Літературний листопад "Осіннє золото"

          Пізня осінь – зовсім не привід для поганого настрою.

28 листопада читачі ЦДБ, четвертокласники гімназії-початкової школи № 11,  попрощалися з чудовою порою року, взявши участь у літературному листопаді «Осіннє золото».

 

Після перегляду відео сюжету «Яскраві фарби осені», бібліотекарка ЦДБ Лариса Олійник познайомила дітей с книжками, представленими на виставці «Барвиста осінь», що якнайкраще пасують осінньому настрою та читанню. Хлопчики та дівчатка читали поетичні рядки українських авторів, в яких змальована неймовірна краса осінніх пейзажів.

 

Читайлики із задоволенням взяли участь в літературно-розважальній програмі: дружно відповіли на запитання бліц-вікторини «Завітала осінь», відгадали загадки, пригадали казки, в яких головні герої – овочі, знайшли половинки-продовження осінніх прикмет, розшифрували загадковий ребус «Осінник»,  розгадали кросворд «Загубилась осінь».

 

                    

Найсмачнішим для школяриків виявився  конкурс «Відгадай на смак». Хлопчики та дівчатка із закритими очима дегустували та впізнавали на смак запропоновані овочі і фрукти.

 

Діти отримали справжню насолоду від осіннього свята.

Ювіляр листопада: Ярослав Стельмах

 

30 листопада - 75 років від дня народження

Ярослава Стельмаха (1949-2001),

українського драматурга, прозаїка

 

Ярослав Стельмах (1949–2001) – відомий український драматург, дитячий письменник, кіносценарист, перекладач. Лауреат літературних преміЙ: імені М. Островського (1984), ім. І. Котляревського (1999) , імені Лесі Українки (2001).

З дитинства був оточений творчою атмосферою, що панувала в будинку його знаменитого батька - письменника і фольклориста Михайла Стельмаха. Закінчив Київський педінститут іноземних мов. Під час навчання займався літературною творчістю і навіть видав кілька дитячих книг, що принесли йому першу популярність.

Літературна спадщина Ярослава Стельмаха вражаюче багата. Творчий доробок письменника у підсумку становить десятки книг прози для дітей, десятки авторських п’єс та перекладів драматичних творів зарубіжних письменників, кіносценарії та інсценізації.

Повісті та оповідання для дітей: «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет», «Нахаба», «Санько-брехун» та інші відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями юних героїв. Письменник прагнув допомогти юним читачам розібратись у складному світі, повірити в лицарські закони добра, справедливості, надійності в дружбі, переконатись у власній силі.

Понад 30 років він працював в драматургії, написав 25 п’єс і зробив майже 50 перекладів драматичних творів. Його п'єси створюють своєрідну атмосферу позитивних емоцій у поєднанні з гумором і великою вірою в людину. Серед його п'єс є багато творів для дітей: «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний», «Привіт, Синичко!», «Запитай колись у трав» та інші.

Одна з його п’єс вважається автобіографічно-пророчою – «Синій автомобіль». Там ідеться про письменника, який у дитинстві мріяв про синій автомобіль, а у фіналі спалив свої рукописи.

Про той вогонь одразу згадали всі, коли 52-річний Стельмах несподівано загинув в автокатастрофі. 4 серпня 2001 року його автомобіль згорів на шосе під Борисполем. Уранці Ярослав Стельмах підписав для внучки Зої свою книжку «Голодний, злий і дуже небезпечний». Того самого дня у нього за кермом відмовило серце.

 

Повні тексти творів Ярослава Стельмаха

https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=299

 

Ювіляр листопада: Григорій Косинка

 

29 листопада - 125 років від дня народження

Григорія Косинки  (1899-1934),

українського письменника, критика, перекладача

 

Творчість Григорія Косинки (справжнє прізвище — Стрілець) повертається до нас з порога смерті. Життя письменника обірвалось трагічно: він був страчений за хибним звинуваченням у приналежності до групи терористів. Та справжньою причиною загибелі був його письменницький талант, його твори, в яких він не ідеалізував більшовицькі будні, а правдиво розповів про життя України після 1917 року.

