2016 рік - рік англійської мови в Україні

В мережі стартував безкоштовний онлайн-курс 
«Exploring English: language and culture».

Курс розрахований на тих, хто прагне глибше пізнати культуру Великої Британії, а також покращити свої знання з іноземної мови. - See more at:http:

Тест-іспит пану Світлофору

З кожним роком зростає інтенсивність руху на дорогах. 
А це, в свою чергу, підвищує відповідальність усіх учасників дорожнього руху: водіїв, пасажирів, пішоходів. Тому великого значення набувають знання 
правил дорожнього руху та їх дотримання.

25 лютого в Центральній бібліотеці для дітей другокласники БЗШ №11 складали іспит пану Світлофору з культури поведінки на дорозі. 
Захід відбувся в формі інтерактивної гри. 

Тестували юних читачів бібліотекарі Людмила Романович і Лариса Олійник. Чи можна гратися біля дороги? Як переходити дорогу, коли немає світлофора? Що означають кольори світлофора? Які дорожні знаки ви знаєте? – на ці та багато інших питань тесту школярі давали правильні відповіді. 
Бесіда-діалог  допомогла дітям більш чітко усвідомити і зрозуміти зміст ключових слів: безпечна поведінка, безпечна дорога, безпечний транспортний засіб, 
правила дорожнього руху.

А потім діти вирушили у цікаву подорож. Юні чомучки  весело, з вогником в очах, відгадували загадки, голосно читали віршовані рядки із правил руху,  брали участь в змодельованих ситуаціях на імпровізованому пішохідному переході, дидактичній грі «Хто ти» та
 грі-пазлі «Склади транспортний засіб».

  Діти добре склали тест-іспит пану Світлофору із особистої безпеки та засвоїли правила поведінки на дорозі.

Мій юний друже!

Запрошую тебе у віртуальну мандрівку 
«Біла Церква – Forever!». 
Подорожуй тихими й привітними вуличками та широкими проспектами улюбленого міста, алеями та стежками дендрологічного парку «Олександрія», ближче знайомся з багатою та витонченою архітектурою храмів і церков, видатними пам’ятками історії та мистецтва.

Цікаві факти про книги та письменників

В одному з книжкових магазинів Торонто (Канада) можна зустріти незвичайний торговий автомат, в якому замість чіпсів і шоколадних батончиків можна «пригоститися» ... новою книгою! «Кожна книга - сюрприз! Всі книги різні! 112 мільйонів назв!» - написано на книжковому автоматі. Важко втриматися і не спробувати свою удачу.

ЮВІЛЯР ЛЮТОГО

25 лютого 2016 року -145 років від дня народження 
Лесі Українки (1871—1915)  – 
однієї із центральних постатей 
в історії національної культури. 
 

Леся була всебічно обдарованою дитиною. У чотири роки вона навчилася читати, а в п’ять – писати. Мати її — письменниця Олена Пчілка — і батько — юрист — багато уваги приділяли гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов, перекладацької роботи. Серед близького оточення майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: М. Драгоманов (її дядько по матері), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу. Перший вірш Лариса Косач написала ще в дев ’ятилітньому віці. Літературні спроби юної поетеси були підтримані матір ’ю. Вона надіслала твори дочки до львівського журналу «Зоря», де вони вийшли друком 1884 року під псевдонімом Леся Українка (він також був обраний матір ’ю). Сталося так, що Лариса Косач увійшла в історію української літератури під своїм раннім, дитячим псевдонімом (Леся — зменшене ім ’я, яким звали її в родинному колі; Українка — територіальна вказівка, що означала просто «Леся з України»).

 

Завдяки матері, а також М. Драгоманову, який мав великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки, вона дістала глибоку та різнобічну освіту. Письменниця знала більше десяти мов, вітчизняну й світову літературу, історію, філософію. Так, наприклад, у 19 років вона написала для своєї сестри підручник “Стародавня історія східних народів”. 

На початку 1893р. у Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки — “На крилах пісень”. Збірку відкриває цикл лірики “Сім струн”, з якого постає образ “бездольної матері” України, що дістає свій розвиток у циклі “Сльози-перли”. Два наступних цикли — “Подорож до моря” та “Кримські спогади” — привертають увагу не тільки любов'ю до рідної землі, красою пейзажних малюнків, а й плином рефлексій ліричного героя, думка якого раз по раз звертається до проблеми волі і неволі. Серед вміщених у збірці творів виділяється вірш “Contra spem spero”, що сприймається як кредо молодої письменниці, декларація її незнищенного оптимізму. Та особливо гостро — як заклик і гасло — прозвучали у тогочасній суспільній атмосфері “Досвітні огні”.

              

1899р. у Львові виходить друга збірка поезій — “Думи і мрії”. Сюди ввійшли цикли “Мелодії”, “Невільничі пісні”, “Відгуки”, поеми “Давня казка” та “Роберт Брюс, король шотландський”. Ця збірка засвідчила безсумнівний злет творчості молодої поетеси.

