Ювіляр жовтня

3 жовтня 2017 - 120 років від дня народження 
Луї Арагона (1897—1982), 
французького письменника, поета

Луї́ Араго́н (1897—1982) — французький письменник, поет, критик і громадський діяч. Був одним із головних представників сюрреалізму у французькій поезії. Вроджений Луї-Марі Андріе.

Він увійшов в історію французької  літератури більше як поет. Автор багатьох поетичних збірок : «Вічний рух» ( 1924), «Долі поезії» (1926), «Великі веселощі» (1929), «Ніж у серце» (1941), «Очі Ельзи» (1942), «Паноптикум» (1943), «Французька зоря» (1945), «Знову ніж у серці» (1948), «Мої каравани» (1954) тощо.  Ліричні рядки в його поезіях перемежовувалися з філософськими роздумами, відгуки минулої війни —з розмірковуваннями про сучасність, роздуми про шляхи розвитку людства у XX столітті — зі спогадами поета й епізодами його біографії.

В приватному інтерв'ю на запитання про те, як він розуміє роль поета, Арагон відповів: "Скажу просто - це роль людини".

У письменника є також значний прозовий спадок : «Столичні втіхи» (1923), «Лібер-тінаж»  (1924), «Хвиля мрій» (1924), «Паризький селянин» (1926), «Трактат про стиль» (1928),  «Базельські дзвони» (1934), «Багаті квартали» (1936), «Пасажири імперіалу» (1940), «Орельєн» (1944), «Страсний тиждень» (1958). збірка оповідань «Збрехати — правду сказати» (1980).

Арагон багато зробив для популяризації української літератури у Франції: Т. Шевченкові він присвятив нарис «Українське інтермецо», високу оцінку дав «Вершникам» Ю. Яновського, з яким був особисто знайомий ще з 30-х рр. ХХ століття.