Григорій Косинка залишив невелику спадщину: прозові твори, написані в основному в жанрі новели. Його називали майстром української новели, продовжувачем кращих традицій класичної новели. Тонкий психолог, життєлюб, людинолюб, він був письменником самобутнього характеру.

Перший його художній твір – невеликий автобіографічний етюд «На буряки» був опублікований у газеті «Боротьба» 1919 року. Задум цього твору виник під час навчання майбутнього митця на гімназійних курсах, а на вибір псевдоніма вплинула його любов до квітів, зокрема, червоних косинців. Друзі переконували, що його власне прізвище краще. Проте Григорій Михайлович не змінив свого рішення: «Квітка ця маловідома, але вона така ніжна й красива, скромна і разом з тим велична. Квіти приносять радість і збуджують у душі людській тільки хорошее. Псевдонім залишається, ось і все...».

Розбуджений революцією, він вбирав кожний момент швидкоплинної дійсності і творив її портрет. Справжнє визнання до письменника прийшло в 1922 році, коли побачила світ перша книжка новел «На золотих богів». Твори, що ввійшли до книги, неоднакові за своєю художньо-тематичною вартістю. Справжніми шедеврами літературна критика назвала три новели «На золотих богів». «В хаті Штурми», «Сходка».

Підготовлені до друку рукописи «Новели дезертира» (1924) та «Серце» (1933), цензура заборонила публікувати. Деякі новели, на жаль, втрачено назавжди, в тому числі й остання – «Перевесло», що була написана саме напередодні арешту.

Восени 1929 року у публічному виступі вождь українських більшовиків Станіслав Косіор назвав Косинку буржуазним націоналістом за тематику більшості його новел. Офіційна критика підхопила звинувачення і почала навішувати на письменника ярлики: «куркульський письменник», «трибун заможників, дезертирів, апологет «власницького націоналістичного світогляду». 5 листопада 1934 року письменника заарештували і ув’язнили до Лук’янівської тюрми, звинувативши в належності до української терористичної організації. 15 грудня 1934 року Григорію Косинці зачитали вирок, у якому значилось, що він засуджений до найвищої міри покарання – розстрілу. Вирок виконали 17 грудня 1934 року.

Працював на літературній ниві Григорій Косинка неповних 15 років, але залишив художньо вагому новелістичну спадщину. Його новели — невеликі епізоди, вихоплені з життя села. Яскраві, промовисті, вагомі, вони відображали  не скороминущі факти і враження, а лише то, що справді було  подією. Поглиблений психологізм у розкритті характерів і сильний емоційний підтекст, що корінням сягав у фольклорний ґрунт — ось найяскравіші риси творів Г. Косинки — найвидатнішого новеліста новітньої української літератури.

 

Косинка Григорій – повні тексти творів автора

https://osvita.ua/school/literature/tag-kosynka_hryhorii/

День в календарі. КНИГА ДНЯ

23 листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодоморів. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років.

1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом.

Саме за календарний період (1932–1933) в Україні загинули мільйони людей. Жахом Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. За даними вчених, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерла понад половина населення. Смертність перевищувала середній рівень у 8–9 і більше разів. У нинішніх  Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, у Донецькій і Луганській області – у 3–4 рази.

Голод на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя.

До цієї сумної дати в ЦДБ розгорнута виставка-інсталяція «Українській народ: випробовування голодом».

 

КНИГА ДНЯ

Юлія Смаль «П'ять колосків. Голодомор. Історії, як зникали українці»

 

Вражаюча книга Юлії Смаль розкриває страшну правду про одну з найбільших трагедій українського народу. Авторка вдало поєднує спогади тих, хто пережив цей страшний період, із переказаними й невигаданими історіями тих дітей, що стали свідками та жертвами цих жахливих подій. Це історії звичайних українських дітей, про їх радості та мрії, на контрасті із історією штучно створеного голоду та жорстокістю цієї події, що забрала життя мільйонів людей. Через живі спомини ці історії стають особистими. Книга детально розкриває усю глибину болю й трагедії українського народу. Ілюстрації Юлії Ганик допомагають краще розуміти подану тему.