19 березня - 90 років від дня народження
Емми Андієвської (1931),
сучасної української поетеси, прозаїка, лауреатки Національної премії України ім. Тараса Шевченка
Емма Андієвська належить до найвідоміших поетів української діаспори.
Народилася 19 березня 1931 року у м. Сталіно (нині Донецьк). Дитинство провела на Донбасі. До шести років ні слова не знала українською, тільки після переїзду до Вишгороду, що під Києвом, вперше почула українську мову.
Еммі судилося прожити в Україні лише 12 років. Батька, хіміка-винахідника «прибрали, аби його винаходи не дісталися німцям», що спонукало її матір вивезти дітей до Німеччини у 1943 році. Родина жила в англійській окупаційній зоні Берліна.
Навчалась у гімназії, через недугу (хвороба хребта змусила три роки пролежати в гіпсовому ліжку та вісім років ходити в корсеті) здавала екзамени екстерном - рятувала досконала пам’ять.
Згодом закінчила Український вільний університет (1957), здобувши вищу філологічну, філософську освіту.
Працювати почала у 1954 році, влаштувавшись диктором на радіостанції «Визволення» (потім – «Свобода»). Часто бувала у Франції та США. У Нью-Йорку працювала спочатку дизайнером в Nor Cross Company, а потім – в Манхеттенській медичній бібліотеці разом з Мирославом Лабунькою - майбутнім ректором Українського вільного університету.
Саме у Нью-Йорку родина Емми оселилася в одному будинку з Богданом Бойчуком, що тоді лише починав творчу діяльність. Він запропонував молодій поетесі друкуватися в тільки-но створеному журналі «Нові поезії»
Емма Андієвська є авторкою двадцяти дев'яти поетичних збірок, п'яти книжок короткої прози, трьох романів та понад дев'яти тисяч картин.
Художні виставки малярки проводилися в США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Ізраїлі, Україні та Швейцарії.
Поетеса є членом Національної спілки письменників України, українського ПЕН-клубу та Професійного об'єднання художників Баварії.
Літературна творчість письменниці представлена у багатьох збірниках прози: «Подорож» (новели, 1955), «Тигри» й «Джалапіта» (1962); «Герострати» (1970), «Роман про добру людину» (1973), «Роман про людське призначення» (1982), «Проблема голови» (2000), збірки «Казки Емми Андієвської» (2000) та поезії : «Поезія» (1951), «Народження ідола»(1958), «Риба і розмір» (1961), «Кути опостінь» (1962), «Первні» (1964); «Базар» і «Пісні без тексту» (1968), «Наука про землю» (1975 ), «Кав'ярня» (1983), «Спокуси святого Антонія» (1985), «Вігілії» (1987), «Архітектурні ансамблі» (1988).
Немає коментарів:
Дописати коментар