Ювіляр січня

12 січня – 145 років від дня народження  

Джека Лондона (1876-1916), 

американського прозаїка

 

          Дитинство Джека пройшло в Сан-Франциско. Він багато читав, уявляючи себе героєм пригодницьких романів. Хлопчик  став постійним відвідувачем місцевої публічної бібліотеки. Кожну книгу він буквально проковтував. Він читав уночі, читав ранком, читав, коли йшов до школи, читав по дорозі додому й знову йшов до бібліотеки за новою книгою.

До двадцяти трьох років Лондон перемінив безліч занять: був «устричним піратом» (браконьєром), інспектором рибальського патруля, матросом на шхуні «Софі Сазерленд», робітником на джутовій фабриці. Брав участь у поході безробітних на Вашингтон, був старателем на Алясці під час «золотої лихоманки». Це були роки змужніння і набуття життєвого досвіду, що так знадобився Лондону у подальшій літературній діяльності.

Подальше життя талановитого юнака пов'язане з інтенсивною самоосвітою і нещадною творчою роботою, спрямованою на опанування письменницької діяльності, вироблення особистого стилю. Цей період життя письменника дуже яскраво змальовано Лондоном у автобіографічному романі «Мартін Іден»(1909).

            Простий матрос, завдяки надлюдській наполегливості й природному таланту, стає відомим письменником. Роман став своєрідним гімном творчим можливостям людини.

1896 рік круто змінив життя Джека Лондона: на Алясці знайдено золото, починається так звана золота лихоманка, в якій бере участь і молодий письменник. Йому так і не судилося знайти золото після кількох років виснажливої праці, але справжнім скарбом для Лондона стають особисті враження і досвід цього своєрідного краю, що отримав назву в подальших творах — «Біла Безмовність».

Аляска, стає літературним Клондайком письменника: він створює особистий, ні з чим незрівнянний світ важких випробувань, суворих природних умов, міцної людської дружби і любові, які долають будь-які перешкоди. «Північні оповідання» принесли славу молодому автору.

У 1900році виходить перша збірка оповідань «Син вовка», потім друга — «Бог його батьків» (1901) і, нарешті,— роман «Дочка снігів» (1902). Джек Лондон стає всесвітньовідомим письменником зі своїм особливим стилем, неповторною манерою письма, оригінальною проблематикою. У наступні сімнадцять років він випускав по дві, навіть по три книги на рік.

          Джек Лондон був одним з засновників анімалістичної традиції  у світовій літературі. Зображення диких та домашніх тварин у Лондона позначається не тільки великою любов'ю до «братів наших менших», але й знанням світу тварин, їх поведінки і повадок. Найкращими серед анімалістичних творів, безумовно, були «Поклик предків» (1903), «Біле ікло» (1906), «Джеррі-островитянин» (1917), «Майкл, брат Джеррі»(1917). Саме собаки та вовки є найулюбленішими тваринами Джека Лондона. Свій великий будинок у Місячній долині письменник назвав «Будинком Вовка».

 

        Значним явищем американської літератури початку XX століття став роман Лондона «Морський вовк» (1904).

 Ознайомитись з творами ювіляра запрошуємо до нашої бібліотеки. Книжки Джека Лондона чекають на вас!