Марійки Підгірянки (1881-1963),
української поетеси, освітянки.
Справжнє ім'я цієї поетеси і вчительки – Марія Омелянівна
Ленерт-Домбровська.
Народилася
29 березня 1881 року в сім'ї лісничого в селі Білі Ослави на
Гуцульщині.
Марійка була талановитою і розумною дівчинкою. Дуже любила свого дідуся
Миколу Волошина, священика села Заріччя. Він мав велику бібліотеку, навчив
Марійку читати і писати не тільки українською, але й іноземними мовами.
Восени 1887 року Марійка стала ученицею двокласної місцевої школи. Вчилася
легко і охоче, мала добру пам'ять, гарно все запам'ятовувала. Здобувати знання
допомагав їй батько, який досконало знав
німецьку мову, математику, біологію.
Маючи тринадцять років, вона
починає віршувати, багато читає, записує свої перші вірші, навіяні чудовою
природою. Спочатку Марійка писала польською мовою, але читання Шевченкового
“Кобзаря” привернуло її до української мови.
З малих літ дівчинка мріяла стати
вчителькою і будь-що досягти своєї мети.
Самотужки здобула освіту. В 1896 році склала екстерном іспит за восьмикласну
жіночу школу, а у 1900 році у Львові, також екстерном, за жіночу вчительську
семінарію – і здобула омріяний фах. З
того часу понад 40 років вчителювала в різних школах Галичини і Закарпаття,
майже все своє життя провела серед дітей та молоді.
У 1902 році у періодичних
виданнях з'явилися її перші вірші за підписом Марійки Підгірянки.
У 1908 році вийшла в світ збірка її поезій
“Відгуки душі”. У 1910-1930 роках вийшли друком у Львові, Ужгороді, Відні, Філадельфії її
книжечки “Мати-страдниця”, “Святий Миколай на Підкарпатській Русі”, “Вертеп”,
“Малий Василько”, “Кравчиня Маруся”, “Юркова мандрівка”, “Зайчик і лисичка”,
багато поезій, оповідань, казок, загадок.
У 1920 році вийшов її “Збірничок віршів для дітей”, а в 1925-1927 роках –
три випуски літературних матеріалів для початкової школи під назвою “Ластівка”.
У них письменниця пише про зрозумілі і доступні для дітей речі. У віршах
зворушливо розповідає про весну і зиму, про птахів і звірят, про духовну красу
українського народу.
У видавництві “Веселка” вийшли книжки Марійки Підгірянки: “Безкінечні казочки” (1970), “Грай, бджілко!” (1978), “Ранкові зустрічі” (1981), “Гарний Мурко мій маленький” (1990), “Учись, маленький” (1994) та інші.
У рідному селі Білі Ослави в грудні 1989 року було урочисто відкрито художньо-меморіальну дошку, виготовлену Івано-Франківським скульптором О. Железняком.
Немає коментарів:
Дописати коментар