Феномен таланту Лесі Українки полягав у тому, що вона одночасно плідно працювала в різних літературних жанрах. У кінці ХІХ – на початку ХХ столітть з'являються її поеми “Одно слово”, “Віла-посестра”, “Се ви питаєте за тих”, “Ізольда Білорука”, в яких яскраво виявилася схильність до оригінальної обробки світових сюжетів. Активно працює Леся Українка і як перекладач, її увагу привертають вершинні явища світової літератури — “Макбет” Шекспіра, “Пекло” Данте, “Каїн” Байрона.

 
Яскраво й органічно літературний талант Лесі Українки виявився в драматургії. Її твори позначені тематичною новизною та орієнтацією на освіченого читача. Такі драматичні поеми та драми, як «На полі крові», «Кассандра», «У пущі», «Оргія», «Бояриня», «Лісова пісня», «Камінний господар» стали якісно новим явищем української драматургії . 

Особливою мистецькою довершеністю відзначається драма-​феєрія «Лісова пісня». У символічних образах, з високою драматичною напруженістю авторка пропонує історію пошуку людиною своєї сутності.  

Спадщина Лесі Українки належить до найяскравіших явищ української культури.

“А сотня сніжинок гарячих сльозами стікала з небес”

Неначе все в страшному сні.
Вмирають люди за свободу.
Про них складають вже пісні -
ГЕРОЯМ СЛАВА І НАРОДУ!

Революція Гідності не лишила байдужим жодного свідомого українця. На майдані у серці Києва сконцентрувалася душа великого українського народу, нескореного і непереможного. 
Цими днями уся країна згадує про ті натхненні і трагічні дні, Небесну Сотню, і, звісно, про справжніх живих героїв, що, долаючи біль і страх, боролися, загоювали рани і знову поверталися до палаючих барикад.

На знак вшанування сили духу справжніх патріотів, котрі віддали життя під час Революції гідності, в Центральній бібліотеці для дітей відзначили День Героїв Небесної Сотні. 19 лютого в читальній залі відбулася година-реквієм “А сотня сніжинок гарячих сльозами стікала з небес”. 

Юні читачі, шестикласники БЗШ №11, уважно слухали бесіду бібліотекаря ЦДБ Антоніни Даценко «Пам’яті героїв майдану», яка  в хронологічній послідовності розкрила трагічні події, що відбулися в Києві на Майдані в 2013-2014 роках. Гість заходу, учасник АТО Олександр Романчук розповів про Героїв України, які не пожалкували свого життя, вибираючи свободу для рідної землі.

Трагічні події не лишили байдужими і читачів-підлітків ЦДБ. Карина Лозко та Маргарита Байларова з притаманною їм безпосередністю читали вірші, присвячені героям та матерям загиблих героїв: «Пробачте мамо» Олени Іськової, «Пам'яті загиблих на майдані» Оксани Максимишин–Корабель, «Серце плакало» Сергія Сірия та переглянули відео «Герої не вмирають». 

Всі присутні познайомились з фото-виставкою «Небесній сотні - шана й молитви», на якій були представлені книги про ці страшні події та фотографії українських патріотів, що загинули, відстоюючи права та свободи людини на майдані. 

Героям Майдану, які віддали своє життя за світле майбутнє України, присвятили хвилину мовчання. Вічна пам'ять Небесній Сотні!

Крізь пекло афганської війни

17 лютого в читальній залі дитячої книгозбірні для старшокласників БЗШ №11 відбулася зустріч – вшанування «Крізь пекло афганської війни», на яку завітав колишній воїн-інтернаціоналіст, учасник бойових дій в Афганістані,  полковник у відставці Віктор Григорович Шаптала. 

 «Сьогодні ми шануємо пам'ять тих, хто поліг на афганській землі, та вклоняємося тим, хто прийшов з війни живим, хоча й з пораненою душею. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили, що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати, а захищати. Майже 10 років тривала ця війна, яка принесла тисячі жертв, сльози і горе в мирні родини», - такими словами почала захід до дня пам’яті воїнів-інтернаціоналістів афганської війни завідувачка ЦДБ Олена Корнієнко. 

 Захід пройшов у формі розповіді та відповідей на питання. Віктор Григорович розповідав, що він служив в найгарячішій точці – захищав аеропорт Шинданд. Посивілий чоловік згадував свою юність, своїх товаришів, з якими воював пліч-о-пліч,  та тих, хто не повернувся з чужої війни живим. Головне, що з перших днів служби в Афганістані колишній воїн-інтернаціоналіст пізнав ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склав екзамен на зрілість, мужність та гідність.

 На завершення заходу всі присутні подякували Віктора Григоровича за змістовну розповідь гучними оплесками та вручили на згадку невеликий подарунок.