24 травня в календарі: це цікаво знати

24 травня - Європейський День Парків.

 Цей день започаткований Федерацією Європарк - європейською організацією, яка об’єднує охоронювані природні території в тридцяти шести європейських країнах. Вперше проведений в 1999 році, цей день тепер святкується щорічно по всій Європі 24 травня.

Дата святкування була обрана не випадково - саме 24 травня 1909 у Швеції було створено перший з дев’яти Європейських Національних Парків.

Природні парки дивовижні і дуже цікаві, дозволяють доторкнутися до витоків живої природи і наблизитися до первозданного відчуття радості життя.

Запрошуємо здійснити відеомандрівку тихими й привітними алеями та стежками дендрологічного парку «Олександрія».

Ювіляр травня

22  травня - 180 років від дня народження українського драматурга Марка Лукича Кропивницького 
(1840 – 1910)

                Марко Кропивницький є видатним письменником, драматургом і актором України XIX століття.

Народився 22 травня 1840 р. у селі Бежбайраки Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Його літературні здібності проявилися дуже рано: ще в дитячі роки він писав вірші, складав пісні, знав кілька мов (польську, французьку, німецьку, російську).

Освіту здобув у приватній школі шляхтича Рудковського та Єлисаветградському училищі. Бобринецьку повітову школу закінчив із похвальним листом. У цей час Кропивницький брав участь в аматорському гуртку, в якому ставили п'єси українських і російських драматургів.

З 1862 р. Кропивницький відвідував заняття на юридичному факультеті Київського університету як вільний слухач. Так і не завершивши з різних причин освіти, він поповнював свої знання самостійно після переїзду в Єлисаветград.

У 1871 р. Кропивницький перейшов у професіональні актори, погодившись працювати у трупі графів Моркових (Одеса). Першою його роллю як актора-професіонала була роль Стецька в комедії Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці».

У 1872 р. в одеській газеті «Новоросійський телеграф» опубліковано водевілі Кропивницького «Помирились» і «За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання».

              

Він створив понад 40 п’єс, заснував перший національний професійний театр на теренах Східної України (уславлений театр корифеїв), виховав ціле покоління українських акторів-професіоналів. Його чудові акторські дані (зіграв більше 500 ролей) доповнювалися прекрасним голосом — високим басом.

Крім того, Марко Лукич написав мелодії для багатьох п’єс, розумівся на образотворчому мистецтві (це дозволяло йому керувати створенням декорацій), був тонким і спостережливим психологом, що постійно проявлялося у його роботі  як режисера.

Ще за життя Кропивницького називали «батьком українського театру», «українським Мольєром» і «українським Шекспіром», а його прогресивні ідеї актуальні й у наш час.

  

    

День вишиванки

 У третій четвер травня в Україні відзначають 
День вишиванки.

У культурі будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами, символами та знаками.

https://www.youtube.com/watch?v=h6Vkpm-Zvkw&feature=youtu.be&fbclid=IwAR2YPQUipDp7PDCfb3cDtU3TE5oPZdivvSTJTSAgg5J6ExUrl4g9JsyN5Nk

День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприянню єдності і культурного відродження українського народу. Цього дня заведено одягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу чи на зустріч із друзями.

Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції «Всесвітній день вишиванки» і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.

Цікаві факти про українську вишиванку

-         Українська вишиванка має дуже давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст.

-         Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, а, згідно з повір’ями, були таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і подолі, щоб візерунок торкався тіла.

-         Вишивати національний одяг раніше бралися лише жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.

-         У кожному регіоні України є своя техніка вишивання, орнамент і традиційні кольори вишиванки. Іноді навіть окремі села можуть похвалитися своїми особливими вишиванками.

-         В Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

-         Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років – усе залежить від складності технік.

-         Першим модником, який поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменника можна побачити на 20-гривневій купюрі.

-         Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

-         Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Натомість вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.

