Миколи Вороного (1871—1938),
українського поета
Микола Вороний був надзвичайно різносторонньою людиною: театрознавцем і актором, літературознавцем і поетом, перекладачем і редактором. Та, перш за все, Микола Вороний був щирим патріотом України.
Поет Микола Вороний один із представників Розстріляного Відродження, він увійшов в історію української літератури як символіст.
Перші вірші Вороний почав писати, ще навчаючись у Харківському реальному училищі. Перший вірш «Не журись, дівчино» опублікований у 1893 році.
Микола Вороний працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства ім. Т. Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», в редакції журналу «Життє і слово». Допомагав Івану Франкові у виданні газети «Громадський голос» і «Радикал», деякий час був неофіційним редактором журналу «Зоря». З 1897р. був актором театральних труп М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших.
1899 року поет написав свій найвідоміший твір — поему «Євшан-зілля» про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності. Згодом вийшла перша збірка віршів «Ліричні поезії» (1911). А у 1913 – друга – «В сяйві мрій».
Микола Вороний — автор низки літературознавчих статей, театральних рецензій. У його спадщині значне місце посідають переклади й переспіви з інших літератур.
Аудіокнига «Блакитна Панна»
https://4read.org/1801-voronij-mikola-blakitna-panna.html
Немає коментарів:
Дописати коментар