Ювіляр жовтня

 17 жовтня 2017 - 90 років від дня народження 
Йосипа Борисовича Курлата (1927—2000), 
українського поета

Йосип Борисович Курлат— дитячий поет, прозаїк, перекладач; засновник Всеукраїнського фестивалю 
дитячої поезії.

Закінчив Літературний інститут імені Горького. За бурхливу діяльність періоду «відлиги» був вигнаний з Москви та змушений переїхати у Донецьк.

На початку 60-х років Йосип Курлат працював у газеті "Комсомолец Донбасса”. Майже щодня до нього в редакцію приходили молоді поети – і російськомовні, і україномовні. Якось само собою виникло літературне об’єднання. Українських авторів було значно більше, ніж російських, і Курлат їх оцінював як більш талановитих. На перших погляд для Донецька це було дивно, але ж більшість із них були філологами з Донецького педінституту, де за висловом Олега Орача, який теж був випускником цього вузу, "ще витав дух Івана Дзюби”. Тож і назву Курлат запропонував "Обрій”, підкресливши україномовну складову об’єднання.

З 1965 року жив у м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Перший свій вірш Йосип Курлат надрукував у 1950 році в газеті «Луганська правда». 

Йосип Борисович Курлат — автор більше п'ятдесяти поетичних збірок. Перша збірка віршів («Народження пісні») вийшла в Києві у 1956 році. Потім вийщли «Машенька-ромашенька», «Кленові листки», «Щоб любов не загинула», «Кам'яний доктор», «Зоряний хлопчик», «Золота рибка», «Вечірня розмова», «Пісня доброго ранку», «Витоки ніжності» та інші збірки віршів, адресовані як дорослому читачеві, так і дітям.

Перу Йосипа Курлата належать романи «Стратити не можна помилувати» і «Березова паличка», повісті «Шість провокацій», «Вітькіни канікули», «Країна Лаедія» і «Все живе на землі».

Йосиф Курлат був членом національного союзу письменників України. Лауреат премії імені «Молодої Гвардії».