Гарні вірші до Дня вишиванки для дітей від 3 до 12 років

https://mamabook.com.ua/virshi-den-vushuvanku-3-12/?fbclid=IwAR1JbwmL7AbesbCCbiNh9BnCk6YDXd8W4Pg13v9gNeKkLGS5MszZvpME8hE

Казка про сорочку-вишиванку

https://mamabook.com.ua/kazka-pro-sorochku-vyshyvanku/?fbclid=IwAR3pXf1bVWUhEPFLUUz5qHCFt4xYsJbjBvfWVS0i7vQhoaLZYZEEzsSVLbA

Легенда про українську вишиванку

https://mamabook.com.ua/lehenda-pro-ukrainsku-vyshyvanku/?fbclid=IwAR3sBpIY_rdlEHeSjkEyxFFXiQl3j80SLE8R-V74ZSRtGFtGjiMwhuo3W0Y

Це наше і це твоє. Знана у всьому світі вишивка - наша

https://www.youtube.com/watch?v=OoCECorpbsg&feature=emb_err_woyt

Таємничі коди предків: 12 головних символів української вишивки

https://amazing-ukraine.com/taiemnychi-kody-predkiv-12-holovnykh-symvoliv-ukrainskoi-vyshyvky/?fbclid=IwAR0wor_sELkBMQKbqqyRGgrxeU_JQcETI1MzPRz-9J2vcTgseT

Українська вишиванка. Розвиваюче відео для дітей.

https://www.youtube.com/watch?v=Zh14M5wfe_0&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1oK77_GbyFWQ4rVGxVC6PWcBe56cB-D9cue8HSnjSr0ia3k4KtEk-j8aQ

Як зробити вишиванку з паперу: оригінальна ідея саморобка

https://mamabook.com.ua/iak-zrobyty-vyshyvanku-z-paperu-oryhinalna-ideia-samorobka/?fbclid=IwAR3TaV6dX2MQG1s3iriYwdg1sYXhlDqKSDOoWuNlNRS-XfsGx6HqLrhzZ_A

Всеукраїнський конкурс дитячого фото-малюнка «Мрійник року»

Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Мрійник року» присвячений Міжнародному дню захисту дітей. Ця дата відзначається щорічно 1 червня згідно з Указом Президента України від 30 травня 1998 року N 568/98

Конкурс організовує і проводить Національна бібліотека України для дітей за підтримки Української асоціації працівників бібліотек для дітей, Національної секції Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (IBBY).

Любі читайлики!

Пропонуємо взяти участь у конкурсі.

На Конкурс надсилаються фото дитячого малюнка довільної тематики – відображення особистої мрії дитини.

Фото малюнків подаються на Конкурс у довільній живописній формі, виконані олівцями, пастеллю, олійними, акварельними, акриловими фарбами чи гуашшю.

Розмір роботи не має значення.

Роботи не потрібно оформлювати рамкою.

Кожний учасник може подати на Конкурс лише одну роботу.

Під фотографією конкурсної роботи потрібно зазначити українською мовою назву роботи, прізвище, ім’я, по-батькові, вік, місце проживання автора та надіслати на сторінку Facebook Національної бібліотеки України для дітей (в месенджер).

Конкурс проводиться з 18 по 30 травня 2020 року.

Десять переможців Конкурсу визначаються методом «народного голосування» за найбільшою кількістю уподобань, а 5 найкращих – оберуть професійні художники.

П’ятнадцять кращих робіт Конкурсу будуть опубліковані у професійному науково-популярному журналі «Бібліотека у форматі Д°».

Після закінчення Конкурсу в Національній бібліотеці України для дітей буде створено фотоальбом з усіма малюнками учасників, який згодом презентують гостям і читачам бібліотеки.

Нагородження переможців Конкурсу відбудеться після офіційного завершення карантину в Україні.

ПОЛОЖЕННЯ про проведення Всеукраїнського конкурсу дитячого фотомалюнка «Мрійник року»

https://drive.google.com/file/d/1W5aLW21edmpHbsqCQxdsUwGUANL7fKxH/view

«Мустафа Джемілєв. Незламний»

Мустафа Джемілєв є національним лідером кримських татар, символом єднання депортованого народу і повернення його на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з системою, величезною репресивною махіною, пройшов радянські тюрми, голодування, залякування — і переміг.

Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року у селі Ай-Серез поблизу міста Судак, що знаходиться на Кримському півострові у сім'ї Абдульджеміля та Махфуре Мустафаєвих. На той час Крим перебував під німецькою окупацією. Після приходу радянських військ, 18 травня 1944 року, разом з усім кримськотатарським народом Мустафа та його сім'я були депортовані радянською владою до Узбекистану.

Книга «Мустафа Джемілєв. Незламний» — це історія його життя, це історія боротьби кримськотатарського народу.

Автори книги: Алім Алієв і Севгіль Мусаєва – українські журналісти кримськотатарського походження. Обоє народилися в Узбекистані. В 1989 році їхні родини змогли повернутися на батьківщину, до Криму.

Книга видана 2017 року у Харкові видавництвом «Віват». Побудована як діалог із Джемілєвим. Тут зібрано понад 50 годин інтерв'ю, записаних протягом 2014-2016 років - від анексії Криму до перемоги Джамали на Євробаченні, що супроводжуються художніми частинами та коментарями відомих особистостей, які добре знають Мустафу-ага.

Мустафа Джемілєв – один з найвідоміших правозахисників і дисидентів СРСР. Він присвятив своє життя боротьбі за право кримських татар повернутися на свою історичну батьківщину після сталінської депортації. Провів у радянських таборах в цілому понад 15 років. Чотири терміни, більш як 300 днів протестного голодування.

Мустафа Джемілєв завжди закликав до мирної ненасильницької боротьби за повернення кримськотатарського народу на батьківщину і солідарності з правами інших поневолених народів і захисту прав людини. Як і сотні тисяч інших кримських татар, зміг повернутися до Криму тільки наприкінці 80-х років.

Він стояв біля витоків створення представницького органу кримських татар - Меджлісу, і протягом 20 років був його беззмінним керівником. У листопаді 2013 року Джемілєв склав із себе повноваження голови Меджлісу. Сподівався залишок днів провести з сім'єю в Бахчисараї.

Але анексія Криму 2014 року розпочала новий виток випробувань. Окупаційна влада заборонила Мустафі Джемілєву в’їзд у тимчасово окупований Крим.

Назва книги чітко вказує на те, за що поважають Мустафу Джемілєва. Його життєвий шлях є складним, але він не здається, він продовжує вірити, боротися та рухатися уперед попри усі обставини.

«Не треба бути політиком чи фаховим істориком, щоб усвідомити масштаб цієї постаті: вона сягає рівня Нельсона Мандели, Вацлава Гавела чи Магатми Ґанді», – каже історик Ярослав Грицак.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=51&v=MZCWIRM9X6U&feature=emb_logo

18 травня в календарі: це цікаво знати

18 травня в Україні вшановують День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу.

 

У цей день ми згадуємо про страшний злочин, наслідком якого стали тисячі людських життів і скалічених доль . Той ранок у 1944-му називають трагічним світанком у житті кримськотатарського народу. Лише через понад 40 років вони отримали змогу повернутися додому.

16 ТРАВНЯ 2020 РОКУ СВЯТКУЄМО ДЕНЬ ЄВРОПИ В УКРАЇНІ

Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.

День Європи — свято, що відзначається 5 травня Радою Європи та 9 травня Європейським Союзом, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 року як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Цього року Європа відзначає 70-ту річницю Шуманської декларації - заяви, зробленої міністром закордонних справ Франції Робертом Шуманом. 9 травня 1950 року він ініціював процес європейської інтеграції, запропонувавши об'єднати металургійну і вугледобувну галузі ряду європейських країн. Цей день вважається Днем народження Європейського Союзу.

Україна - єдина держава не член ЄС, в якої на державному рівні відзначається День Європи.

Запрошуємо здійснити віртуальну подорож визначними містами Європи. Вашій увазі відеопрезентація «Європейські столиці».