. Барб’є передав свою ідею Інститутові слабозорої молоді. Цим винаходом і зацікавився Луї Брайль. Протягом трьох років він опрацьовував ідею капітана та у 15 років створив спрощену систему точкового запису для слабозорих людей, використовуючи шило — те саме знаряддя, через яке він втратив зір у дитинстві.
Луї Брайль захоплювався музикою, майже п’ять років працював органістом у храмі Сен-Ніколя-де-Шамп у Парижі, а потім у храмі св. Вікентія де Поля. З органними концертами об’їздив усію Францію. По завершенні навчання Луї запропонували посаду помічника вчителя в Інституті слабозорих. У 24 роки почав навчати незрячих юнаків як самостійний вчитель, викладаючи історію, геометрію та алгебру - майже ціле життя.
Шрифт Брайля не прижився в самому Інституті. Наступники Валентина Гаюї, засновника школи, сприйняли ідею ворожо.
Луї Брайль помер від туберкульозу легень у віці 43 років. Через два роки після його смерті опрацьована ним система точкового письма була офіційно й остаточно прийнята у Королівському інституті для слабозорої молоді під впливом тиску з боку учнів. Точковий запис набув популярності в усьому франкомовному середовищі.
Сьогодні, майже через два століття після створення азбуки Брайля, точкове письмо залишається дуже важливим інструментом комунікації. Його можна знайти на кнопках у ліфтах, на таблицях у публічних місцях. Його використовують і в інформатиці, у версії електронної пошти RoboBraille тощо.
В фонді ЦДБ є дитячі твори сучасного українського письменника Степана Процюка «Аргонавти», «Залюблені в сонце», «Марійка і Костик», створені шрифтом Брайля. Завітавши до книгозбірні, ви зможете взяти ці книжки для дітей з вадами зору.
Немає коментарів:
Дописати коментар