Вітальний майданчик

Ювіляр квітня

 29 квітня - 95 років від дня народження   

Ганни Черінь (Паньків) (1924-2016), 

поета, прозаїка українського зарубіжжя

У  культурному  просторі  України  другої  половини  ХХ  –  початку ХХІ ст. постать Ганни Черінь важко переоцінити. Належала письменниця до творчої інтелігенції, яка за межами України брала участь в українському громадському житті. Вона була активним членом Об’єднання українських  письменників  «Слово»,  Українських  письменників  літератури  для  дітей  і  молоді  ім. Л. Глібова,  Українського  Золотого  Хреста, Союзу українок Америки, тривалий час була секретарем Українського бібліотекарського  товариства  Америки.

 У  1993 р.  Ганну  Черінь  було обрано до Національної спілки письменників України (НСПУ). Характерною  рисою  її  діяльності  була  популяризація  української  культури та історії, яка наближала та готувала ґрунт для проголошення незалежності.

Галина Іванівна Паньків (у дівоцтві Грибінська) – таким є справжнє ім’я та прізвище письменниці – народилася 29 квітня 1924 р. у Києві (за іншими даними – на Київщині). Писати вірші почала ще у школі, після закінчення якої вступила до філологічного факультету Київського університету, але війна стала на заваді навчанню. Під час війни молода поетеса опинилася у Німеччині, згодом кілька років перебувала у Ді-Пі таборі у м. Гайденау. Саме у цей нелегкий час і з’явився псевдонім «Ганна Черінь».

Емігрувавши з маленькою донечкою Інною у 1950 р. до США, вже у 1953 р. Ганна Черінь закінчила лінгвістичний факультет Чиказького університету. Там же у 1966 р. набула фах бібліотекаря. З 1964 по1988 рр. працювала у відділі міжнародного обміну з країнами Східної Європи в бібліотеці Регенштайн Чиказького університету. З 1988 р. і до кінця життя мешкала у м. Порт-Шарлотт (Флорида, США)

Ганна Черінь — автор понад 40 книжок. Кожна її книжка сповнена болю, любові й надії на краще майбутнє України.Творчий діапазон її вражає, адже вона – авторка віршів, прозових творів малих форм, оповідань (серед них вагоме місце посідають гумористичні), подорожніх нарисів, репортажів, п’єс, творів для дітей, перекладів, статей та публікацій найрізноманітнішої спрямованості.

Не одне покоління дітей українських емігрантів різних країн світу виросло на віршах, оповіданнях та п’єсах Ганни Черінь. Серед виданих нею книг – «Листування. Оповідання для дітей» (1966), «Пригоди української книжки» (1972), «Щоденник школярки Мілочки» (1979), «У намальованому світі» (1980), «Листи до Святого Миколая» (1981), «Казки молодої бабусі» (1995), «Батько нашого народу» (1999), «Вуська. Казки» (2006) та інші.

                    ПРИГОДИ УКРАЇНСЬКОЇ КНИЖКИ

https://mala.storinka.org/%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8.html

 

Українська дитяча книжка потрапила у список найкращих світових видань

Видання сучасного українського автора Марка Лівіна 
«Рікі та дороги» внесли в міжнародний каталог IBBY 
як одне з кращих для дітей з інвалідністю.

 Марк Лівін – сучасний український письменник, журналіст та музикант. Лауреат літературної премії «Смолоскип». Учасник та спікер багатьох міжнародних літературних фестивалів та мистецьких подій в Україні й поза її межами («Київські лаври», ГогольFEST, Форум видавців у Львові, MeridianCzernowitz, перший український літературний фестиваль «Ізоляція»). Співзасновник (разом із Катериною Бабкіною) руху, що сприяє популяризації читання, – bookchallenge_ua. Заступник головного редактора видання The Village Україна.

 

Книга «Рікі та дороги» про чотирнадцятилітнього Матвія, хлопчика із синдромом Асперґера. Він  втікає до лісу, щоб знайти себе. Прагнучи порозумітися з власним «я», підліток розповідає про свої почуття, сім’ю, світ, який водночас розбився на друзки, як тарілка. І про неймовірного друга — рудого собаку із чорною лапкою, купою історій і специфічним почуттям гумору. Розповідає про свої вподобання і тривоги. І про те, що рідні можуть помирати двічі…

Це важлива і вкрай потрібна книжка про вміння приймати інакшість людей і про любов. Книжка про усвідомлений біль і неусвідомлені страхи, про раз і назавжди визначені правила і про час, коли їх варто порушити.

Книгу варто прочитати тим, хто має серед знайомих людей з синдромом Асперґера, хто хоче дізнатися про цю тему та побороти свої страхи.

Зазирнімо в обличчя Землі

22 квітня світ відзначає День Землі. Цього дня проводяться заходи, що спонукають і закликають людей берегти довкілля. А 26 квітня українці згадують трагічні події на Чорнобильській атомній станції, наслідки якої вже 33 роки відчуває українська земля.

Екологічну сторінку для читачів – п’ятикласників БЗШ № 4 бібліотекар центральної бібліотеки для дітей Інна Кабула розпочала з перегляду відеоролика про значення Дня Землі для світової спільноти. Учасники заходу розмірковували про глобальні проблеми екології та про свій, нехай невеликий, особистий внесок у збереження довкілля й дійшли висновку, що деякі наслідки людської недбалості виправити неможливо.

 https://www.youtube.com/watch?v=qsmPspFxOhA&t=8s

Саме такою невиправною проблемою став Чорнобиль: спустошені міста і села, мертві ліси, отруєні ріки – це проблема, яка не вирішиться ще багато років.

Про свою рідну землю, про те, якою вона була до фатального вибуху, розповіла читачам мешканка Чорнобиля Марія Джура – бібліотекар ЦДБ, що вже більше 30 років тому переїхала до Білої Церкви. Грибні ліси, квітучі поля, чиста та повноводна річка Прип’ять – все це лишилось в минулому, людська безвідповідальність посиротила благодатний край.

Розглядали читачі також проблеми засмічення довкілля пластиком, поліетиленом, сортування сміття. І дійшли висновку, що корисний досвід розвинених країн, щодо ставлення до свого оточення є корисним і його треба запозичити.

Завершився захід переглядом короткометражного фільму про майбутнє планети в тому разі, якщо людство не схаменеться і не почне ставитися до природи, як до найціннішого скарбу.

Великодні секрети наших пращурів

28 квітня в кожну оселю християн-українців увійде величне свято Великодня.

«Іще з старих прадавніх літ святкує радо увесь світ» – такими словами розпочали літературно-музичну композицію, присвячену Великоднім святам,
читачі – учні 3-В класу БЗШ № 4.

Бібліотекар Ірина Вернидуб розповіла третьокласникам про звичаї та традиції, які є саме в українського народу, про те, що з давніх-давен усі сходились у батьківську хату, щоб прославити Христове Воскресіння. З цікавістю діти слухали народну легенду чому Великдень називають великим днем, дізналися звідки прийшов звичай випікати солодкий обрядовий хліб – паску, красити крашанки та про те, що яйця для наших пращурів символізували життя.

Для багатьох стало відкриттям, що на весь світ славляться писанки з прикарпатського містечка Космач, яким поставлено пам’ятник у Канаді, а в українському місті Коломия відкрито музей писанки.

 Читайлики із задоволенням подивилися відео про музей, відгадували загадки про Великодні атрибути, відповідали на запитання вікторини.

 А на завершення бібліотекарі навчили маленьких українців грати у традиційні «дівчачі» та «хлопчачі» ігри, якими розважалася в давні часи молодь під час Великодніх свят.